Рішення

від 17.12.2014 по справі 910/22411/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22411/14 17.12.14

За позовом Національного університету фізичного виховання і спорту України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амадін»

про стягнення 34 107,58 грн орендної плати, 255 453,76 грн витрат балансоутримувача та розірвання договору

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Аліманська О.О. - представник за довіреністю від 17.01.14

від відповідача Макаєв Р.З. - представник за довіреністю від 16.12.2014

В судовому засіданні 17.12.2014. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Національного університету фізичного виховання і спорту України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амадін» про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 34 107,58 грн, заборгованості до договором про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку у розмірі 255 453,76 грн та розірвання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.12.2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києві та відповідачем було укладено договір оренди № 6351 нерухомого майна, що належить до державної власності, на підстав якого відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 631,9 кв.м., за адресою м. Київ, вул.. Фізкультури, 1 на 1-му та 2-му поверхах будівлі навчального корпусу № 2, що перебуває на балансі позивача. Також, відповідно до вимог п. 5.11. договору оренди 27.12.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 43 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку, який регламентує умови відшкодування вартості комунальних послуг, сум податку на землю, наданих балансоутримувачем орендарю на період дії договору оренди. За доводами позивача, відповідачем в порушення умов договорів не здійснюються своєчасні та в повному обсязі платежі щодо орендної плати та відшкодування витрат на комунальні послуги, внаслідок чого у відповідача утворився борг за договором оренди за період з червня по вересень 2014 р. у розмірі 34 107,58 грн, з яких 30 416,67 грн - основна сума заборгованості, 145,04 грн - штраф, 1 508,25 грн - пеня, 412,67 грн - інфляційні втрати та сума заборгованості по сплаті 50 % ПДВ до державного бюджету України у розмірі 1624,95 грн з урахування пені, штрафу та інфляційних втрат. За договором № 43 про відшкодування витрат на комунальні послуги балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 255 453,76 грн, з яких 11 930,19 грн - заборгованість по сплаті за землю, 463,37 грн пеня, що нарахована на заборгованість по оплаті за землю; 20 224,68 грн - заборгованість по сплаті вартості спожитих комунальних послуг з теплопостачання за період з лютого 2013 р. по вересень 2014 р., 1 831,27 грн - пеня, нарахована на заборгованість по сплаті вартості спожитих комунальних послуг з теплопостачання; 199 239,15 грн - заборгованість по сплаті комунальних послуг з електропостачання за період з листопада 2013 р. по вересень 2014 р., 18 312,38 грн - пеня, нарахована на заборгованість по сплаті комунальних послуг з електропостачання; 3 327,56 грн - заборгованість по сплаті вартості спожити комунальних послуг з водопостачання за період з червня 2014 р. по вересень 2014 р., 125,16 грн - пеня, що нарахована на заборгованість по сплаті комунальних послуг з водопостачання. Також позивачем заявлені вимоги про розірвання договору № 43 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2014 порушено провадження у справі № 910/22411/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 12.11.2014.

У судовому засіданні 12.11.2014 за клопотанням представників сторін оголошувалась перерва до 26.11.2014

25.11.2014 р. позивач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог на 38 166,48 грн за договором оренди та 81 343,03 грн за договором № 43 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку. А також позивачем подано клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

25.11.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подала клопотання про відкладення у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання.

У судове засідання, призначене на 25.11.2014, з'явилися представники позивача.

Представники позивача підтримали заяву про збільшення позовних вимог щодо клопотання відповідача про відкладення зазначили на розсуд суду.

Ухвалою суду від 26.11.2014 прийняти до розгляду заяву позивача № 069-1193 від 24.11.2014 р. про збільшення розміру позовних вимог, розгляд справи відкладено на 17.12.2014.

16.12.2014 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому зазначив, що у прохальній частині заяви про збільшення позовних вимог позивачем було допущено описки, а тому позивачем викладені позовні вимоги таким чином: стягнути з відповідача на користь позивача борг за договором оренди № 6351 у розмірі 72274,06 грн, борг за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку у розмірі 336 796,79 грн та розірвати договір про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку.

У судове засідання 17.12.2014 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача заяву про уточнення позовних вимог підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що позивач не є стороною за договором оренди № 6351 нерухомого майна, що належить до державної власності, а відтак, права позивача за договором оренди не порушені з боку відповідача. Щодо інших вимог також заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27 грудня 2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амадін» (надалі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 6351 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - договір оренди), на підставі якого орендодавцем передано у строкове платне користування орендарю державне нерухоме майно - нежилі приміщення, загальною площею 631,9 кв.м., розмішене за адресою: м. Київ, вул.. Фізкультури,1 на 1-му та 2-му поверхах будівлі навчального корпусу № 2, що перебуває на балансі Національного університету фізичного виховання і спорту України (надалі - позивач, балансоутримувач).

