Рішення

від 31.03.2014 по справі 910/3742/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3742/14 31.03.14 За позовом Приватного підприємства "Автократ"

до Державного підприємства "Агроінвест"

про стягнення 37591,13 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Сімановський Я. М. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Державного підприємства "Агроінвест" заборгованості за Договором № 2107-01 від 21.07.2011 по технічному обслуговуванню і ремонту автомобіля в розмірі 37591,13 грн., в тому числі 16 383,00 грн. основного боргу, 1 211,89 грн. пені, 19 996,24 грн. 50% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобіля останнього, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо оплати спірних робіт не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 порушено провадження по справі № 910/3742/14, розгляд справи призначено на 31.03.2014.

Представник позивача в судове засідання 31.03.2014 з'явився, надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 31.03.2014 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 31.03.2014 від останнього до суду не надходило.

В матеріалах справи міститься докази направлення на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ухвали суду про порушення провадження у справі ухвали суду від 11.03.2014, яка повернулася на адресу суду з відмітками "не розшукано".

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 11.03.2014 була надіслана судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

У судовому засіданні 31.03.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

В С Т А Н О В И В:

21.07.2011 року між Приватним підприємством "Автократ", як виконавцем (надалі - позивач) та Державним підприємством "Агроінвест", як замовником (надалі - відповідач) укладено Договір № 2107-01 по технічному обслуговуванню і ремонту автомобіля (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець надає послуги з проведення ремонту та ТО автомобіля SKODA OCTAVIA (державний номер АА6915ВМ), а замовник сплачує послуги з проведення ремонту та ТО автомобіля SKODA OCTAVIA (державний номер АА6915ВМ).

Сума договору складає 16 383,00 грн. з ПДВ (п. 2.1 договору).

Строк дії договору до 31.08.2011 року (п. 3.1 договору).

Згідно акту виконаних робіт № 88 від 21.07.2011, який підписаний уповноваженими представниками сторін (замовника та виконавця) (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 16 383,00 грн.

В пункті 2.1 договору сторони погодили, що замовник зобов'язується оплатити рахунки, оформлені виконавцем, згідно актів виконаних робіт до 31.08.2011 року.

13.07.2011 відповідач звернувся до позивача з листом № 239/54-16 про повернення автомобіля та гарантував оплату по 2 500,00 грн. в тиждень до 31.08.2011р.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обов'язку по оплаті виконаних позивачем та прийнятих замовником (відповідачем) робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 16 383,00 грн. основного боргу, 1 211,89 грн. пені, 19 996,24 грн. 50% річних.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений Договір № 2107-01 по технічному обслуговуванню і ремонту автомобіля від 21.07.2011, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків. Доказів укладання між сторонами інших договорів позивачем та відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що акт виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін.

Таким чином, вищенаведений акт виконаних робіт свідчить про належне виконання позивачем умов договору № 2107-01 по технічному обслуговуванню і ремонту автомобіля від 21.07.2011 та про надання останнім відповідачу послуг на загальну суму 16 383,00 грн.

По матеріалам справи судом також встановлено, що акт виконаних робіт відповідачем в строк передбачений спірним Договором не оплачений.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 16 383,00 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Також, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 211,89 грн. пені нарахованої за 180 днів.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 4.2 договору у випадку затримки оплати по договору замовник за вимогою виконавця сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за весь період прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період нарахування пені.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені відповідно до умов договору та у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Таким чином стягненню з відповідача пеню у розмірі 1 211,89 грн. за розрахунком позивача.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 19 996,24 грн. 50% річних нарахованих у період з 31.08.2011 по 07.02.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Відповідно до п. 4.3 договору у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця виконавець матиме право, крім стягнення передбачених п. 4.2 суми боргу та пені, додатково стягнути з покупця 50% річних від простроченої суми за період прострочення ( ст. 625 ЦК України).

Перевіривши розрахунки позовних вимог в частині стягнення 50% річних суд встановив, що позивач невірно визначив дату, з якої у нього виникло право на нарахування 50% річних. Здійснивши перерахунок 50% відповідно до вимог чинного законодавства за допомогою програми "Калькулятори" Інформаційно-аналітичного центру "ЛІГА" суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 50% на суму 19 996,24 грн., оскільки сума нарахованих судом 50% річних співпала з сумою нарахованих позивачем 50% річних.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Агроінвест" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, 24, код ЄДРПОУ 37354558), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Автократ" (02232, м. Київ, бульвар Висоцького, 4, квартира 50, код ЄДРПОУ 32913530) 16 383 (шістнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 00 коп. основного боргу, 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 89 коп. пені, 19 996 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 24 коп. 50% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 01.04.2014

Суддя О.А. Грєхова