Рішення

від 27.11.2014 по справі 910/23490/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23490/14 27.11.14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУТЕХНІК СХІДНА УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИБУТОК БУД"

про стягнення заборгованості за дистриб'юторським договором у розмірі 23958,21 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Боскін О.Л. (дов.№б/н від 15.10.2014)

від відповідача: не з'явився,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баутехнік Східна Україна» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибуток Буд» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 порушено провадження у справі за вищезазначеним позовом та призначено справу №910/23490/14 до розгляду на 27.11.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 27.11.2014 підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в якій просив задовольнити вимоги у розмірі 19 492,32 грн.

Відповідач до судового засідання повторно не направив свого представника, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Вимоги ухвали суду про порушення провадження та відкладення розгляду справи не виконав, відзиву на позов не надав.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач на виклик суду не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАУТЕХНІК СХІДНА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИБУТОК БУД" укладений Дистриб'юторський договір №138, за умовами якого Підприємство поставляє і передає у власність Дистриб'ютора товар, а Дистриб'ютор приймає і оплачує товар у порядку та на умовах визначених в договорі та додатках до нього.

Так, з 16.07.2013 позивачем поставлено Товар на загальну суму 71 955,91 гри., що підтверджується підписаними уповноваженими особами та скріпленими печатками Позивача та Відповідача видатковими накладними №БВУ-001118 від 16.07.2013 на суму 13 566,61 грн., №БВУ-001137 від 18.07.2013 на суму 14 698,92 грн., №БВУ-001206 від 25.07.2013 на суму 13 788,66 грн., №БВУ-001266 від 05.08.2013 на суму 1 226,40 грн., №БВУ-001366 від 15.08.2013 на суму 6 132,12 грн., №БВУ-001373 від 19.08.2013 на суму 4 697,04 грн., №БВУ-001416 від 27.08.2013 на суму 4 636,86 грн., №БВУ-001489 від 09.09.2013 на суму 13 209,30 грн.

Товар на суму 8809,40 грн. повернуто позивачеві відповідно до поворотних накладних №ВП-000021 від 06.11.2013 на суму 1084,08 грн., № ВП-000018 від 06.11.2013 на суму 1115,10 грн., № ВП-000022 від 06.11.2013 на суму 970,50 грн., № ВП-000023 від 06.11.2013 на суму 643,08 грн., № ВП-000020 від 06.11.2013 на суму 2199,18 грн., № ВП-000019 від 06.11.2013 на суму 2405,36 грн., № ВЦ- 000024 від 03.12.2013 на суму 392,10 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору Дистриб'ютор зобов'язаний здійснити оплату за товар протягом 30 календарних днів з моменту його отримання згідно відповідних накладних.?

У порушення умов укладеного договору, відповідачем здійснено оплату за отриманий Товар на загальну суму 43054,19 грн., що підтверджується банківськими виписками від 15.08.2013 на суму 14 698,62 грн., 0179 від 23.08.2013 на суму 13566,61 грн., від 04.09.2013 на суму 4788,66 грн., від 09.09.2013 на суму 5000,00 грн., від 04.12.2013 на суму 1000,00 грн., від 05.12.2013 на суму 1000,00 грн., від 06.12.2013 на суму 1000,00 грн., від 10.12.2013 року на суму 1000,00 грн., від 13.12.2013 на суму 1000,00 грн.

У подальшому, після порушення провадження у справі за даним позовом, ТОВ «Прибуток Буд» здійснено погашення у розмірі 600,00 грн., у зв'язку із чим позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути 19 492,32 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено судом, що 01.02.2012 між сторонами укладено договір №138, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав прийняті за Договором зобов'язання, та поставив відповідачу товар на загальну суму 7 211,43 грн., що підтверджується складеними та підписаними сторонами відповідними видатковими накладними.

Проте відповідач у порушення зобов'язань, прийнятих за Договором, не здійснив повну оплату отриманих товарів, яка станом на момент розгляду спору у суді, так і залишилась не погашена та становить 19 492,32 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у розмірі основного боргу, який станом на день розгляду спору становить 19 492,32 грн.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32-34 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Баутехнік Східна Україна» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибуток Буд» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибуток Буд» (04209, місто Київ, вулиця Озерна, будинок 14, квартира 13; ідентифікаційний код 37639689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баутехнік Східна Україна» (61030, місто Харків, вулиця Біологічна, будинок 10; ідентифікаційний код 30137183) 19 492 (девятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 32 копійки суми заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 27.11.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 02.12.2014 року

Суддя К.В. Полякова