РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 18 грудня 2014 року Справа № 906/59/14 Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Саврій В.А. судді Мамченко Ю.А. , судді Дужич С.П. секретар судового засідання Баклан Н.С., За участю представників: позивача - не з'явився відповідача - не з'явився третьої особи - не з'явився розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Прем'єр-Дент" на рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.14 р. у справі № 906/59/14 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Полісся" (м.Житомир) до приватного підприємства "Прем'єр-Дент" (м.Житомир) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Комунальна установа по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (м.Житомир) про стягнення 4000,78 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.10.14р. у справі №906/59/14 (суддя Машевська О.П.) Житлово-будівельного кооперативу "Полісся" до Приватного підприємства "Прем'єр-Дент" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Комунальна установа по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради про стягнення 4000,78 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4000, 78 грн. основного боргу, 1827, 00 грн. судового збору. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (т.2, арк.справи 50-58). Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач - приватне підприємство "Прем'єр-Дент" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т.2 арк.справи 63-67). В скарзі, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи неправомірно відмовлено відповідачу в клопотанні про зупинення провадження у справі. Також, посилаючись на ч.4 ст.4 Житлового кодексу України, звертає увагу, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Зазначає, що при розгляді справи в суді першої інстанції, залишено поза увагою пункти 1.8, 1.9 Методичних рекомендацій щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, при будинкової території, затверджених Наказом Державного комітету з будівництва України від 05.09.91р. №176 та зареєстрованих в міністерстві юстиції України 06.03.03р. Звертає увагу, що суд першої інстанції у своєму рішенні стверджує як про відсутність, так і про наявність доказів, що свідчать про Комунальну установу по експлуатації амінбудинків Житомирської обласної ради як про балансоутримувача вбудованих нежитлових приміщень на першому поверсі житлового будинку №25 по вул.Хлібній. Місцевим господарським судом, як вважає скаржник, не встановлено, орендовані приміщення мають автономні мережі водопостачання, каналізації, центрального опалення тепло-, газо-, електропостачання, вентиляційї тощо, які не примикають (не сполучаються) із аналогічними їм внутрішньобудинковими мережами загального користування житлового будинку №25 по вул.Хлібній. На підставі викладеного просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2014р. у справі №906/59/14, прийняти нове, яким Житлово-будівельному кооперативу «Полісся» у позові відмовити. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2014р. апеляційну скаргу приватного підприємства «Прем'єр-Дент» прийнято до провадження, справу призначено до слухання (т.2, арк.справи 62). Позивач надіслав на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (Вх.№26704/14 від 18.12.2014р.), в якому заперечує проти доводів скаржника. У відзиві, зокрема, звертає увагу на різницю між експлуатаційними витратами по утриманню будинку в цілому і його прибудинкової території, які є обов'язком ЖБК «Полісся» та експлуатаційними витратами по утриманню внутрішніх систем нежитлового приміщення, яке знаходиться на 1-му поверсі цього будинку, які є обов'язком Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради. Посилання апелянта на неправильне застосування судом наказу Держкомбуду від 05.09.91 №176 вважає неправомірним, оскільки наведені в скарзі норми цього наказу врегульовують спірні правовідносини між сторонами по справі щодо того, хто є експлуатуючою організацією будівлі в цілому. Звертає увагу, що питання щодо того, хто є власником (балансоутримувачем) вбудованих нежитлових приміщень, не є предметом спору. Крім цього, в матеріалах справи наявні копія проектної документації на будівлю, яку затверджувало ЖБК «Полісся», а також - копія Державного акту від 10.12.72 при приймання держкомісією будівлі в експлуатацію, копія технічного паспорту на будівлю №15697, в яких чітко зазначено, що експлуатуючою організацією будівлі №25 по вул. Хлібна є ЖБК «Полісся». Довід апелянта про те, що суд першої інстанції в рішенні від 30.10.14 зробив взаємовиключні висновки (п. 1 стор. З скарги) вважає некоректним з огляду на те, що третя особа, яка була залучена у справу на стороні апелянта, не надала суду доказів реєстрації свого речового права на нежитлові приміщення, які, до того ж, займають тільки частину 1-го поверху усього будинку., а тому суд вирішував справу на підставі наявних документів. Третя особа і не могла надати відповідний доказ про реєстрацію за нею прав на нерухоме майно про перебування цього майна в господарському віданні, оскільки КУ Житомирської обласної ради ніколи не здійснювала державну реєстрацію такого права, обмежившись рішенням Житомирської обласної ради про передачу цього нежитлового приміщення на свій баланс. Позивач також зазначає, що апелянт має право на укладення будь-яких договорів з будь-якими юридичними та фізичними особами поза межами діючого договору №15 від 01.11.10, укладеного з ЖБК «Полісся». Таке право він має на підставі норм матеріальних законів, якими особі надано право свободи на укладення договору. Але, це не позбавляє апелянта обов'язку брати участь в експлуатаційних витратах, які з 1973 року несе ЖБК «Полісся», який є експлуатуючою організацією усього (від фундаменту до даху) 5-поверхового будинку №25 по вул. Хлібна в м.Житомир. Тому, нарахування ЖБК «Полісся» відповідачу сум по відшкодуванню експлуатаційних витрат на підставі діючих тарифів, встановлених виконавчим комітетом Житомирської міської ради, пропорційно площі нежитлових приміщень, які перебувають в оренді у відповідача, вважає законним, як і вимоги ЖБК «Полісся» про стягнення з відповідача заборгованості, з чим обґрунтовано погодився суд першої інстанції. На підставі викладеного просить суд апеляційну скаргу на рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2014р. у справі №906/59/14 залишити без задоволення, а рішення – без змін. Представники учасників процесу у судове засідання апеляційної інстанції 18.12.2014р. не з'явилися, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку (т.2, арк.справи 74-76). Від представника ПП «Прем'єр-Дент» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з участю представника відповідача у іншому судовому засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18, від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду про прийняття апеляційної скарги отримав 26.11.2014, судове засідання призначене на 18.12.2014р., тому відповідач мав достатньо часу для подачі суду доказів, якими обґрунтовуються його заперечення проти позову. Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та третьої особи Розглядом матеріалів справи встановлено: Житлово-будівельний кооператив “Полісся” організований виконавчим комітетом Житомирської міської ради з метою, зокрема, будівництва багатоповерхових будинків та їх подальшої експлуатації та управління. Відповідно до Статуту ЖБК "Полісся" (п.14) у випадку, якщо у будинку житлово-будівельного кооперативу з його згоди розміщені (по вбудовано - прибудованих приміщеннях) підприємства і установи торгівлі, громадського харчування і культурно-побутового обслуговування, останні у відповідності з договором, який укладається між ними та кооперативом, беруть участь в загальних витратах кооперативу по експлуатації житлового будинку і утриманню прибудинкової території пропорційно площі належної їм частини будинку, а також у витратах кооперативу на капітальний ремонт будинку пропорційно балансовій вартості вказаної частини будинку ( а. с. 169-170 Т.1). Пунктами 15-17 Статуту ЖБК "Полісся", встановлено, що кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому будинку і утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу. Кооператив має право передати житловий будинок на технічне обслуговування державній житлово-експлуатаційній організації, а також має право укладати договори, пов'язані з експлуатацією житлового будинку і надвірних прибудов, утримання прибудинкової території. Кооператив зобов'язаний зареєструвати житловий будинок в бюро технічної інвентаризації (т.1, арк.справи 171). Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок по вулиці Горького (нова-Хлібна), № 35 (новий - 25) , що виготовлений станом на 14 лютого 1989 року, останній належить до фонду житлово-будівельних кооперативів, а його балансоутримувачем є ЖБК "Полісся" . Житловий будинок зареєстрований за ЖБК "Полісся" у БТІ за реєстраційним номером 15697 (т.1, арк.справи 34 -35, арк.справи 115 -120). Згідно технічного паспорту житлова площа у будинку становить 3 261кв.м, а нежитлова - 1 402 кв. м. Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів від 22.04.1993 року № 246 назву вулиці Горького змінено на Хлібну, номер житлового будинку №35 змінено на 25 (т.1, арк.справи 38, 39). 01.11.2010р. Житлово-будівельний кооператив “Полісся” та приватне підприємство “Прем'єр-Дент” уклали договір №15 про дольову участь в експлуатаційних витратах на утримання будинку №25 по вул. Хлібній та прибудинкової території в розмірі, передбаченому в Додатку №1 до Договору (далі - Договір про дольову участь) (т.1, арк.справи 11). Пунктами 2.7, 2.8 Договору про дольову участь сторони узгодили, що ціни і тарифи формуються відповідно до чинного законодавства України про ціноутворення, встановлюються за домовленістю, є вільними , а в разі їх зміни позивач повинен повідомити відповідача в 10-денний термін. Інженерно-технічне обладнання , а саме :системи електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення загального користування є власністю позивача, а таке ж обладнання , підключене до відповідних систем загального користування будинку, є власністю відповідача (п.п. 2.3 та 2.4 Договору). Договір про дольову участь сторони уклали строком на три календарні роки. Одночасно визначити, що Договір про дольову участь не може бути розірваний будь-якою із сторін в односторонньому порядку, однак в разі невиконання його умов, він може бути розірваний за спільною згодою обох сторін (п.п. 4.1 та 4.3Договору ). В частині продовження дії Договору про дольову участь на новий строк, сторони домовились, що Договір про дольову участь вважається продовженим на той самий строк , якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну цього договору не надійде письмової заяви про відмову від договору однієї із сторін (п. 4.2 Договору). Як вбачається з Додатку №1 до Договору відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно відшкодовувати витрати позивача на утримання внутрішньобудинкових мереж за 1 кв.м. площі у складі експлуатаційних витрат та витрат на вивезення сміття в загальному розмірі 210,37 грн. з ПДВ з розрахунку займаної відповідачем площі нежитлових приміщень в розмірі 256,5 кв. м у житловому будинку №25 по вул. Хлібній. Позивач, як виконавець послуг з утримання житлових будинків, керується тарифами, затвердженими виконавчим комітетом Житомирської міської ради. Зокрема, рішенням Житомирської міської ради №318 від 25.04.2008р. були затверджені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для ЖБК "Полісся", в тому числі, для будинку №25 по вул. Хлібній (т.1, арк.справи 91, 92). На їх підставі позивачем і був визначений склад та розмір експлуатаційних витрат за Договором про дольову участь, і зокрема: технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем = 0,24 грн. /кв.м; обслуговування димовентиляційних каналів = 0,02 грн./кв.м; поточний ремонт конструктивних елементів = 0,281 грн./кв.м. Вивезення твердих побутових відходів (сміття) розраховано позивачем на підставі таблиці 3 порядковий № 4 Наказу № 7 від 10.01.06 Міністерства архітектури та житлово-комунального господарства України "Про затвердження норм утворення твердих побутових відходів для населених пунктів України", згідно якої норма утворення ТВП становить = 2 м.куб /місяць, а вартість послуг з їх вивезення за 1 м.куб = 18,27 грн. без ПДВ, що становить 36,54 грн. (2 м.куб/місяць х 18,27 грн. ). Стосовно орендованої відповідачем площі нежитлового приміщення 256,5 кв.м., з якої визначено розмір щомісячної дольової участі в утриманні житлового будинку, колегія суддів звертає увагу на наступне. До укладення Договору про дольову участь відповідач уклав договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.08р. з Житомирською орендною виробничо-комерційною фірмою "Побутрадіотехніка" про тимчасове платне користування нежитловим приміщенням площею 208,8 кв.м. у будинку №25 по вул. Хлібній для розміщення стоматологічного кабінету зі строком дії з 01.11.08р. до 01.06.2011р. (т.1, арк.справи 156) Як вбачається з додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.08р., Житомирською орендною виробничо-комерційною фірмою "Побутрадіотехніка" передано відповідачу в оренду нежитлове приміщення площею 256,5 кв.м. Додаткова угода діє з 01.10.2009 року (т.1, арк.справи 157). Оскільки калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у наймі юридичної особи, то розрахунок експлуатаційних витрат позивачем здійснено наступним чином : 256,5 кв.м х 0,541 грн.) ( 0,24 +0,02+0,281=0,541 грн.) = 138,77 грн. без ПДВ. Розмір щомісячної дольової участі в утриманні житлового будинку позивач визначав для відповідача за Договором про дольову участь у розмірі 138,77 грн. +36,54 грн. +20% ПДВ = 210,37 грн. (т.1, арк.справи 83, 84). У розрахунку витрат на утримання житлового будинку відсутні витрати позивача на прибирання прибудинкової території, тому дольову участь у їх відшкодуванні відповідач не здійснює. В подальшому, рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 21.04.11р. №282 було затверджено нові тарифи на послуги ЖБК ”Полісся” з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі , будинку № 25 по вул. Хлібній. (т.1, арк.справи 200). Згідно п. 2.1 рішення № 282 нові тарифи були застосовані згідно наказу ЖБК "Полісся" №16 від 05.05.11 року. На підставі нового розміру затверджених рішенням № 282 тарифів, позивачем і був визначений склад та розмір експлуатаційних витрат за Договором про дольову участь, і зокрема: технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем = 0,1631 грн./кв.м; обслуговування димовентиляційних каналів = 0,0494 грн./ кв. м; поточний ремонт конструктивних елементів = 0, 5598 грн./ кв.м. Вивезення твердих побутових відходів (сміття) розраховано позивачем на підставі таблиці 3 порядковий № 4 Наказу № 7 від 10.01.06 Міністерства архітектури та житлово-комунального господарства України " Про затвердження норм утворення твердих побутових відходів для населених пунктів України ", згідно якої норма утворення ТВП становить = 2 м. куб /місяць, а вартість послуг з їх вивезення за 1 м. куб = 19,95 грн. без ПДВ, що становить 39,90 грн. ( 2 м. куб /місяць х 19,95 грн. ). При цьому вартість послуг з вивезення та утилізацію ТПВ затверджено рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 553 від 12.08.10р. Тому позивач розмір щомісячної дольової участі в утриманні житлового будинку для відповідача за Договором про дольову участь з травня 2011 року визначив 198,24 грн. +39,90 грн. +20% ПДВ = 285,77 грн. (т.1, арк.справи 232-233). В період з 31.05.11р. по 31.12.13р. позивачу виставлялись рахунки на підставі тарифів, затверджених рішенням №282. Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 03.11.11р. №651 встановлено скориговані тарифи на послуги ЖБК ”Полісся” з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині складових витрат “освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води" , "енергопостачання ліфтів" , у зв'язку з чим вирішено внести зміни в додаток 2 до рішення виконавчого комітету від 21.04.11 № 282 "Про встановлення тарифів на послуги житлово-будівельного кооперативу "Полісся" з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (т.1, арк. справи 33). Як вірно зазначено судом першої інстанції, коригування рішенням № 651 тарифів для ЖБК "Полісся" не вплинуло на розмір щомісячної дольової участі в утриманні житлового будинку для відповідача за Договором про дольову участь, оскільки участь останнього у відшкодуванні позивачу витрат на “освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води" та "енергопостачання ліфтів" договором не передбачено. Позивач, посилаючись на Договір про дольову участь, стверджував, що з 01.11.10р. по 31.12.13року експлуатаційні витрати склали 10 406,86грн., з яких відповідачем відшкодовано 6406,08грн. Просив стягнути з відповідача борг на суму 4000,78 грн. за період листопада 2012 року по грудень 2013року включно, виходячи із щомісячного розміру витрат - 285,77 грн. (т.1, арк. справи 16, 30, 94-106). Факт понесення експлуатаційних витрат на утримання будинку № 25 у спірний період позивач доводив актами за травень 2013р. - жовтень 2013р., що складені та підписані за участю представників позивача та старшого будинку (т.1, арк.справи 40-50). Факт забезпечення вивезення твердих побутових відходів позивач доводить укладеним договором №КД-4-ГЖ-12-ЮР про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.01.12р. з ТОВ "Грінко-Житомир" (т.1, арк.справи 51-53). Згідно п.2 рішення Житомирської обласної ради 4 сесії 6 скликання від 17.03.11р. №88 "Про не продовження договору оренди цілісного майнового комплексу "Побутрадіотехніка" за комунальним підприємством по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради закріплено на праві господарського відання нерухоме майно, що перебувало на його балансі , а саме: адміністративно-виробничу будівлю за адресою: м. Житомир, вул. Хлібна,25 (т.1, арк.справи 138). 02.04.2012р. Комунальною установою по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (третя особа) та приватним підприємством "Прем'єр-Дент" (відповідач) укладено Договір №194-ек/25х про відшкодування витрат за надані експлуатаційні та комунальні послуги орендованого індивідуально визначеного нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області зі строком дії з 01.04.12р. до 31.12.12р. (надалі - Договір № 194-ек/25х 2012 року ). За зазначеним договором Комунальна установа по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради зобов'язалась забезпечувати надання, зокрема, експлуатаційних послуг, а саме: експлуатацію внутрішньобудинкових мереж, прибирання місць загального користування, ремонт приміщень загального користування для частини приміщень у будинку за адресою: 10014, м. Житомир, вул.Хлібна, 25, загальною площею 225,6 кв.м., балансоутримувачем яких вона є. Відповідач за договором №194-ек/25х 2012р. зобов'язався за надані експлуатаційні послуги проводити оплату у сумі 550,46 грн. , із розрахунку 2 грн. 44 коп за 1 кв.м загальної орендованої площі без ПДВ у місяць . Всього до сплати за місяць - 660,55 грн. разом з ПДВ. (т.1, арк.справи 60). За умовами п.п.2.2.1 та 2.2.3 Договору №194-ек/25х від 2012р. надання експлуатаційних послуг третьою особою мало здійснюватись за діючими тарифами та розцінками, а їх оплата шляхом надання відповідачу до 25 числа кожного місяця відповідного рахунку, який підлягав оплаті протягом 3-х днів з дня його отримання (т.1, арк.справи 61). В подальшому між третьою особою та відповідачем укладено новий Договір №194-ек/25х зі строком дії з 01.01.13р. до 31.12.13р., за умовами якого відповідач зобов'язався за надані експлуатаційні послуги проводити оплату у сумі 1 085,14 грн. , із розрахунку 4 грн. 81 коп. за 1 кв. м загальної орендованої площі без ПДВ у місяць . Всього до сплати за місяць - 1 302,17 грн. разом з ПДВ (надалі - Договір №194-ек/25х 2013 року, т1, арк.справи 64). За умовами додаткової угоди №1 до Договору №194-ек/25х 2013 року зі строком дії з 01.08.13р. до 31.12.13р., третя особа зобов'язалась забезпечувати надання, зокрема, експлуатаційних послуг для частини приміщень у будинку за адресою: 10014, м. Житомир, вул. Хлібна, 25, загальною площею 325,1 кв. м., балансоутримувачем яких вона є , а відповідач зобов'язався за надані експлуатаційні послуги проводити оплату у сумі 1563,73 грн., із розрахунку 4 грн. 81 коп. за 1 кв. м загальної орендованої площі без ПДВ у місяць . Всього до сплати за місяць - 1 876,48 грн. разом з ПДВ. (арк.справи 67). У матеріалах справи відсутні докази фактичного понесення експлуатаційних витрат третьою особою з утримання нежитлових приміщень у будинку за адресою: 10014, м. Житомир, вул. Хлібна, 25, загальною площею 325,1 кв. м. за період листопада 2012 року по грудень 2013року, виставлення відповідачу в цей період рахунків на їх оплату та здійснення відповідачем оплати цих рахунків. Окрім того за умовами укладених Договорів №194-ек/25х 2012 та 2013 років третя особа не зобов'язувалась надавати відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів. 08 серпня 2012 року комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та приватне підприємство "Прем'єр-Дент" (відповідач) уклали договір оренди нерухомого майна №359 , згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 225,60 кв.м, що знаходяться на балансі комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (третя особа) на першому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Хлібна, 25 для здійснення медичної практики, розміщення офісу та складу (надалі - Договір оренди №1) (т.1, арк.справи 68 -70). Пунктом 2.1 Договору оренди №1 встановлено, що орендодавець та відповідач на підставі ч.3 ст. 631 ЦК України домовились застосувати умови даного договору до відносин сторін, які виникли до його укладення , тобто з 21.02.12р. Строк дії Договору оренди №1 сторони визначили з 21.02.12р. по 20.01.15р. Нежилі приміщення загальною площею 225,60 кв. м, що знаходяться на балансі третьої особи на першому поверсі в будівлі за адресою: м.Житомир, вул. Хлібна, 25 передано орендодавцем приватному підприємству "Прем'єр-Дент" за актом приймання - передачі від 21.02.12р. (т.1, арк.справи 71). 01.08.2013р. комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та приватне підприємство "Прем'єр-Дент" (відповідач) уклали Договір оренди нерухомого майна № 610. Згідно зазначеного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 99,50 кв.м, що знаходяться на балансі комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради ( третя особа) на першому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Хлібна, 25 для здійснення медичної практики (надалі - Договір оренди №2) (т.1, арк.