Постанова

від 16.12.2014 по справі 820/18901/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 р. справа №820/18901/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Гумінській Л.М.,

за участі сторін:

представника позивача - Куценка Г.В.,

представника відповідача - Брильова А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТРОЙСНАБ" про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТРОЙСНАБ", в якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТРОЙСНАБ" (код 32031815) в межах заборгованості у сумі 32416,90 грн.

У обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 32416,90 грн. Позивачем також зазначено, що у відповідача відсутнє зареєстроване майно, яке може бути використане, як джерело погашення податкового боргу, а тому податковий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та цінності, що обліковуються на банківських рахунках відповідача, посилаючись на приписи п. 20.1.33, 20.1.34 п. 20.1 ст. 20; п. 94.6.2 п.94.6 ст. 96; ст. 95, Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити. Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до Спеціального витягу від 15.12.2014 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТРОЙСНАБ" (код ЄДРПОУ 32031815) зареєстроване як юридична особа 05.07.2002 року; відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення, про припинення юридичної особи - відсутні; місцезнаходження юридичної особи: 61030, м. Харків, вул. Біологічна, бул.10.

Відповідно до довідки б/н відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 02.08.2002 року за №3078.

На підтвердження наявності у відповідача податкового боргу позивачем надано до суду наступні документи :

- копію корінця податкової вимоги від 01.10.2014 року №3458-25 з доказами вручення уповноваженій особі відповідача;

- копію розрахунку суми заборгованості;

- податкову декларацію з плати за землю від 11.02.2014 року;

- облікову картку платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТРОЙСНАБ" за платежем "земельний податок з юридичних осіб".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, законодавець чітко встановив підстави для застосування арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку, а саме: наявність у відповідача податкового боргу, наявність у податкового органу права на стягнення цього податкового боргу, відсутність майна у платника податків, котрий має податковий борг, наявність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу та відсутність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Виходячи зі змісту вказаної норми, суд повинен встановити відсутність відповідного майна не взагалі, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом майна, у тому числі коштів.

Суд зауважує, що в іншому разі вимога про застосування арешту коштів буде передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред'явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

Відповідно до пункту 95.2 ПК України, право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Відповідно до пунктів 59.4 та 59.5 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Виходячи із системного аналізу вищевикладених норм права, суд зазначає, що податкові органи в силу підпункту пункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності у такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Відповідно до п.4.6 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога від 01.10.2014 року №3458-25 отримана головним бухгалтером підприємства 21.10.2014 року.

Суд зазначає, що право податкового органу на стягнення податкового боргу виникає не раніше 21.12.2014 року, проте позивач звертається до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, відповідача 21.11.2014 року.

Таким чином, у суду відсутня можливість встановити наявність у відповідача податкового боргу та наявність у податкового органу права на стягнення цього податкового боргу (що є підставою застосування до відповідача арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку), оскільки позивач передчасно звернувся до суду із вищевказаними позовними вимогами, момент, з якого податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з метою визначення достатності у останнього майна для погашення податкового боргу, на час звернення позивача до суду та на момент розгляду справи не настав.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень не довів суду наявність у нього правових підстав для накладення арешту на рахунок відповідача у спосіб, визначений чинним законодавством, що є необхідною умовою належної реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах.

Додатково суд також звертає увагу, що позивачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження відсутності майна у відповідача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Означене завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За результатами повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи суд зазначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, оскільки податковим органом висунуто вимогу про накладення арешту на розрахункові рахунки платника податків передчасно, тобто за відсутності права податкового органу здійснювати заходи щодо стягнення податкового боргу з відповідача.

З огляду на те, що вимога позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, заявлена з порушенням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 41, 94, 128, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТРОЙСНАБ" про накладення арешту на кошти та інші цінності - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 22 грудня 2014 року.

Суддя Котеньов О.Г.