Рішення

від 04.12.2014 по справі 910/21451/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21451/14 04.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "КРОК" ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" про стягнення 75 258,09 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився від відповідача Іліка Н.І. (дов. № 139-06114 від 23.06.2014 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04 грудня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "КРОК" ЛТД (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 75 258,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2014 року порушено провадження у справі № 910/21451/14, слухання справи призначено на 11.11.2014 року.

22.10.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "КРОК" ЛТД.

10.11.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник сторін в судове засідання 11.11.2014 року не з'явилися, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року розгляд справи було відкладено на 04.12.2014 року.

У судове засідання 04.12.2014 року представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.12.2014 року подав суду письмові пояснення по справі, клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу під час розгляду справи № 910/21451/14 та клопотання про витребування у позивача доказів вручення відповідачу рахунків - фактур.

У судовому засіданні 04.12.2014 року судом задоволено клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу під час розгляду справи № 910/21451/14.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів у позивача, суд відмовляє в його задоволенні з підстав необґрунтованості.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.12.2014 року заперечив проти позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "КРОК" ЛТД (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" (покупець) було укладено договір № 1/14-138 поставки товару (надалі по тексту - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити в обумовлені строки покупцю какао порошок або інші супроводжуючі інгредієнти, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити за нього грошову суму згідно умов даного договору та накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Кількість товару, який постачається, визначається сторонами договору та відображається в накладних які є невід'ємною частиною Договору (пункт 2.1. Договору).

Згідно з пунктом 4.1. Договору умови поставки товару - у відповідності до Інкотермс - 2000, пункт завантаження - склад постачальника за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, вивантаження: м. Бровари. Доставка здійснюється транспортною компанією, яка несе відповідальність за збереження та цілісність вантажу.

Відповідно до пункту 6.1. Договору оплата за товар по даному Договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника (повна оплата за поставлений товар) - оплата протягом 20 (двадцяти) банківських днів після отримання вантажу, згідно виставленого рахунку.

Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що товар по даному Договору та право власності на нього вважається переданим постачальником та прийняте покупцем по кількості та якості - на складі покупця в момент поставки товару за адресою в м. Бровари.

Даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.10.2015 року, а в частині взаєморозрахунків до моменту його остаточного виконання.

На підставі заявок Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД", позивач передав, а відповідач прийняв товару у власність на загальну суму 90 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 59 від 28.05.2014 року на суму 30 000,00 грн., № 60 від 02.06.2014 року на суму 30 000,00 грн. та № 67 від 18.06.2014 року на суму 30 000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства України, здійснив лише часткову оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми "КРОК" ЛТД у розмірі 72 000,00 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 72 000,00 грн. заборгованості, 2 639,18 грн. пені, 330,91 грн. три проценти річних, 288,00 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач у своїх письмових поясненнях заперечив проти позову у розмірі 60 000,00 грн., посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" не отримувало від позивача рахунків - фактур за поставки згідно накладних № 60 від 02.06.2014 року на суму 30 000,00 грн. та № 67 від 18.06.2014 року на суму 30 000,00 грн., відтак, на думку відповідача, строк оплати за отриманий товар згідно вказаних накладних не настав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір № 1/14-138 від 01.03.2014 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару згідно заявок Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, що підтверджується накладними, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Згідно пункту 6.1. Договору оплата за товар по даному Договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника (повна оплата за поставлений товар) - оплата протягом 20 (двадцяти) банківських днів після отримання вантажу, згідно виставленого рахунку.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем товар згідно Договору, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "КРОК" ЛТД у розмірі 72 000,00 грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною.

Доказів протилежного суду не надано.

Посилання відповідача на недотримання позивачем умов пункту 6.1. Договору судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

За таких обставин факт отримання товару відповідачем і накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Дана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.09.2012 № 12/5026/556/2012.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 72 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "КРОК" ЛТД про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" 72 000,00 грн. заборгованості за договором поставки товару № 1/14-138 від 01.03.2014 року підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 639,18 грн. пені, 330,91 грн. три проценти річних, 288,00 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно зі статтею 216 Господарського процесуального кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.2. Договору сторони погодили, що у випадку порушення грошових зобов'язань - оплата за товар згідно пункту 6.1. Договору, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу та перераховує повну суму заборгованості згідно накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Зважаючи на вищенаведене, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені на загальну суму 2 639,18 грн., яка нарахована за прострочення заборгованості за кожною накладною окремо (накладна № 59 від 28.05.2014 року - період нарахування з 27.06.2014 року по 31.08.2014 року, накладна № 60 від 02.06.2014 року - період нарахування з 03.07.2014 року по 31.08.2014 року, накладна № 67 від 18.06.2014 року період нарахування з 18.07.2014 року по 31.08.2014 року) та з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 330,91 грн., які нарахована за прострочення заборгованості за кожною накладною окремо (накладна № 59 від 28.05.2014 року - період нарахування з 27.06.2014 року по 31.08.2014 року, накладна № 60 від 02.06.2014 року - період нарахування з 03.07.2014 року по 31.08.2014 року, накладна № 67 від 18.06.2014 року період нарахування з 18.07.2014 року по 31.08.2014 року).

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "КРОК" ЛТД про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" інфляційних нарахувань на загальну суму 288,00 грн. є обґрунтованими.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "КРОК" ЛТД підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" (02094, м. Київ. вул. Попудренка, буд. 52, код ЄДРПОУ 30406297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "КРОК" ЛТД (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 91, кв. 9, код ЄДРПОУ 14364763) 72 000 (сімдесят дві тисячі) 00 грн. заборгованості, 2 639 (дві тисячі шістсот тридцять дев'ять) грн. 18 коп. пені, 330 (триста тридцять) грн. 91 коп. три проценти річних, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2014 року

Суддя С.В. Стасюк