Ухвала

від 18.09.2013 по справі 2-а-362/11/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    У Х В А Л А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 18 вересня 2013 р.Справа № 2-а-362/11/2170 Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого: судді Домусчі С.Д.                         суддів: Кравця О.О. Шеметенко Л.П. за участю секретаря судового засідання – Тутової Л.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Бериславський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, визначення податкового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій, - ВСТАНОВИВ:           ДПІ у Бериславському районі Херсонської області подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволення адміністративного позову в повному обсязі. Постановою від 30 травня 2011 року Херсонський окружний адміністративний суд  в повному обсязі задовольнив адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Бериславський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2010 року № 0000482310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 233  217 грн., визначення податкового зобов'язання з ПДВ в розмір 98  863 грн. та штрафних санкцій в розмірі 49  431 грн. Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що позивач зависив  суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у лютому, березні 2010 р. на внаслідок того, що засновники таких контрагентів у 2 ланці, як ТОВ «Технопромінвест», ТОВ «Фірма «Гранш» у 2011 р. прийняли рішення про припинення юридичної особи, контрагенти у 2 ланці ТОВ «Будівельна компанія «Міг», ТОВ «Скап Холдінгс» та контрагент у 3 ланці ТОВ «Донбас-Пром - Сировина – 2009» не знаходяться за юридичною адресою, щодо контрагентів у 2 ланці ТОВ «Кіт-Авто» та ТОВ «СК «Ново-строй» у 2011р. порушено справу про банкрутство, а тому є неможливим дослідити стан сплати ними ПДВ під час продажу товарів. Апелянт вважає, що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування ПДВ оскільки неможливо підтвердити факт надмірної сплати ПДВ його контрагентами. ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало. Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що у грудні 2010 р. податковим органом проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень-квітень 2010 р., за результатами якої складений акт № 395/231/00211004 від 17.12.2010 року (т. 1 а.с. 33-38). Суд першої інстанції встановив, що в ході перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 7.7.1.,  п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на  додану  вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування в березні 2010 р. в розмірі 127  864,00 грн., в квітні 2010 р. в розмірі 105  353 грн. На підставі акту перевірки № 395/231/00211004 від 17.12.2010 року податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 20.12.2010 р. № 0000482310/0 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 р. на суму 127  864,00 грн., за квітень 2010 р. на суму 105  353 грн. Перевіркою встановлено, що одними з основних постачальників чорного та кольорового металів і виробів із них у лютому, березні 2010 р. року по І ланцюгу постачання є ТОВ «Техснабсервіс» та ПП «Неоліт». Придбання товару здійснювалось на підставі договору № 87 від 14.05.2009р. про поставку ТОВ «Техснабсервіс» та договору № 128/1 від 31.12.2008р. про поставку ПП «Неоліт» на адресу позивача товару, асортимент, номенклатура та обсяг якого визначається відповідно до специфікацій. Також перевіркою встановлено, що ТОВ «Техснабсервіс» не є виробником поставленого товару, його постачальниками по ІІ ланцюгу є  ТОВ «Будівельна компанія «Міг» (на час проведення перевірки стан платника  - фактична адреса не встановлена) та ТОВ «Скап Холдінгс» (на час проведення перевірки стан платника  - запит на встановлення місцезнаходження, за квітень 2010,  не декларує податкові зобов'язання по ТОВ «Техснабсервіс»). Також перевіркою встановлено, що ПП «Неоліт» не є виробником поставленого товару, його постачальниками по ІІ ланцюгу є: - ТОВ «Фірма «Гранш»,по якому є відповідь про неможливість проведення перевірки контрагента акт № 275/23- 2/36559791 від 30.09.10р., в зв'язку з невстановленням місцезнаходження; - ТОВ «Кіт-Авто», по якому є відповідь № 8791/7/23-213 від 11.08.10 про неможливість проведення перевірки контрагента акт № 3000 від 16.08.10 р., у зв'язку з незнаходженням за юридичною адресою, декларація за березень 2010 року не надана та на дату складання акту перевірки позивача  ТОВ «Кіт-Авто» має стан "3"-  прийнято рішення про припинення діяльності - розпочато ліквідаційну процедуру.; - ТОВ «СК «Ново-строй», по якому є відповідь № 8743/7/23-3 від 17.08.10 р. про неможливість проведення перевірки контрагента акт № 2996/23- 3/36306840  від 16.08.10 р., в зв'язку з незнаходженням за юридичною адресою. Декларація за березень 2010 року прийнята «до відома»; - ПП «Квазар», по якому є відповідь № 13725/7/23-313-2 від  20.08.10 р. про те, що підприємство є посередником, а постачальником 3-ї ланки є ТОВ «Донбас-Пром - Сировина – 2009» (код 36934575), по якому у свою чергу є відповідь ДПІ у Київському районі м. Донецьк № 10983/7/23-313 від  15.10.10 р. про неможливість проведення перевірки контрагента акт № 3885/23-3/36934575  від 14.10.10 р., в зв'язку з незнаходженням за юридичною адресою. Декларація за березень 2010 року прийнята «до відома», за лютий не надавалась; - ТОВ «Технопромінвест» по якому є відповідь №  2405/7/23-213 від  08.09.10 р. про неможливість  проведення  перевірки  контрагента акт  б/н., в зв'язку  з незнаходженням підприємства за юридичною адресою, стан платника 23 - місцезнаходження не встановлено. За таких обставин податковий орган не встановив факту надмірної сплати  податку на додану  вартість позивачем  по постачальникам у 2-3 ланці постачання. Окрім іншого, висновок податкового органу про порушення  вимог податкового законодавства ґрунтується на тому, що засновники таких контрагентів у 2 ланці, як ТОВ «Технопромінвест», ТОВ «Фірма «Гранш» у 2011р. прийняли рішення про припинення юридичної особи, контрагенти у 2 ланці ТОВ «Будівельна компанія «Міг», ТОВ «Скап  Холдінгс» та контрагент у 3 ланці ТОВ «Донбас-Пром - Сировина – 2009» не знаходяться за юридичною адресою, щодо контрагентів у 2 ланці ТОВ «Кіт-Авто» та ТОВ «СК «Ново-строй» у 2011р. порушено справу про банкрутство, що позбавляє податковий орган можливості дослідити стан сплати ними ПДВ під час продажу товарів. Таким чином, суд першої інстанції встановив, що причиною зменшення бюджетного відшкодування із ПДВ позивачу є неможливість підтвердження факту надмірної сплати ПДВ його контрагентами, та такий висновок не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому суд першої інстанції зауважив, що Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм податкового законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість. Дослідивши у судовому засіданні первинні бухгалтерські документи, на підставі яких позивачу його контрагентами був поставлений товар, суд першої інстанції встановив, що поставка підтверджена видатковими накладними, товарно-транспортними накладними про переміщення товару від продавця до покупця, посвідченнями на відрядження водіїв, прибутковими накладними, актами приймання майна на зберігання. Оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, продавці виписали позивачу податкові накладні, що за своїм змістом та формою повністю відповідає вимогам законодавства. Постачальниками надані позивачу сертифікати якості на поставлену продукцію. Також суд першої інстанції встановив, що спірні правовідносини виникли за період  лютий-квітень 2010 року, а відповідно до довідок із Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій ТОВ «Кіт-Авто» зареєстроване юридичною особою 27.02.2008р., справу про банкрутство порушено – 12.01.2011р., підприємство визнано банкрутом – 19.01.2011р.; ТОВ «СК «Ново-строй» зареєстроване юридичною особою 13.01.2009 р., справу про банкрутство порушено – 20.01.2011р.; ТОВ «Фірма «Гранш» зареєстроване юридичною особою 26.06.2009р., засновники прийняли рішення про припинення юридичної особи – 01.02.2011р.; ТОВ «Технопромінвест» зареєстроване юридичною особою 19.01.2007р., засновники прийняли рішення про припинення юридичної особи – 01.02.2011р. ТОВ «Будівельна компанія «Міг» зареєстроване юридичною особою 31.03.2009р., ТОВ «Скап  Холдінгс» зареєстроване юридичною особою 30.11.2006р. – у ЄДР відсутні будь-які відомості щодо незнаходження даних осіб за юридичною адресою. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення справи про банкрутство щодо ТОВ «Кіт-Авто» та ТОВ «СК" Ново строй», а також прийняття засновниками ТОВ «Технопромінвест», ТОВ «Фірма"Гранш» рішення про припинення юридичної особи не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання та не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту винесення такого рішення, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Безпідставними визнані судом першої інстанції і  висновки податкового органу про недостовірність формування податкового кредиту на підставі того, що податковий орган не зміг встановити фактичне місце знаходження постачальників ТОВ «Будівельна компанія «Міг», ТОВ «Скап  Холдінгс», ТОВ «Донбас-Пром - Сировина – 2009», оскільки акти про відсутність за місцезнаходженням складені після проходження господарських операцій, а доказів, які підтверджували б відсутність даних підприємств за юридичною адресою на час оформлення ними податкових накладних податковий орган суду не надав. Окрім іншого до ЄДР не внесено жодної інформації про відсутність зазначених осіб за їх місцезнаходженням. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена. Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно  дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу  спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Апеляційний суд встановив, що як висновки акту перевірки позивача, як письмові заперечення податкового органу на адміністративний позов, так і апеляційна скарга податкового органу ґрунтуються на тому, що зависив суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у лютому, березні 2010 р. на внаслідок того, що засновники таких контрагентів у 2 ланці, як ТОВ «Технопромінвест», ТОВ «Фірма «Гранш» у 2011 р. прийняли рішення про припинення юридичної особи, контрагенти у 2 ланці ТОВ «Будівельна компанія «Міг», ТОВ «Скап Холдінгс» та контрагент у 3 ланці ТОВ «Донбас-Пром - Сировина – 2009» не знаходяться за юридичною адресою, щодо контрагентів у 2 ланці ТОВ «Кіт-Авто» та ТОВ «СК «Ново-строй» у 2011р. порушено справу про банкрутство, а тому є неможливим дослідити стан сплати ними ПДВ під час продажу товарів. Відповідно до положень п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин)  для віднесення  відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту, не передбачена  умова про сплату цих сум  до бюджету  постачальниками товару/послуг постачальникам другого – третього ланцюгів. Невиконання контрагентами позивача по другому, третьому ланцюгу постачання своїх зобов'язань по сплаті податків, зобов'язань  по вчиненим правочинам, не сплата  сум ПДВ до державного бюджету та вчинення інших податкових порушень, не свідчить про відсутність у них цих податкових зобов'язань та не є підставою для позбавлення ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» права на включення  нарахованих та сплачених ним сум податків на додану вартість до податкового кредиту та отримання в подальшому бюджетного відшкодування. Порушення податкової дисципліни контрагентами не можуть тягнути відповідальність для позивача, та обмежувати його у праві  на включення  сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки відповідальність за  порушення  законодавства несе порушник, а не третя особа - позивач, який виконав  всі передбачені законом умови щодо включення цих сум ПДВ до складу податкового кредиту, що підтверджено  матеріалами справи, висновками  акту перевірки, та не спростовано податковим органом ні при розгляду справи судом першої інстанції ні при апеляційному оскарженні  постанови. Аналогічні висновки містяться також й у судових рішеннях Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року  у справі № 21-593во06, від 11 грудня 2007 року в справі № 21-1376во06, від 09 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 01 червня 2010 року в справі № 21-573во10, від 31 січня 2011 року в справі № 21-47а10. Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Таким чином, враховуючи положення п.п. 7.2.4  п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість», з урахуванням правильно встановлених судом першої інстанції та не спростованих апелянтом фактів реальності здійснення позивачем господарських операцій, суми ПДВ за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум податку, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» виконало всі передбачені законом умови по формуванню податкового кредиту та має документальні підтвердження його розміру, а висновки  податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях. Доводи апеляційної скарги, які дублюють висновки акту перевірки та доводи письмових заперечень на адміністративний позов, не спростовують висновків суду першої інстанції. Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова – без змін.           Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 70, 71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, 244-2, ч. 5 ст. 254 КАС України, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області залишити без задоволення. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення  в повному обсязі. Головуючий: суддя                                                                  С.Д Домусчі                       суддя                                                                  О.О.Кравець                       суддя                                                                  Л.П.Шеметенко