Ухвала

від 09.12.2014 по справі 814/2603/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2603/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника апелянта Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - Гави О.О.

представника позивача ТОВ « Баштанська птахофабрика» - Архіпова Д.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Баштанська птахофабрика» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2014 № 0000582200, від 22.08.2014 № 0000592200-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" (далі - позивач, ТОВ "Баштанська птахофабрика") звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2014 р. №0000582200 та за №0000592200. Мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті із порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню у повному обсязі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що перевірку ТОВ "Баштанська птахофабрика" з питань взаємовідносин з платниками податків: Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит-ком" (код ЄДРПОУ 37214613) за липень 2013 року, Приватним підприємством "Юг Транзит Інвест" (код ЄДРПОУ 38152209) за жовтень 2013 року, Приватним підприємством "АФ Приват Агро" (код ЄДРПОУ 38432303) за квітень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "К-В-С" (код ЄДРПОУ 37810726) за вересень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 258/22-36074464 від 08.08.2014р., згідно висновків вказаного Акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями. На підставі Акту відповідачем 22.08.2014 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000582200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на 37050,00 грн. (за основним платежем - 247000,00 грн., за штрафними санкціями - 12350,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0000592200, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 43071,00 грн.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що операції між позивачем та ТОВ "Фаворит-ком", ПП "Юг Транзит Інвест", ПП "АФ Приват Агро", ТОВ "К-В-С" здійснені без мети настання реальних наслідків, по яких не встановлено їх фактичності та використання у господарській діяльності.

Як слідує з акту перевірки, підставою для висновку ОДПІ про безтоварний характер правочинів позивача послугували: Акт перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 26.11.2012 р. №453/22-3/37810726 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "К-В-С" щодо підтвердження сум податкового зобов'язання та податкового кредиту задекларованих у Деклараціях з податку на додану вартість за серпень-жовтень 2012 року", Акт перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.08.2013 р. №309/202-02/38432303 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "АФ Приват Агро" під час здійснення господарських відносин з ПП "Зернопром" (код ЄДРПОУ 32908536) за січень, лютий 2013 р., з ТОВ "Град-Будсервіс" (код ЄДРПРУ 38132303) за лютий 2013 р., з ТОВ "Біквест" (код ЄДРПОУ 38385814) за квітень, травень 2013 р.", Акт перевірки Криворізької центральної ОДПІ від 18.11.2013 р. №913/22-01/37214613 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фаворит-ком" з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн" (код ЄДРПОУ 35394779) за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р.", Акт перевірки ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 30.01.2014 р. №62/21-03-22-06/38152209 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Юг Транзит Инвест" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за жовтень, листопад 2013 року".

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність позиції відповідача щодо відсутності господарських операцій з контрагентами, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що між позивачем та ПП "АФ Приват Агро" укладено договір поставки від 13.12.2012 р. №13/12-04. Відповідно цього договору Постачальник (ПП "АФ Приват Агро") зобов'язується поставляти Покупцю (ТОВ "Баштанська птахофабрика") визначений цим Договором товар. На виконання умов договору поставки від 13.12.2012 р. №13/12-04 та додатку до вказаного договору від 17.04.2013 р. №12, позивач отримав від ПП "АФ Приват Агро" шрот соняшниковий за товарно-транспортною накладною від 15.04.2013 р., за видатковою накладною №688 від 17.04.2013 р., крім того, ПП "АФ Приват Агро" було виписано податкову накладну від 17.04.2013 р. №168 на реалізацію шроту соняшникова.

Між позивачем та ТОВ "Фаворит-ком" 26.03.2013 р. укладено договір поставки №26/03-1, відповідно до якого Продавець (ТОВ "Фаворит-ком") зобов'язується передати у певні строки Покупцеві (ТОВ "Баштанська птахофабрика") у власність товар. На виконання умов договору поставки від 26.03.2013 р. №26/03-1 та Специфікації №5 до Договору №26/03-1 від 26.03.2013 р., позивач отримав від ТОВ "Фаворит-ком" шрот соняшниковий за товарно-транспортною накладною від 08.07.2013 р. серія 01АА №646904 та накладної №90 від 08.07.2013 р., видано податкову накладну від 08.07.2013 р. №110.

Між позивачем та ПП "Юг Транзит Інвест" 02.10.2013 р. укладено договір поставки №ДГ-42-13. На виконання умов договору поставки №ДГ-42-13 від 02.10.2013 р. та Додаткової угоди №1 від 02.10.2013 р., позивач отримав від ПП "Юг Транзит Інвест" сою за товарно-транспортною накладною від 02.10.2013 р. серії БЗС №518150 та видатковою накладною №РН-0000071 від 02.10.2013 р., виписано податкову накладну від 02.10.2013 р. №95 на реалізацію сої.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає усі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що усі витрати позивача з придбання товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання сплати певних сум податку поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що якщо контрагент або його контрагенти по ланцюгу не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету або викликали сумнів у законності своєї діяльності чи мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, однак не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на віднесення до витрат що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за наявності факту реального вчинення господарської операції та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження своїх витрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Баштанська птахофабрика» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2014 № 0000582200, від 22.08.2014 № 0000592200- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 10 грудня 2014 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.