Рішення

від 17.12.2014 по справі 910/22448/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22448/14 17.12.14

За позовом Приватного підприємства "Медична клініка "Брати Лепські"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський Центр" ЕЛ.АЙ.СІ АСІСТАНС"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приватне акціонерне товариство "Днепринмед"

про відшкодування страхової суми 7 183,00 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Леміщенко Л.С. - представник за довіреність № 35/11 від 25.11.14; Дубинський В.М. - представник за угодою № 17 від 17.09.2014; Лепський В.В. - директор; від відповідача від третьої особине з'явились; не з'явились

В судовому засіданні 17.12.14, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Медична клініка "Брати Лепські" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський Центр" ЕЛ.АЙ.СІ АСІСТАНС" про відшкодування страхової суми 7 183,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.01.2012 між сторонами було укладено договір № 1493 "Про надання стоматологічної допомоги клієнтам Асістанта", на підставі якого позивач надав необхідну стоматологічну допомогу клієнтам відповідача на загальну суму 7183,00 грн. За доводами позивача, відповідач не виконав взяті за договором зобов'язання, а саме, не здійснив оплату наданих послуг, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7 183,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.10.2014 порушено провадження у справі № 910/22448/14 за вказаною позовною заявою, та призначено розгляд справи в судовому засіданні 12.11.2014.

Даною ухвалою, на підставі ст. 27 ГПК України, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Днепринмед".

12.11.14 через канцелярію суду позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 17.10.14.

В судовому засіданні 12.11.14 третя особа без самостійних вимог на предмет спору надала письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечує в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2014 у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів, розгляд справи було відкладено на 26.11.2014.

У судове засідання, призначене на 26.11.2014, з'явились представники позивача та третьої особи. Представник позивача надав додаткові документи, що були залучені судом до матеріалів справи, та надав пояснення, якими підтримав позовні вимоги. Представник третьої особи проти позову заперечував.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 26.11.2014 у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог суду, розгляд справи було відкладено на 17.12.2014.

В судове засідання 17.12.14 з'явились представники позивача, надали додаткові документи, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання вкотре не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду від 26.11.14 про відкладення розгляду справи була отримана відповідачем 02.12.14, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103032399146.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

16 січня 2012 року між Приватним підприємством "Медична клініка "Брати Лепські" (надалі - позивач, клініка) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асістанський Центр "ЕЛ.АЙ.СІ. Асістанс" (надалі - відповідача, асістант) було укладено договір № 1493 з лікувальним закладом про надання стоматологічної допомоги клієнтам асістанта (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є надання клінікою медичної допомоги за програмою «Стоматологія» особам, що мають діючий страховий поліс або клієнтську карточку страховика або осістанта, у разі настання страхового випадку.

Згідно з п..1.2 договору стоматологічні послуги, які надає клініка для клієнтів асістанта згідно з цим договором, оплачуються асістантом.

Пунктом 3.1.1 договору встановлено, що клініка зобов'язується надати клієнтам асістанта своєчасне та якісне надання допомоги в обсязі послуг, надання яких можливе в клініці, узгоджених в Додатку № 1 (прейскурант).

Відповідно до п.3.4.1 договору обсяг медичних послуг в грошовому еквіваленті, що надаються кожному клієнту асістанта протягом строку дії договору страхування, не може перевищувати страхової суми за договором страхування (полісу).

Пунктом 3.5.1 договору встановлено, що асістант зобов'язаний в свою чергу інформувати клініку про страхову суму, в межах якої можливе надання стоматологічної допомоги клієнту асістанта та наявність обмежень, обумовлених програмами страхування кожного договору страхування (полісу).

Асістант зобов'язаний забезпечити покриття видатків клініки, пов'язаних з надання медичної допомоги та послуг клієнтам асістанта згідно тарифів, що наведені в додатку № 1 до цього договору (п.3.5.2 договору).

Відповідно до п. 4.2, 4.3 договору щомісячно, не пізніше 10-го числа кожного місяця клініка надає асістанту звіти про обсяги медичних послуг, які були надані у звітному місяці відповідно до умов договору (додаток № 2). У кожному звіті має бути вказано по кожному клієнту асістанта номер та серія страхового полісу або клієнтської карточки, ПІБ клієнта, страхова компанія, дата звернення, діагноз, склад та вартість наданих медичних послуг та ін. До кожного звіту додається рахунок на оплату медичних послуг, а також акти виконаних робіт по клієнтам асістанта, яким були надані медичні послуги, вірно заповнені сертифікати.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що асістант сплачує медичні послуги, надані клінікою клієнтам асістанта протягом 10 робочих днів з дати отримання відповідного рахунку, надання відповідним чином оформленого звіту про надані медичні послуги, а також актів виконаних робіт та сертифікатів по клієнтам асістанта, яким надавались медичні послуги.

Відповідно до п. 6.5 договору асістант не зобов'язаний сплачувати за медичні послуги клініки у випадку, якщо такі послуги були надані без повідомлення асістанта, з перевищенням страхових сум, встановлених в договорі страхування, або особам, які не мали страхового полісу (страхової карточки).

Пунктом 9.1 договору встановлено, що останній діє протягом року, якщо за тридцять календарних днів до закінчення вказаного строку жодна з сторін не направить іншій повідомлення про припинення договору, договір вважається продовженим на наступний річний строк.

За доводами позивача, він належним чином виконанні зобов'язання за договором та надано медичні послуги клієнтам замовника (асістанта) на загальну суму 7183,00 грн, про що свідчать відповідні рахунки-фактури (№ 8 від 01.11.2013 р. на суму 1492,00 грн., № 9 від 01.12.2013 на суму 2627,00 грн., № 10 від 01.01.2014 р. на суму 3064,00 грн.) та звіти про надання медичних послуг застрахованим особам на вказану суму.

В свою чергу відповідачем отримані медичні послуги в сумі 7183,00 грн оплачені не були, у зв'язку з чим позивач 04.07.14 звернувся до відповідача та третьої особи з претензіями про погашення вказаної заборгованості.

Листом від 06.06.14 вих № 12 відповідач повідомив позивача про відмову оплатити надані позивачем рахунки у зв'язку з тим, ПрАТ «Страхова компанія «Днепринмед» від імені та за рахунок якого обслуговувались застраховані співробітники «МТС Україна» в 2013 році, закрило здійснення страхових виплати за даним договором страхування.

Листом від 17.07.14 вих. № 1225 третя особа без самостійних вимог на предмет спору повідомила позивача, що страхова сума за договором добровільного медичного страхування укладеного між ПрАТ «Днепринмед» та ПрАТ «МТС Україна» повністю вичерпана, а вимоги позивача перевищують страхову суму - ліміт відповідальності страховика за договором страхування.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України , договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України . Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою договір № 1493 з лікувальним закладом про надання стоматологічної допомоги клієнтам асістанта є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що асістант сплачує медичні послуги, надані клінікою клієнтам асістанта протягом 10 робочих днів з дати отримання відповідного рахунку, надання відповідним чином оформленого звіту про надані медичні послуги, а також актів виконаних робіт та сертифікатів по клієнтам асістанта, яким надавались медичні послуги.

Як свідчать матеріали справи, позивачем належним чином виконані зобов'язання за договором та надано клієнтам відповідача стоматологічні послуги на загальну суму 7183,00 грн, про що свідчать відповідні рахунки-фактури та звіти про надання медичних послуг застрахованим особам, що були отримані відповідачем 05.06.14.

Пунктом 3.5.1 договору встановлено, що асістант зобов'язаний в свою чергу інформувати клініку про страхову суму, в межах якої можливе надання стоматологічної допомоги клієнту асістанта та наявність обмежень, обумовлених програмами страхування кожного договору страхування (полісу).

В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів, що відповідач належним чином повідомляв позивача про вичерпання страхових сум, в межах яких може бути здійснено відшкодування страхових витрати за надані медичні послуги клієнтам асістанта.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в подальшому позивачем надавались медичні послуги відповідно до умов договору № 1493 від 16.01.12, а відповідачем сплачувались грошові кошти за надані послуги, про що свідчить, зокрема, рахунок-фактура № 11 на суму 1000,00 грн. (стоматологічні послуги за березень 2014 року), що був оплачений відповідачем 24.11.14 (платіжне доручення № 1548).

Про належне виконання позивачем зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання медичних послуг.

Суд зазначає, що хоч Звіти про надання медичних послуг застрахованим особам та Акти виконаних робіт за жовтень-грудень 2013 року не були підписані відповідачем, втім і повернуті позивачу з будь-якими зауваженнями щодо якості наданих послуг відповідачем не були. Крім того, відповідачем не було надано письмової мотивованої відмови від їх підписання, а відтак вони вважаються такими, що повністю прийняті та свідчать про виникнення у відповідача обов'язку оплатити надані послуги, визначені в цих звітах.

Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за спірним договором щодо оплати наданих послуг належним чином оплату не здійснив, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 7 183,00 грн

Отже, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по оплаті наданих медичних послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість останнього становить 7 183,00 грн., яку відповідачем станом на момент прийняття судового рішення погашено не було, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за спірним договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості за надані послуги суду не надав.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. в якості витрат за надання юридичної допомоги.

Статтею 44 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2014 р. між позивачем (замовник) та адвокатом Дубинським Віктором Михайловичем (виконавець) було укладено Угоду № 11 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання клієнту правової допомоги з юридичних питань.

Згідно з п.3.1 договору замовник виплачує адвокату Дубинському В.М. гонорар в розмірі 1000,00 грн. після складання даної претензії належної якості.

На підтвердження виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаною угодою позивачем надано копію акта виконаних робіт № 17 від 01.07.14 на суму 1000,00 грн. та квитанція № 1-36 від 01.07.14 на суму 1000,00 грн.

Крім того, 17.09.2014 р. між позивачем (замовник) та адвокатом Дубинським Віктором Михайловичем (виконавець) було укладено Угоду № 17 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо представлення інтересів замовника та ведення справи до ТОВ "Асістанський Центр "ЕЛ.АЙ.СІ. Асістанс" щодо відшкодування страхової суми 7183,00 грн. в господарському суді м. Києва.

Згідно з п.3.1 договору замовник виплачує адвокату Дубинському В.М. гонорар в розмірі 3000,00 грн.

На підтвердження виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаною угодою представником позивача надано ордер (серії ЧК № 025738) на ім'я Дубинського В.М. та квитанцію № 1-109 від 17.09.14 на суму 3000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати позивача по оплаті послуг адвоката в сумі 4 000,00 грн. є документально підтвердженими та обґрунтованими, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно витрат на правову допомогу розмірі 1000,00 грн., що були сплачені позивачем відповідно до акту виконаних робіт від 01.10.14 (квитанція № 1-100 від 01.10.14), то суд прийшов до висновку, що вказані витрати в межах даного спору відшкодуванню не підлягають, оскільки вказана сума була сплачена позивачем за складання претензії щодо стягнення заборгованості за надані послуги в червні 2012 року та березні 2014 року, що не входить до предмету розгляду в даній справі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32 , 33 , 44, 49 , 75 , 82 - 85 ГПК України , господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський Центр "ЕЛ.АЙ.СІ. Асістанс" (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 11, ідентифікаційний код 31568089) на користь Приватного підприємства «Медична клініка «Брати Лепські» (18015 м. Черкаси, вул. Рєпіна, буд. 18, ідентифікаційний код 36861193) основну суму боргу у розмірі 7 183 (сім тисяч сто вісімдесят три) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.

.