Відповідно до п.2.1 договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

27.12.2012 на виконання умов договору між орендодавцем, позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна площею 631,9 кв.м, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури,1.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди -листопад 2012 р. - 14 017,66 грн.

В пункті 3.3. договору оренди сторони визначили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.6 договору оренди перерахування орендної плати здійснюється орендарем до 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати - до державного бюджету, 50 % орендної плати перераховується на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Пунктом 5.3 договору оренди визначено обов'язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 10.1 договору оренди цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 27.12.2012 до 27.12.2013 включно.

19.06.2013 р. між орендодавцем та орендарем укладено договір № 6351/01 про внесення змін до п. 1.1 договору оренди, в частині розміру загальної площі, що передається в орендне користування, а саме: 611,2 кв.м., та до п. 3.1. - в частині розміру орендної плати, яка становить без ПДВ, за базовий місяць оренди - січень 2013 року 13 612,76 грн.

Договором № 6351/2 від 11.02.2014 року продовжено дія договору оренди до 27.12.2014 року включно.

У п. 5.11. договору оренди сторони визначили, що орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

На виконання вимог п. 5.11. договору оренди між позивачем та відповідачем 27.12.2012 р. укладено договір № 43 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та податку на землю (надалі - договір № 43), який регламентує умови відшкодування вартості комунальних послуг, сум податку на землю, наданих балансоутримувачем орендарю на період дії договору оренди № 6351 від 27.12.2012.

Відповідно до п. 2.1. договору № 143 орендар зобов'язався оплатити балансоутримувачу вартість наданих комунальних послуг, податок на землю у розмірі та терміни, передбачених цим договором.

Згідно з п.п. 5.1., 5.2. договору № 43 за надання комунальних послуг орендар сплачує балансоутримувачу щомісячну оплату відповідно до наданих актів здачі-приймання робіт (наданих послуг). Орендар відшкодовує балансоутримувачу суму податку на землю відповідно до розрахунку та наданого акту здачі-приймання робіт (наданих послуг).

Оплата вартості комунальних послуг та сум податку на землю проводиться не пізніше 10-ти робочих днів з початку наступного за звітним місяцем, шляхом перерахування передбачених у п. 5.1., 5.2. на розрахунковий рахунок балансоутримувача (п.п. 5.3., 5.4. договору № 43).

Додатковою угодою № 1 від 04.04.2013 до договору № 43 внесено з міни в назву договору виклавши в такій редакції: договір № 43 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку.

Відповідно до п. 7.1 договору № 34 строк дії договору встановлюється з моменту підписання обома сторонами та діє до закінчення дії договору оренди № 6351 від 27.12.2012 р.

За доводами позивача, відповідачем в порушення умов договорів не здійснюються своєчасні та в повному обсязі платежі щодо орендної плати та відшкодування витрат на комунальні послуги, внаслідок чого у відповідача утворився борг за договором оренди за період з червня по листопад 2014 р. у розмірі 72 274,06 грн, з яких 65 189,82 грн - основна сума заборгованості; 410,24 грн - штраф; 3 709,80 грн - пеня, 2 964,20 грн - інфляційні втрати та сума заборгованості по сплаті 50 % ПДВ до державного бюджету України у розмірі 1 777,77 грн. За договором № 43 про відшкодування витрат на комунальні послуги балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 336 796,79 грн, з яких 20 224,68 - заборгованість за теплопостачання; 2 703,98 грн - пеня нарахована на заборгованість за теплопостачання; 8 407,33 грн - заборгованість на водопостачання; 372,13 грн - пеня нарахована на заборгованість на водопостачання; 252 220,37 грн - заборгованість на електропостачання; 28 029,75 грн - пеня нарахована на заборгованість на електропостачання; 24 836,55 грн - заборгованість по сплаті за землю.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 27.12.2012 р., акти надання послуг) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та отримання комунальних та інших послуг, й існування за відповідачем станом на момент вирішення спору заборгованості зі сплати орендної плати та комунальних платежів у розмірі 409 070,85 грн., яка виникла з липня 2013 р. по листопад 2014 р., яких 65 189,82 грн - основна сума заборгованості за договором оренди; 410,24 грн - штраф; 3 709,80 грн - пеня, 2964,20 грн - інфляційні втрати та сума заборгованості по сплаті 50 % ПДВ до державного бюджету України у розмірі 1 777,77 грн; 20 224,68 - заборгованість за теплопостачання за договором № 43; 2 703,98 грн - пеня нарахована на заборгованість за теплопостачання; 8 407,33 грн - заборгованість на водопостачання за договором № 43; 372,13 грн - пеня нарахована на заборгованість на водопостачання; 252 220,37 грн - заборгованість на електропостачання за договором № 43; 28 029,75 грн - пеня нарахована на заборгованість на електропостачання; 24 836,55 грн - заборгованість по сплаті за землю за договором № 43.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.3.6. договору оренди та п.п. 1.2.5,1, 5.2. договору № 43 про строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних та інших платежів за договорами на момент розгляду справи настав.

