Постанова

від 19.12.2014 по справі 821/4697/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

---

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4697/14           Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Приватного підприємства "Фердінанд"  про стягнення коштів за податковим боргом, встановив: Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі-позивач, Новокаховська ОДПІ) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Фердінанд» (далі-відповідач, ПП «Фердінанд»), в якому просить стягнути заборгованість по єдиному податку в сумі 1700,00 грн. Позов мотивований тим, що відповідач є платником єдиного податку та має узгоджену податкову заборгованість в сумі 1700,00 грн. На даний час податковий борг не сплачено, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Представник позивача надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.12.2014 р. №7302703049267,  причини неявки суду невідомі. Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи положення ст.ст. 122, 128 КАС України, суд розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази та проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до наступного. З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Фердінанд» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 08.10.2004 р. та перебуває на обліку в Новокаховській ОДПІ з 08.10.2004 р. за №459. Судом встановлено, що відповідачем обрана спрощена система оподаткування. Відповідно до п.291.3 ст. 291 Податкового Кодексу України (далі-ПК України) юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам передбаченим ПК України та реєструється платником єдиного податку. Податковим Кодексом України встановлено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Згідно зі п. 293.2 ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що основний вид економічної діяльності відповідача є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту. З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2014 р. податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності платника єдиного податку ПП «Фердінанд», за результатами якої складено акт від 02.06.2014 р. №93/21-05-15/33015585, в якому зафіксовано порушення п.п 49.18.2. п.49.18 ст.49 та п.296.3, 296.4 ст. 296 ПК України, що полягає у неподанні декларації платника єдиного податку за І півріччя, ІІІ квартал 2013 р., за 2013 р., І квартал 2014 р. На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2014 р. №0001281500 на суму 680,00 грн., яке отримане відповідачем 17.06.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.06.2014 р. №7430001311271. Крім того, 19.08.2014 р. Новокаховською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності по єдиному податку в ході якої виявлено порушення п.п 49.18.2. п.49.18 ст.49 та п.296.3, 296.4, 296.9 ст. 296 ПК України, а саме: неподання декларації платника єдиного податку юридичної особи за І півріччя 2014 р. Відповідальність за вказане порушення передбачено п.120.1 ст.120 ПК України. На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 р. №0001581500 на суму штрафу 1020 грн., яке отримане відповідачем 29.08.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.08.2014 р. №7430001374419. Відповідно до пунктів 1 і 3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України, законами з питань митної справи, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Згідно із ст.300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Згідно зі ст.. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо. В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Вищезазначені акти індивідуальної дії не оскаржувалися відповідачем, а відтак оспорювані грошові зобов'язання набули статусу узгоджених. Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Підпунктом 175 п.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Положеннями п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 03.07.2014 р. № 586-25 на суму 680 грн., яка отримана відповідачем 29.07.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.07.2014 р. №7430001353080. У силу вимог пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Ні Податковий Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу. Як вбачається з облікової картки платника відповідач, станом на 30.09.2014 р. має заборгованість в загальній сумі 1700,00 грн. З наведеного вбачається, що з часу направлення податкової вимоги, до часу звернення із позовом до суду відповідач був постійним боржником. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги. Не зважаючи на вжиті позивачем заходи за ПП «Фердінанд» рахується заборгованість у сумі 1700,00 грн. Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав. Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а також звертаючи увагу на те, що відповідачем не надано до суду заперечень чи будь-яких доказів, спростовуючих доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -   постановив: Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Приватного підприємства «Фердінанд» (код 33015585) заборгованість по єдиному податку в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. в дохід місцевого бюджету м. Берислав на рахунок 31519969700040 в ГУ ДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ОКПО 37858658, код призначення платежу 18050300. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.  В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи. Суддя                                                                                                                           Пекний А.С. кат. 8.2.3