Ухвала

від 10.12.2014 по справі 815/4534/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4534/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Сємєнєні І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Содружество» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

8 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Содружество» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати частково недійсними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 16.06.2014 року №0009811701 - в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Содружество» суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 37 655,19 грн. (за основним платежем - 21 377,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16277,31 грн.); податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2014 року №0001812205 - повністю; рішення від 16.06.2014 року №0009821701 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Содружество» штрафних санкцій у розмірі 28433,67 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.06.2014 року №Ю-0009831701 - в частині вимоги сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 58243,25 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агро-Содружество» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 30.05.2014 року №69/15-32-22-05/35732730, на підставі якого відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 16.06.2014 року №0009811701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 42179,92 грн. (за основним платежем - 24081,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18098,81 грн.), №0001812205, яким позивачу нараховано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 160541 грн., рішення №0009821701 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.06.2014 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 32115,46 грн. та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16 червня 2014 року №Ю-0009831701 на суму 65596,93 грн. Позивач вважає, що оскаржувані рішення та вимога у вищезазначених частинах підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі помилкових висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року адміністративний позов ТОВ «Агро-Содружество» задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16.06.2014 року №0009811701 в частині збільшення ТОВ «Агро-Содружество» суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 37 655,19 грн. (за основним платежем - 21 377,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16277,31 грн.). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16.06.2014 року №0001812205. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16.06.2014 року №0009821701 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосування до ТОВ «Агро-Содружество» штрафних санкцій у розмірі 28433,67 грн. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16.06.2014 року №Ю-0009831701 в частині вимоги сплати ТОВ «Агро-Содружество» суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 58243,25 грн.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову ТОВ «Агро-Содружество».

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Сємєнєні І.М., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 30.04.2014 року по 23.05.2014 року на підставі направлень виданих ДПІ в Овідіопольскому районі ГУ Міндоходів в Одеській області, згідно із п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу від 02.12.2010 року №2756-УІ та наказу ДПІ в Овідіопольскому районі ГУ Міндоходів в Одеській області №215 від 02.04.2013 року та відповідно до плану-графіка, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агро-Содружество» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 30.05.2014 року №69/15-32-22-05/35732730 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Агро-Содружество» код за ЄДРПОУ 35732730 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року», відповідно до висновку якого, окрім іншого, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 2.11, п. 3.1, пп. 7.43 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 та відповідно ст. 1 указу Президента України від 12.06.1995 року №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», передбачені штрафні санкції у розмірі сплачених коштів за придбання товару (отримання послуг) без підтверджуючих документів у сумі 160540,70 грн.;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170, п. 176.2 абз. б) ст. 176 Податкового кодексу України, п. 3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784 - не нараховано та не утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 24081,11 грн. з виплаченої суми доходу (додаткового блага 160540,73 грн. (160540,73 грн. х 15%); встановлено що звітність 1 ДФ надано з недостовірними відомостями тобто не в повному обсязі, а саме не відображено виплати фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу « 157». Підлягає донарахуванню податку з доходів фізичних осіб у розмірі 24081,11 грн.;

- пп. 1 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-УІ - єдиний соціальний внесок у сумі 65596,93 грн. з суми та на суми сплачених компенсаційних виплат у розмірі 160540,93 грн. за період з червня 2011 року по грудень 2013 року не нараховано та не сплачено до бюджету. Підлягає донарахуванню єдиного соціального внеску на суми виплати доходу (компенсації) 59817,47 грн. (160540,73 х 37,26 %). Підлягає донарахуванню єдиного соціального внеску, який утримується з сум виплати доходу (компенсації) - 5779,46 грн. (160540,73 х 3,6 %). Підлягає донарахуванню єдиного соціального внеску в розмірі 65596,93 грн. (а.с. 20-41 том І).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.06.2014 року №0009811701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 42179,92 грн. (за основним платежем - 24081,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18098,81 грн.), №0001812205, яким позивачу нараховано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 160541 грн., рішення №0009821701 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.06.2014 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 32115,46 грн. (а.с. 15-16, 19 том І).

Також, 16 червня 2014 року відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ю-000983170, а саме про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 65596,93 грн. (а.с. 17 том І).

Не погодившись частково з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 16 червня 2014 року №0009811701 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Содружество» суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 37 655,19 грн. (за основним платежем - 21 377,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16277,31 грн.); №0001812205 у повному обсязі, рішенням від 16 червня 2014 року №0009821701 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосування до ТОВ «Агро-Содружество» штрафних санкцій у розмірі 28433,67 грн.; вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 16 червня 2014 року №Ю-0009831701 в частині вимоги сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 58243,25 грн., ТОВ «Агро-Содружество» оскаржило їх у зазначених частинах в судовому порядку, вимагаючи визнання недійсними та скасування у цих частинах.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Агро-Содружество» суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для винесення вищезазначених рішень та вимоги про сплату боргу стали висновки відповідача.

У перевіряємому періоді, при перевірці авансових звітів встановлено що працівникам підприємства сплачувались кошти за харчування (проведення дозвілля) у розмірі 18021,50 грн., компенсувалась вартість бензину в розмірі 54789,30 грн., а також по складеним авансовим звітам не було документально підтверджено витрати у розмірі 87729,93 грн.

Як зазначено в акті, при перевірці встановлено сплату коштів працівникам підприємства у вигляді додаткового блага, а також коштів згідно авансових звітів, витрати яких документально не підтверджено та не повернуто до каси підприємства всього за перевіряємий період у розмірі 160540,71 грн. Вказані суми не включено до заробітної плати працівників, податок з доходів фізичних осіб не утримано, до бюджету не перераховано.

В порушення п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України не нараховано та не утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 24081,11 грн. з виплачених сум доходу (додаткового блага) 160540,73 грн. (160540,73 грн. х 15%) (стор. акту 30-31, а.с. 34зв. - 35 том І).

В розділі 3.5.2 акту перевірки (Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) встановлені аналогічні обставини. Так, у акті на стор. 33 (а.с. 36 том І) зазначено, що у перевіряємому періоді, при перевірці авансових звітів встановлено що працівникам підприємства сплачувались кошти за харчування (проведення дозвілля) у розмірі 18021,50 грн., компенсувалась вартість бензину в розмірі 54789,30 грн., а також по складеним авансовим звітам не було документально підтверджено витрати у розмірі 87729,93 грн.

Всього у період з червня 2011 року по грудень 2013 року працівникам підприємства було сплачено дохід (компенсаційні виплати) у розмірі 160540,73 грн. без нарахування єдиного соціального внеску.

В порушення п.п. 1 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний соціальний внесок у сумі 65 596,93 грн. з суми (та на суми) сплачених компенсаційних виплат у розмірі 160540,73 грн. за період з червня 2011 року по грудень 2013 року не нараховано та не сплачено до бюджету.

З огляду на викладене відповідач у акті зазначив, що підлягає донарахуванню єдиного соціального внеску на суми виплати доходу (компенсаційних виплат) 59 817,47 грн. (160540,73 х 37,26%). Підлягає донарахуванню єдиного соціального внеску який утримується з сум виплати доходу (компенсаційних виплат) - 5779,46 грн. (160540,73 х 3,6 %).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач визнає, що помилково не нарахував податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок на компенсацію харчування та проведення дозвілля у розмірі 18021,50 грн.. Разом з тим, з висновками відповідача щодо не нарахування та не сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску на компенсацію вартості бензину в розмірі 54789,30 грн., а також щодо не підтвердження документально витрат по складеним авансовим звітам у розмірі 87729,93 грн. позивач не погоджується, а тому оскаржив вищезазначені рішення та вимогу відповідача у вказаних вище частинах.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням та вимозі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) регулюється Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637.

Згідно пунктів 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби па строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як па відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України (п. 2.11 Положення).

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (п. 3.1 Положення).

Для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо) (п. 7.47 Положення).

Відповідно до вимог пунктів 7.39 - 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження. До уваги береться також і те, що не повинні порушуватися строки та умови видачі готівки під звіт, визначені законодавством України, зокрема пунктом 2.11 цього Положення. Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Тобто платники податку можуть застосовувати документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІУ та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.1995 року за №168/704).

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійсненим господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання: назву підприємства під імені якого складений документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розроблено Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Державної податкової адміністрації від 01 грудня 2000 року №614.

Вказаним Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 2.1 вказаного вище Положення про форму та зміст розрахункових документів, передбачено, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Згідно пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Судом першої інстанції правильно враховано, що порядок звітування за видані під звіт кошти на час видачі позивачем коштів підзвітним особам здійснювався відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання від 05.12.2012 року №1276 (далі - Наказ №1276) та наказу ДПА України «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту» від 23.12.2010 року №996 (далі - Наказ №996).

Згідно п. 2 Наказу №996 та п. 1 Наказу №1276 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується па банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Судами 1-ї та 2-ї інстанції встановлено, що всі підзвітні особи позивача своєчасно та в повному обсязі здавали до адміністрації авансові звіти з додаванням до них первинних розрахункових документів (а.с. 76-243 том І, 1-186 том ІІ). На початку проведення перевірки усі авансові звіти з розрахунковими документами були надані ревізорам, про що свідчить запис на останній сторінці акту та про що не заперечували представники відповідача у суді першої інстанції.

Крім того, у судовому засіданні суду першої інстанції представниками відповідача не заперечувався факт наявності у позивача на момент проведення перевірки усіх первинних розрахункових документів разом з авансовими звітами. Разом з тим, вказані документи не були прийняті перевіряючими до уваги з огляду на те, що, на думку останніх, вказані документи не підтверджували фактичність витрат, що в свою чергу, не доведено відповідачем.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст. 11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України в порядку, що встановлений ст. 86 цього Кодексу.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість та безпідставність: податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2014 року №0009811701 - в частині збільшення ТОВ «Агро-Содружество» суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 37 655,19 грн. (за основним платежем - 21 377,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16277,31 грн.); податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2014 року №0001812205 - повністю; рішення від 16 червня 2014 року №0009821701 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - в частині застосування до ТОВ «Агро-Содружество» штрафних санкцій у розмірі 28433,67 грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16 червня 2014 року №Ю-0009831701 - в частині вимоги сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 58243,25 грн., у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню у зазначених частинах.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду не довів та не обґрунтував.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов