Постанова

від 29.10.2014 по справі 804/13894/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 р. Справа № 804/13894/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.

за участю:

представника позивача Горенич Т.І.

представника відповідача Гагарського А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартлайн» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.14 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стартлайн» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2014 року № 0005142204 про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 44418,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 35535,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями- 8883,75 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі висновків контролюючого органу відносно не підтвердження реальності господарських відносин з ТОВ «Форта - Ком» та встановлення дефектності первинних документів, які є необґрунтованими, та такими, що не відповідають як фактичним обставинам, так і приписам законодавства. На думку позивача, наявність у нього податкових накладних та інших первинних документів за взаємовідносинами з ТОВ «Форта - Ком» свідчить про наявність правових підстав відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства здійснених господарських операцій з вказаним контрагентом. Наведене, з урахуванням підтвердження виконання підрядних робіт по Договору з ТОВ «Мединком 2011», є доказом реальності здійснених операцій та отримання економічного ефекту від їх здійснення. За таких обставин, висновки контролюючого органу про заниження податку на додану вартість є безпідставними, а рішення про донарахування сум грошових зобов'язань з ПДВ, протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові та письмових поясненнях.

Відповідач - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (т. 1 а.с. 88-90). Представник відповідача суду пояснив, що надані позивачем документи по взаємовідносинам з ТОВ «Форта - Ком» не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт виконання робіт саме вказаним контрагеном, а лише фіксують господарські операції з вказаним контрагентом. Проведеною перевіркою позивача, враховуючи матеріали перевірки ТОВ «Компанія Металозбуд», складеного податковим органом, в яких останній перебуває на обліку, не встановлено, а ТОВ «Стартлайн» не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Форта - Ком» носять реальний характер. За таких обставин, висновки контролюючого органу в акті перевірки щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту в травні 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Форта - Ком» є обґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення від 27.08.2014 року № 0005142204, правомірним. Просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що 01.08.2014 року відповідачем на підставі наказу ОДПІ від 31.07.2014 № 871 та відповідно до п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Форта - Ком» за період травень 2014 р., їх реальності та повноти відображення. Результати проведеної перевірки оформлені відповідним актом від 01.08.2014 р. № 2731/2204/32062445 (том 1 а.с. 11-30) (далі - Акт).

За висновками вказаного Акту проведеною перевіркою не підтверджена реальність здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Форта - Ком», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлена дефектність первинних документів, відсутність об'єктів оподаткування, а також встановлено порушення позивачем приписів п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у травні 2014 року на суму 35535,00 грн.

За змістом вказаного Акту підставою для наведених висновків слугував акт ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 27.06.14 № 534/153-120/37442787 відносно ТОВ «Компанія Металозбут», яким встановлено нереальність здійснення господарських відносин із постачальниками, в т.ч. ТОВ «Форта - Ком», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання.

Не погодившись із висновками, викладеними в Акті перевірки від 01.08.2014 р. №2731/2204/32062445 позивачем до ОДПІ були подані заперечення на акт перевірки, за результатами яких відповідачем було надано відповідь від 22.08.2014 р. за вих. № 27033/10/2204, в якій було зазначено про обґрунтованість викладених висновків та відсутність підстав для задоволення заперечень (т. 1 а.с. 31-39).

На підставі Акту перевірки відносно позивача, з посиланням на п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2014 року № 0005142204, яким позивачу визначена до сплати сума за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 44418,75 грн. (т. 1 а.с.10).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Матеріалами справи підтверджено, сторонами визнано, що позивач пройшов передбачено процедур державної реєстрації, набув статуту юридичної особи за ідентифікаційним кодом 32062445, на податковий облік взятий відповідач 21.08.2002 за №3168, місцезнаходженням підприємства відповідно до свідоцтва про держану реєстрацію є Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська б. 52, фактично позивач знаходить за цією ж адресою, що також було встановлено посадовими особами відповідача під час перевірки (т. 1 а.с. 12, 81). У періоді, який перевірявся, основними видами діяльності позивача за КВЕД - 2010 були: будівництво житлових і нежитлових будівель; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; інші спеціалізовані будівельні роботи; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (т. 1 а.с.82).

Як встановлено в ході розгляду справи та вбачається з висновку акту перевірки, спірна сума податкового кредиту в розмірі 35535,00 грн. сформована позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Форта - Ком» за період - травень 2014 року.