справи 72) Строк дії Договору оренди №2 сторони визначили з 01.08.13р. по 30.06.2016 року. Нежилі приміщення загальною площею 99,50 кв.м, що знаходяться на балансі третьої особи на першому поверсі в будівлі за адресою: м.Житомир, вул. Хлібна, 25 передано орендодавцем відповідачу за актом приймання - передачі від 01.08.13року (а. с. 75 Т.1). Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в досудовому порядку двічі звертався до позивача з вимогою розірвати Договір про дольову участь. Однак, відсутні докази згоди щодо цього питання, а отже сторони договір не розірвали, про що свідчить відсутність відповідного правочину (т.1, арк.справи 54, 76, 110). Відповідач також звертався до Житомирської міської ради стосовно договірних відносин між ним та позивачем, на що отримав відповідь про те, що договори, предметом яких є утримання будинку, внутрішньобудинкових систем, прибудинкової території тощо, може бути укладено тільки з балансоутримувачем будинку (т.1, арк.справи 114) З матеріалів справи вбачається, що ході вирішення цього спору, відповідачем було ініційовано позов про розірвання Договору в судовому порядку на підставі ч.2 ст. 652 ЦК України та з визначенням 17 жовтня 2011 року , як дати його розірвання на підставі ч.5 ст.188 ГК України. Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.14 року судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу №906/395/14 направлено на новий розгляд, оскільки розірвання договору на підставі ч.2 ст.652 ЦК України можливе лише у зв'язку з істотною зміною обставин, а не із зміною істотних умов договору, а також у разі існування одночасно чотирьох умов, які є додатковими критеріями визначення ускладнень у виконанні договору. Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне: Згідно ст.4 Житлового кодексу УРСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає, зокрема, жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів). Житлово-будівельний кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі об'єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку (будинків) і наступної його (їх) експлуатації ( наказ Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій") . Згідно ст.380 Цивільного кодексу України житловий будинок - це будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житловий будинок - будівля, що має поштову адресу і більше половини загальної площі якої використовується під житлові приміщення (наказ Держкомстату України від 20.08.2010 №346 "Про затвердження інструментарію щодо складання квартальних списків житлових будинків і списків сільських населених пунктів для проведення пробного перепису населення 2010 року". Житловий будинок - незалежна споруда, що має дах, зовнішні або розподіляючі стіни, які сягають від фундаменту до даху, має поштовий номер та основна частина якої (більше половини загальної площі) використовується під житлові приміщення (наказ Держкомстату України від 08.12.2010 № 491 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"). Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд 018-2000 року (надалі - ДБКС 018-2000) будівлі - це споруди , що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин , рослин, а також предметів. Згідно ДКБС 018-2000 будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Головне призначення будівлі визначається шляхом обчислення відсоткового співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання. Належність будівлі до класу вибирається за найбільшою часткою загальної площі у межах групи. Згідно ДКБС 018 -2000 до будівель відносяться, зокрема, житлові будинки. У п.1.6 ДБН "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" В.2.2-15-2005 передбачено, що порядок підрахунку площі квартири у житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, площі приміщень, площі забудови, будівельного об'єму, поверховості житлового будинку та перелік обов'язкових техніко-економічних показників наведений у додатку В цих державних будівельних норм. Як встановлено судом згідно технічного паспорту на будинок №25 по вул.Хлібній, житлова площа у будинку становить 3 261кв.м, а нежитлова - 1 402 кв. м. За даними паспорту готовності до роботи в опалювальний період 2013/2014 року будинку № 25 по вул. Хлібній, що є обов'язковим документом відповідно до Правил підготовки теплових господарств до опалювального сезону , затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово-комунального господарства України 10.12.2008 N 620/378 , будинок має 104 квартири із загальною житловою площею 3 278 кв.м. ЖБК "Полісся" , згідно паспорту , визначено організацією, яка надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (т.1, арк.справи 191-193). Відповідно до головного призначення будинок №25 по вул. Хлібній є багатоповерховим житловим будинком. У зв'язку з цим, посилання у п. 2 рішення Житомирської обласної ради 4 сесії 6 скликання від 17.03.11р. №88 "Про не продовження договору оренди цілісного майнового комплексу "Побутрадіотехніка" про наявність адміністративно-виробничої будівлі за адресою: м.Житомир, вул. Хлібна, 25, судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги (т.1, арк.справи 138). Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" ( надалі - Закон). Згідно ст.1 Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону). Відповідно до частини першої статті 1 Закону балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Як вірно визначено місцевим господарським судом, позивач є належним балансоутримувачем житлового будинку №25 по вул.Хлібній, а тому він має права, передбачені частиною першою статті 24 Закону. Згідно ст.1 Закону власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку. Право власності на житловий будинок №25 по вул.Хлібній позивачем за правилами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV, що набрав чинності з 03.08.2004 року не було зареєстроване ( надалі - Закон про реєстрацію). Однак відповідно до ч.4 ст.4 Закону про реєстрацію права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Оскільки житловий будинок №35 (новий) 25 по вул. Горького (нова - Хлібна) зареєстрований за ЖБК "Полісся" у БТІ за реєстраційним номером 15697, право власності позивача на нього Законом про реєстрацію презюмується. На підставі викладеного колегія суддів погоджується, що позивач у цій справі є також власником житловогобудинку № 25 по вул. Хлібній. За змістом статті 1 Закону власником приміщення визнається юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, зареєстроване у встановленому законом порядку. В матеріалах справи відсутні докази, що власником вбудованих нежитлових приміщень на першому поверсі житлового будинку № 25 по вул. Хлібній є Житомирська обласна рада, оскільки факт державної реєстрації за нею права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області документально не підтверджений, як до набрання чинності Законом про реєстрацію (03.08.2004 року ) , так і після цього. Відсутні у справі також докази державної реєстрації права господарського відання, як речового права, на вбудовані нежитлові приміщення на першому поверсі житлового будинку №25 по вул. Хлібній за Комунальною установою по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради ( третя особа у справі). На підставі встановлених в ході вирішення цього спору обставин, суд першої інстанції встановив, що третя особа у справі - Комунальна установа по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради є балансоутримувачем вбудованих нежитлових приміщень на першому поверсі житлового будинку №25 по вул.Хлібній, однак, відсутні докази, що вона є балансоутримувачем всіх нежитлових приміщень у цьому будинку, загальна площа яких становить 1 402 кв. м. Як встановлено статтею 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Частиною 3 статті 24 Житлового кодексу УРСР встановлено, що жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатації будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути створено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинків здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією. Згідно статті 1 Закону виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Спеціалізована організація - юридична особа, що відповідно до законодавства має повноваження надавати (виконувати) ті чи інші послуги (роботи) ( наказ Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"). Відповідно до витягу з ЄДР від 15.10.13р. за №17367642 основним видом економічної діяльності Житлово-будівельного кооперативу "Полісся" є діяльність з комплексного обслуговування об'єктів (клас 81.10) (т.1, арк.справи 9). За КВЕД 2010 клас 81.10 включає надання комплексу допоміжних послуг у приміщеннях клієнта. Ці послуги включають загальне прибирання приміщень, догляд за ними, усунення сміття, забезпечення охорони та безпеки, доставку пошти, послуги портьє, прання та суміжні послуги допоміжного характеру. Цей клас також включає діяльність житлово-будівельних кооперативів. Тому, колегія суддів погоджується, що позивач у цій справі є також виконавцем послуги з утримання житлового будинку №25 по вул.Хлібній та прибудинкової територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). Відповідно до витягу з ЄДР станом на 08.02.14р. основним видом економічної діяльності Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (третя особа у справі) є діяльність з управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (основний) (клас 68.32) (т.1, арк. справи 86). За КВЕД 2010 клас 68.32 включає діяльність агентств зі стягування орендної плати. Цей клас не включає: послуги з підтримки стану будівлі (сполучення робіт із загального внутрішнього прибирання приміщень, поточного обслуговування будинків та проведення незначного ремонту, вивезення сміття, забезпечення охорони та безпеки об'єктів), див.клас 81.10. За нормами статті 1 Закону споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.99р. № 686-XIV передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, зокрема, сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. На підставі пункту 1.7. Методичних рекомендацій щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території, затверджених Наказом Державного комітету з будівництва України від 05.09.01р. №176 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.03.03р., суб'єкти підприємницької діяльності, які орендують нежитлові приміщення у житлових будинках, або яким нежитлові приміщення належать на праві власності, крім орендної плати (у першому випадку) та плати за комунальні послуги (водо-, теплопостачання, водовідведення тощо) за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами приймають участь в загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач у цій справі є споживачем житлово-комунальних послуг, як орендар вбудованих нежитлових приміщень житлового будинку № 25 по вул.Хлібній, а відтак зобов'язаний приймати участь в загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі. У п.п. 2.3, 2.4 Договору про дольову участь сторони обумовили, що інженерно-технічне обладнання, а саме: системи електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення загального користування є власністю позивача, а таке ж обладнання, підключене до відповідних систем загального користування будинку, є власністю відповідача. Умова п.2.3 Договору про дольову участь в частині визначення відповідача у справі власником інженерно-технічного обладнання підключеного до систем загального користування житлового будинку судом до уваги не приймається, оскільки ПП "Прем'єр-дент" такого правового статусу немає. У ДБН "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" В.2.2-15-20052.55 передбачено , серед інше, наступне : інженерні комунікації приміщень громадського призначення, що проходять через житлову частину, або житлової частини, що проходять через вбудовані приміщення, повинні бути прокладені у самостійних шахтах, обгороджених протипожежними перегородками 1-го типу (п. 2.55); - в разі розташування нежитлових приміщень у житлових будинках, коли такі приміщення займають увесь поверх або декілька нижніх поверхів, останні рекомендується відокремлювати від житлових технічними поверхами (п. 2.58); - житлові будинки повинні обладнуватися господарсько-питним водопроводом холодної і гарячої води, побутовою каналізацією, зливостоками та внутрішнім протипожежним водопроводом, що проектуються згідно з вимогами СНиП 2.04.01 ( п.5.13); - вбудовані у житлові будинки приміщення громадського призначення повинні обладнуватися системами водопостачання і каналізації згідно з нормами проектування цих приміщень; - системи виробничої каналізації вбудованих приміщень громадського призначення повинні проектуватися окремими від систем каналізації житлових будинків із самостійними випусками (допускається в один колодязь); - житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05. ( п.23); - вбудовані в житлові будинки приміщення громадського призначення повинні обладнуватися системами опалення і вентиляції відповідно до норм проектування цих приміщень; - житлові будинки повинні підключатися до систем централізованого теплопостачання через індивідуальний тепловий пункт (ІТП), обладнаний приладами обліку теплоспоживання та автоматизованими вузлами приготування теплоносіїв систем опалення та гарячого водопостачання ( п.5.24); - вбудовані у житлові будинки нежитлові приміщення повинні обладнуватися окремими від житлової частини будинку системами або відгалуженнями систем зі своїми приладами обліку теплоспоживання, що розташовуються в загальному приміщенні ІТП. За завданням на проектування допускається за погодженням з теплопостачальною організацією розміщувати прилади обліку теплоспоживання вбудованих приміщень за межами ІТП; - допускається забезпечувати теплопостачання вбудованих нежитлових приміщень, які розташовуються у габаритах однієї або двох квартир, від загальнобудинкових систем теплоспоживання; - витяжна вентиляція повинна проектуватися з природним спонуканням. Відповідно до завдання на проектування допускається проектувати системи витяжної вентиляції з механічним спонуканням ( п.5.30); - вентиляція вбудованих нежитлових приміщень повинна бути автономною. Витяжну вентиляцію приміщень, що розташовуються у габаритах однієї квартири, в яких відсутні пожежонебезпечні речовини і токсичні виділення, допускається приєднувати до загальної витяжної системи житлового будинку (п.5.33); - не допускається розташовувати витяжні шахти для викиду повітря із вбудованих приміщень перед вікнами квартир, а також прокладати повітроводи витяжної вентиляції вбудованих приміщень по фасадах житлового будинку; - розроблення проектів внутрішнього газопостачання житлових будинків виконують відповідно до ДБН В.2.5-20 ( п.5.37); - електропостачання, електрообладнання, електроосвітлення житлових будинків слід проектувати згідно з ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24, а також іншими чинними нормативними документами ( п.5.38). Позивач, як власник та балансоутримувач житлового будинку №25 по вул. Хлібній, відповідно до п.1.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій має технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок та проектно-кошторисну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо. В матеріалах справи відсутні докази, що орендовані відповідачем вбудовані нежитлові приміщення мають автономні мережі водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання, вентиляції тощо, які не примикають (не сполучаються) із аналогічними їм внутрішньобудинковими мережами загального користування житлового будинку №25 по вул. Хлібній. Отже, відповідач, як орендар вбудованих нежитлових приміщень у житловому будинку №25 по вул. Хлібній , зобов'язаний приймати участь в загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі. Відповідно ст.29 Закону в редакції станом на 01.11.10р. договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між орендарем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. Згідно ч.2 цієї статті , у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. А тому колегія суддів погоджується з висновком, що за договором про дольову участь позивач є належною стороною, оскільки має статус балансоутримувача житлового будинку №25 по вул.Хлібній і виконавця послуг з утримання житлового будинку №25 по вул.Хлібній та прибудинкової територій. У ч.1 ст.14 Закону передбачено, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи, зокрема, до другої належать ті, які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території, а до третьої - які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Згідно ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Пунктами 2.7, 2.8 Договору про дольову участь сторони узгодили, що ціни і тарифи на витрати з утримання будинку є вільними та формуються в порядку законодавства про ціноутворення. У разі змін цін і тарифів балансоутримувач повідомляє замовника в 10-ти денний термін. В абз. 4 п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 1 червня 2011 р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" зазначено, що послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг ( надалі - Порядок № 869). Тому, зміна (коригування) виконавчим комітетом Житомирської міської ради тарифів на послуги з утримання житлового будинку № 25 по вул. Хлібній , виконавцем яких є ЖБК "Полісся" є підставою для зміни ціни Договору про дольову участь. В абз.5 п.2 Порядку №869 передбачено, що інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном. Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30.07.2012 № 390 (надалі - Порядок № 390). У п.2.4.Порядку № 390 передбачено, що суб'єктами господарювання, що надають послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до відома споживачів доводиться інформація, що містить, зокрема, обґрунтування причин зміни тарифу. Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб'єкта господарювання (за наявності) та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них. Інформація про рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 21.04.11р. №282 про затвердження нових тарифів на послуги ЖБК "Полісся" була доведена до відома відповідача шляхом його опублікування в газеті "Місто" №16 від 05.05.2011р. Згідно п.1 ч.1 ст.20 Закону передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Отже, як вбачається з зазначених норм закону, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Статтею 16 Закону передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Згідно статті 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. У п.1.2.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій передбачено, що до складу документації, яка ведеться виконавцями послуг, входять: кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; акти технічних оглядів; журнали заявок жителів; протоколи вимірювань опору електромереж (за наявності); протоколи вимірювань вентиляції. Також в матеріалах справи наявні докази на підтвердження понесених ним витрат на утримання житлового будинку №25 по вул.Хлібній, дольову участь у відшкодуванні яких зобов'язаний приймати відповідач. У п.2.2. Договору про дольову участь сторони домовились, що балансоутримувач щомісячно надсилає замовнику рахунки, які останній зобов'язаний щомісячно до 20 числа наступного місяця сплачувати. Інші умови в частині порядку доведення до відома відповідача розміру понесених експлуатаційних витрат на утримання житлового будинку №25 по вул.Хлібній у Договорі про дольову участь відсутні. Крім цього, відповідач не звертався до позивача з актами-претензіями, як це передбачено ст.18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , стосовно відсутності факту понесення експлуатаційних витрат у спірний період. Відповідно до ч. 1 ст.24 Закону позивач, як балансоутримувач має право, зокрема, звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг. Згідно правової позиції Верховного Суду України (судові палати у цивільних та господарських справах) у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі 6-59цс13 ( № в реєстрі 34634297) навіть відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Також, скаржник зазначає про неправомірність відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі на час нового розгляду справи №906/395/14. Предмет позову характеризує позов з точки зору того, що конкретно вимагає, чого домагається позивач. Підстава позову - фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, зокрема, йдеться про юридичні факти матеріально - правового характеру, що визначаються нормами матеріального права та які зумовлюють виникнення, зміну та припинення спірних правовідносин, а також інші доказові факти, на підставі яких можна зробити висновок про наявність чи відсутність зазначених юридичних фактів. Предмет та підстава позову, як його необхідні елементи, перебувають між собою в тісному зв'язку, оскільки сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу для захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності в них конкретного цивільного права і обов'язку. Окрім того, підстава позову має не тільки фактичну, а й правову основу, оскільки юридичні факти, які складають підставу позову, визначаються нормами цивільного й інших галузей права. Як вірно зазначено судом першої інстанції, договір про дольову участь в експлуатаційних витратах №15 від 01.11.2010р. є підставою позову у цій справі, тому встановлення дійсних прав та обов'язків сторін спору за цим договором, а також застосування норм матеріального права до спірних правовідносин здійснюється судом при вирішенні справи № 906/59/14. Встановлення судом під час нового розгляду справи №906/395/14 наявності чи відсутності істотності зміни обставин відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України, як правової підстави для розірвання Договору про дольову участь в експлуатаційних витратах № 15 від 01.11.2010року не впливає на предмет та підстави цього позову, оскільки, як вказав ВГСУ у постанові від 15.10.14р. , на балансі ЖБК "Полісся" значиться цілісна споруда багатоповерхового житлового будинку за адресою : м. Житомир, вул. Хлібна, 25, і ця обставина є незмінною. А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного підприємства "Прем'єр-Дент" на рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.14 р. у справі № 906/59/14 – залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку. Головуючий суддя Саврій В.А. Суддя Мамченко Ю.А. Суддя Дужич С.П.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2014 |
Оприлюднено | 23.12.2014 |
Номер документу | 41980706 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Саврій В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні