Постанова

від 17.12.2014 по справі 904/7095/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2014 року Справа № 904/7095/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Рябуха О.В., представник, дов. №270214/01 від 27.02.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2014р . у справі №904/7095/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАФАРБ", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 20 101,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2014 року (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" 2 989,68 грн. - 3 % річних, 10 160,58 грн. - інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1195,24 грн.

Рішення суду мотивоване обґрунтованістю нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних втрат за весь час до погашення боргу.

Щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення інфляційних втрат, то суд виходив з того, що позивачем неправомірно включено до розрахунку інфляційних втрат індекс інфляції за місяць, в якому платіж мав бути здійснений по кожній накладній.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення строком на два місяці.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що 13.10.2014р. представник відповідача не мав змоги приймати участь у судовому засіданні по розгляду справи № 904/7095/14, в зв'язку з чим до господарського суду було подане клопотання про відкладення розгляду справи. Однак суд в порушення вимог ст..77 ГПК не повідомив належним чином відповідача про час і дату судового засідання, чим позбавив його права на захист прав та інтересів, а також права заявити клопотання про розстрочку рішення суду та надати відповідні докази .

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в судовому засіданні Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання з тих підстав, що відповідач у своєму штаті має юридичний відділ, а не одного юриста. Крім того, відповідно до ст.28 ГПК України, представниками сторін можуть бути керівники підприємства та інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, а також довіреністю від імені підприємства.

Тому участь одного представника в судовому засіданні апеляційного суду Дніпропетровської області не позбавляла відповідача права направити іншого працівника до апеляційного господарського суду Дніпропетровської області. Однак відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що позивач був повідомлений про час розгляду справи. мав можливість і достатньо часу щоб надати суду відзив на позов, інші витребувані документи, а також заяву про розстрочку виконання рішення. Натомість відповідач лише за день до судового засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи, не надавши доказів неможливості участі представника в судовому засіданні. Відповідач є юридичною особою, клопотання підписане начальником юридичного відділу, що свідчить про наявність у відповідача цілого штату юристів. І зайнятість одного представника не перешкоджала іншим прийняти участь в судовому засіданні.

Що стосується заяви про розстрочку, то наведені відповідачем такі підстави, як тяжке фінансове становище та велика дебіторська заборгованість не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочення виконання рішення. тяжке фінансове становище є і у позивача, який поніс значні збитки через порушення відповідачем своїх зобов'язань. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача підтримав доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.14 року по справі № 904/3835/14 задоволено позов ТОВ «МЕГАФАРБ» до ПАТ «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 511140066 від 10.01.14р. Стягнуто з ПАТ "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" на користь ТОВ "МЕГАФАРБ» 360 144,34 грн. основного боргу, 3944,70 грн. пені, 623,45 грн. 3 % річних, 1854,23 грн. інфляційних втрат, 7331,33 грн. судового збору.

Постановою Апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.14, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 року у справі №904/3835/14, скасовано частково. Позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" на користь ТОВ "Мегафарб" 360 144,34 грн. основного боргу, 3944,70 грн. пені, 623,45 грн. 3 % річних. В іншій частині позову відмовлено. Постанова набрала законної сили.

12.09.2014 Відповідачем виконано рішення суду та сплачено на користь Позивача 360 144, 34 грн. - основного боргу, 3944, 70грн.-пені, 623, 45 грн. - 3% річних.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду № 904/3835/14 встановлений факт невиконання зобов'язань за договором поставки № 511140066 від 10.01.14.

У справі № 904/3835/14 інфляційні втрати судом не стягувались, вимоги з нарахуванням 3 % річних заявлялись за період з початку прострочення до 02.06.2014.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 17 081,77 грн. за період з травня 2014 року по серпень 2014 року за видатковими накладними №№ 1902МФ0001, 0303МФ0001, 0403МФ0001, 1303МФ0002, 1403МФ0001, за період з червня 2014 року по серпень 2014 року за видатковими накладними №№1703МФ002, 0104МФ001, та 3% річних з (урахуванням заяви від 08.10.10) в сумі 2 989,68грн. за період з 03.06.14р. по 11.09.14р.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (див. додатково постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109).

Таким чином вимоги позивача є обгрунтованими, період нарахування визначено правильно. Однак при розрахунку інфляційних втрат позивачем допущена помилка. У зв'язку з чим суд правильно стягнув з відповідача 10 160,58 грн. інфляційних втрат та 2 989,68 грн.

Що стосується розгляду справи без представника відповідача, то слід зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2014р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 14.10.2014р. та відповідача зобов'язано надати відзив на позов, докази погашення боргу та акт звіряння розрахунків. Ухвала направлена сторонам по справі 19.09.2014р. та отримана відповідачем 29.09.2014р., за 15 днів до дня слухання справи (а.с.52).

Відповідач вимог суду не виконав, а 13.10.2014р. подав клопотання за підписом в.о. начальника юридичного відділу про відкладення розгляду справи у зв'язку зайнятістю представника в судовому процесі в Амур-Нижнедніпровському районному суді м. Дніпропетровська.

Колегія суддів зазначає, що неможливість явки одного представника в судове засідання при наявності у відповідача юридичного відділу та осіб, які відповідно до ст.28 ГПК України можуть бути представниками сторони не є об'єктивною причиною неможливості участі в судовому засіданні і свідчить про небажання відповідача приймати в ньому участь, що є правом відповідача.

Тому, розглянувши в даному випадку справу без участі представника відповідача, суд не порушив вимог процесуального законодавства.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з вищенаведених підстав. Рішення суду слід залишити в силі.

Відповідачем подано заяву про розстрочення виконання рішення по справі на два місяці. Заява мотивована тим, що підприємство знаходиться в скрутному фінансовому стані. Згідно балансу за 2013 рік є збитковим. Негайне погашення заборгованості є для підприємства об'єктивно не можливим та спричинить за собою зупинку діяльності підприємства. В підтвердження доводів відповідачем надано баланс підприємства станом на 30.09.2014р.

У відповідності з ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно даної норми задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках при наявності об'єктивних обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. … Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідачем в якості доказу неможливості виконання рішення суду наданий лише баланс підприємства (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2014р. Однак даний документ свідчить лише про результати господарської діяльності товариства за обумовлений проміжок часу і не підтверджує обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення.

Крім того, з моменту прийняття рішення пройшло два місяця, однак відповідачем не здійснено жодного платежу в погашення стягнутої суми. Даний факт свідчить про подання заяви про розстрочку з метою саме відтягнути строк виконання рішення, а не про бажання виконувати рішення частинами. З наведених підстав заява про розстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103,105, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2014р. у справі №904/7095/14 залишити без змін.

В задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовити.

Повний текст постанови складено 19.12.2014р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.О.Чимбар

---

Л.В.Чоха