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування податкового кредиту позивачем надані до відповідача під час перевірки та до суду: 1) Договір генерального підряду № 02/04/13 від 02.04.2013 р. між ТОВ «Мединком 2011» (Замовник) та ТОВ «Стартлайн» (Підрядник), згідно з умовами якого Підрядник зобов'язується на свій ризик власними та/або залученими силами та засобами виконати відповідно до проектної документації та Кошторису будівельні роботи з реконструкції будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 7-А, а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, затверджену та погоджену в установленому законодавством проектну документацію (п. 1.1). Підрядник має право залучити до виконання Робіт субпідрядників, повідомляючи про це Замовника (п.4.3.1) (т. 1 а.с. 40-47); 2) Договір підряда № 05/05/14 від 05.05.2014 р. згідно з умовами якого ТОВ «Форта - Ком» (Субпідрядник) зобов'язується виконати будівельні роботи по реконструкції будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 7-А, а ТОВ «Стартлайн» (Генпідрядник) зобов'язується прийняти та оплатити виконані субпідрядником роботи (п. 1.1) (т. 1 а.с. 48-50); 3) податкові накладні № 293 від 29.05.2014 р. та № 292 від 29.05.2014 р. (т. 1 а.с. 51-51); 4) Довідки про вартість виконаних робіт (т. 1 а.с. 54-77); 5) платіжні доручення № 66 від 15.07.2014 р. та № 75 від 23.07. 2014 р. про оплату послуг за Договором № 05/05/14 від 05.05.2014 р. на загальну суму 213209,00 грн. в т.ч. ПДВ - 35535,00 грн. (т. 1 а.с. 78-79); 6) акти виконаних робіт (т. 1 а.с. 142-154); 7) акти приймання - передачі матеріалів (т. 1 а.с. 176-230); 7) банківські виписки (т. 1 а.с. 231-232); 8)графік фінансування (т. 1 а.с. 233); 9) акт приймання - передачі будівельного майданчика (т. 1 а.с. 235); 10) Довідка про договірну ціну (т. 1 а.с. 237-250, т. 2 а.с. 1-30); 11) Акти списання матеріалів (т. 2 а.с. 31-36); 12) Деларація про початок будівельних робіт (т. 2 а.с. 59-61).

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків як витрат, так і податкового кредиту за спірний період існування вказаних господарських взаємовідносин визначений приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

За змістом приписів п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підстави наведених законодавчих положень суд доходить до висновку, що при складанні податкової звітності, в тому числі з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів з метою використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підставі викладеного суд зазначає, що факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «Форта Ком» послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, судовим оглядом яких не встановлено їх невідповідності приписам Закону №996.

Також судом встановлено, що розрахунки за вище зазначеними господарськими операціями були проведені в безготівковій форму, про що свідчать наведені вище та наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень.

Крім того, суд відмічає, що придбані у вказаного контрагента відповідають видам господарської діяльності позивача, якими, як встановлено відповідачем в ході перевірки та вбачається з Акту перевірки, є будівництво житлових і нежитлових будівель; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; інші спеціалізовані будівельні роботи; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (т. 1 а.с.82).

Як вбачається з матеріалів справи, платником ПДВ - ТОВ «Форта Ком» були виписані на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит в сумі 35535,00 у травні 2014 року (т. 2 а.с. 67-69).

Факт наявності таких податкових накладних був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність таких податкових накладних приписам ПКУ відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Згідно з п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до абз.27 п. 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В ході розгляду справи було встановлено, що ні в ході перевірки ні до суду позивачем не були надані товарно - транспортні накладні, виписані ТОВ «Форта Ком» щодо транспортування товару. Між тим, суд зазначає, що товарно-транспортна накладна та подорожний лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини та умови придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, у зв'язку із чим їх відсутність у позивача не свідчить про нереальність здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом (аналогічна практика визначена і в постановах Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012р. №К-27230/10, та від 19.07.2012р. №К-30744/10).

Отже, факт неотримання покупцем від перевізника або продавця відповідних документів (товарно - транспортних накладних, подорожних листів) на транспортування товару сам по собі, без дослідження та врахування інших обставин, не може спростовувати товарність операції та позбавляти покупця права на податковий кредит, адже правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними та подорожними листами.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем від ТОВ «Форта Ком» послуг у спірному періоді, оплати таких послу, їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Як зазначено вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, останній має право на податковий кредит.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - отримувача послуг, будь-які порушення виконавцем послуг податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

З приводу посилань відповідача на Акт перевірки ТОВ «Компанія Металозбут» від 27.06.2014 р. № 534/153-120/37442787, складеного ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, суд зазначає, що вказане підприємство не являється контрагентом позивача, а мало відносини із підприємством ТОВ «Форта - Ком». Крім того, суд зазначає, що платник податку на додану вартість (отримувач послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Таким чином, на підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій за договірними відносинами з ТОВ «Форта - Ком», позивачем були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, на думку суду, спростовують твердження податкового органу про «нереальність» здійснення операцій позивачем з ТОВ «Форта - Ком» та завищення податкового кредиту у перевіряємому періоді на суму 35535,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду правомірність своїх дій чи прийнятих рішень.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 27.08.2014 року №0005142204 належними чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними належними та допустимими доказами і носять характер суб'єктивних припущень, відтак податкове повідомлення-рішення, прийняте податковим органом на підставі таких висновків є таким, що порушує права та інтереси позивача та підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартлайн» до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2014 року № 0005142204 про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 44418,75 грн., в т.ч за основним платежем - 35535,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8883,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартлайн» (код ЄДРПОУ 32062445, адреса: 49000 м. Дніпропетровськ, вул. байкальська, буд. 52) витрати по оплаті судового збору в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева