Рішення

від 17.12.2014 по справі 916/4365/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2014 р.Справа № 916/4365/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Шабалін В.Ю. згідно довіреності від 28.10.2014р.;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув справу:

за позовом: Приватного підприємства "Пеліон" (м. Одеса);

до відповідача: Фермерського господарства "Дружба - Благо" (с. Шимкове, Ананьївського району, Одеської обл.);

про стягнення 29696,62грн.

29.10.2014р. Приватне підприємство "Пеліон" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Дружба-Благо", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 29696,62грн., із яких основна заборгованість в сумі 25196,47грн., штраф в сумі - 3779,47,00грн., пені в сумі - 600,57грн., 3% річних в сумі 120,11грн. та витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2014р. порушено провадження у справі № 916/4365/14 за зазначеним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України,

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

01.08.2013р. між Приватним підприємством "Пеліон" (позивачем, постачальником) та Фермерським господарством "Дружба-Благо" (відповідачем, покупцем) був укладений договір поставки товарів №010814/1.

Предметом договору є зобов'язання постачальника передати у власність покупця хімічні речовини: отаман та фастак у порядку та на умовах, визначених договором і в додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору, а покупця оплатити вартість товару.

Відповідно до п. 2.1, п.4.1,, п.5.1,п.5.2, 6.1,п.6.2 договору розгорнутий асортимент та кількість товару, що поставляється, термін поставки, умови і строк оплати та загальна вартість товару зазначається у додатках до договору. Згідно додатку до договору №1 товар повинен бути оплачений у повному обсязідо 31.08.14.(а.с.13)

За умовами розділу 5 договору ціна за одиницю товару кожного найменування в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті наводяться в додатках до договору. Загальна вартість товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті визначаються шляхом складання вартості окремих партій товару, визначених в додатках до цього договору. Сторони, крім встановлення валюти зобов'язання в гривнях, додатково визначають грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, використовуючи середній Міжбанківський валютний курс продажу відповідної іноземної валюти за даними сайту http://minfin.com.ua/currency/mb на дату, що передує даті підписання договору тавідповідного додатка до договору. У випадку зміни курсу гривні щодо середнього Міжбанківського валютного курсу продажу іноземної валюти на дату, що передує даті відвантаження товару, більш ніж 1% - продавцем здійснюється при відвантаженні товару та оформленні видаткової накладної відповідний перерахунок вартості товару в гривнях пропорційно до зміни середнього Міжбануівського валютного курсу продажу валюти за даними сайту http://minfin.com.ua/currency/mb на дату, що передує даті відвантаження продукції. Якщо додатками до договору передбачається відчудження товару на умовах відстрочки або розстрочки платежу, ціна товару і його загальна вартість може бути змінена продавцем, шляхом виставлення покупцеві відповідного рахунку- фактури у випадку зміни середнього Міжбанківського валютного курсу продажу іноземної валюти до гривні, що діяв на дату укладення відповідного додатку договору до цього договору та/або оформлення відповідної видаткової накладної на поставлену партію товару.

Оплата товару здійснюється в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (п.6.2 договору).

На виконання умов договору та додатків до цього договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23795,60грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000041 від 01.08.14 та довіреністю 12ААБ №624614 від 01.08.14.

Згідно додатку №1 до договору відповідач повинен був оплатити вартість отриманого товару не пізніше 31.08.2014року.

Проте, відповідачем вартість отриманого товару не сплачено в погоджений сторонами строк.

Тому на підставі умов договору позивачем було визначено вартість товару з врахуванням курсу іноземної валюти, тобто з врахуванням міжбанківського валютного курсу продажу, тобто вартість поставленого товару після перерахунку становить 25196,47грн.

Отже, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 25196,47грн.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

Як суд зазначав вище, відповідачем оплата вартості товару своєчасно проведена не була, що є порушенням зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд задовольняє позов щодо стягнення основного боргу в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф в сумі 3779,47грн. та пеню в сумі 600,57грн.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п.11.2 та п.11.3 договору сторони погодили відповідальність за несвоєчасну оплату вартості товару у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов'язання за кожен день прострочки та штраф у розмірі 15% від простроченої суми вразі ухилення від оплати вартості товару понад 15 календарних днів.

Згідно ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовзобов'язання. А пенею є нустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 15% штрафу та пені, суд приходить до висновку, що нарахування штрафу та пені відповідає вимогам чинного законодавства, і тому в цій частині теж задовольняє позов.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивач просить стягнути із відповідача 3% річних в сумі 120,11грн.

Також перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 3% річних, суд вважає, що розрахунок правильний, відповідає вимогам цивільного законодавства, і тому теж задовольняє позов у цій частині.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд задовольняє позов у повному обсязі, оскільки вимоги підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача .

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Фермерського господарства "Дружба-Благо" (66432, с. Шимкове, Ананьївський район, Одеської області, код ЄДРПОУ 30986015) на користь Приватного підприємства "Пеліон" (65029, м. Одеса, вул. Князівська, буд. 32, офіс 206, код ЄДРПОУ 38153967):

- 25196,47грн.- основного боргу;

- 3779,47грн. - штрафу;

- 600,57грн. - пені;

- 120,11грн. - 3% річних;

- 1827,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 22 грудня 2014р.

Суддя Я.В. Брагіна