Ухвала

від 06.11.2014 по справі 2а-6920/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6920/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дім "Агроснаб" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дім "Агроснаб" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 21 листопада 2011 року № 002083/15-03.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім «Агроснаб» з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 128/15-3 від 09 листопада 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, зокрема, в частині завищення від'ємного значення податку об'єкта оподаткування податком на прибуток на ІІ квартал 2011 року в розмірі 15 046,00 грн.

На підставі встановленого порушення, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 002083/15-03 від 21 листопада 2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 15 046,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Так, у 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Тобто, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до вказаних вище положень п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, без визначених обмежень.

Згідно п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як встановлено судом першої інстанції, перевіркою відображених у рядку 06.6. Декларації показників «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року» встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 06.6 декларації за 2 квартал 2011 року на суму 15 046,00 грн. (від'ємне значення об'єкту оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року).

Так, на переконання відповідача, у порушення п.3. підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до декларації за 2 квартал 2011 року ТОВ «Торговельний Дім «Агроснаб» включено від'ємне значення об'єкта оподаткування першого кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем в Акті перевірки не заперечується правильність обчислення від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні періоди та правомірність його врахування при розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що сума від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року, була включена позивачем до відповідного рядку (р. 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року») декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та врахована при обчисленні об'єкта оподаткування цього звітного податкового періоду, у відповідності до вимог п. 150.1 ст. 150 з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 21 листопада 2011 року № 002083/15-03.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дім "Агроснаб" та їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.