Доказів сплати вказаної заборгованості зі сплати орендних та інших платежів відповідачем суду не надано.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, враховуючи факт заборгованості за договорами та прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендних та комунальних платежів, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 65 189,82 грн - основної суми заборгованості за договором оренди; 410,24 грн - штрафу; 3 709,80 грн - пені, 2 964,20 грн - інфляційні втрати, сума заборгованості по сплаті 50 % ПДВ до державного бюджету України у розмірі 1 777,77 грн; 20 224,68 - заборгованість за теплопостачання за договором № 43; 2 703,98 грн - пені нарахованої на заборгованість за теплопостачання; 8 407,33 грн - заборгованості на водопостачання за договором № 43; 372,13 грн - пені нарахованої на заборгованість на водопостачання; 252 220,37 грн - заборгованості на електропостачання за договором № 43; 28 029,75 грн - пені нарахованої на заборгованість на електропостачання; 24 836,55 грн - заборгованості по сплаті за землю за договором № 43, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, що міститься в матеріалах позовної заяви.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, як і не надано доказів сплати грошових зобов'язань за договорами.

Позивачем також заявлені вимоги про розірвання договору № 43 від 27.12.2012 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку у зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за цим договором.

Положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Водночас чинне законодавство надає право сторонам у випадку недосягнення згоди щодо зміни чи розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ст.188 ГК України).

При цьому, недотримання позивачем вимог положень ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає обов'язок попереднього направлення іншій стороні договору пропозиції, не може бути підставою для відмови у позові, оскільки направлення такої пропозиції є правом, а не обов'язком особи, яка добровільного його використовує виходячи з власних інтересів, та не позбавляє позивача права на звернення за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про розірвання договору.

Пунктом 7.2. договору № 43 передбачено, що договір може бути розірваний достроково за згодою сторін; внаслідок невиконання або неналежного виконання однією із сторін умов цього договору; за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання щодо повноти та вчасності сплати комунальних та інших платежів, що не заперечується і самим відповідачем.

Згідно зі статтею 291 Господарського кодексу України, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 43 щодо вчасної сплати комунальних та інших платежів за договором, за таких обставин, суд вважає вимоги позивача про розірвання договору № 43 від 27.12.2012 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку, укладеного між позивачем та відповідачем, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амадін» (01021, м. Київ, вул.. Інститутська, буд. 24/7, кв. 80, ідентифікаційний код 36258001) на користь Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 1 ідентифікаційний код 02928433) 65 189 (шістдесят п'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн 82 коп. - основної суми заборгованості за договором оренди; 410 (чотириста десять) грн 24 коп. - штрафу; 3 709 (три тисячі сімсот дев'ять) грн 80 - пені нарахованої за договором оренди, 2 964 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн 20 коп. - інфляційні втрати, суму заборгованості по сплаті 50 % ПДВ до державного бюджету України у розмірі 1 777 (одну тисячу сімсот сімдесят сім) грн 77 коп.; 304 712 (триста чотири тисячі сімсот дванадцять) грн 76 коп. - заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку; 32 084 (тридцять дві тисячі вісімдесят чотири) грн 03 коп. - пені нарахованої на заборгованість за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку; 9 399 (дев'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн 42 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Розірвати договір № 43 від 27.12.2012 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку, укладеного між Національним університетом фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 1 ідентифікаційний код 02928433) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амадін» (01021, м. Київ, вул.. Інститутська, буд. 24/7, кв. 80, ідентифікаційний код 36258001).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2014 року

Суддя Пукшин Л.Г.