Рішення

від 18.12.2014 по справі 918/1512/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2014 р. Справа № 918/1512/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Рівнеукртранс"

про стягнення заборгованості в сумі 69 330,04 грн.

за участі представників:

від позивача: Корнійчук Р.В., довіреність №16 від 15.08.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" (далі ТОВ "Західенергоресурс") звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Рівнеукртранс" (далі ТОВ "ТЕК "Рівнеукртранс") про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 03.01.2012 року в сумі 69 801,80 грн., з яких: основний борг в сумі 28 060,00 грн., 36 720,98 грн. процентів за користування товарним кредитом, 475,10 грн. 3% річних та 4 545,72 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.10.2014 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 04.11.2014 року.

17.12.2014 року позивачем через відділ канцелярії суду подано клопотання про зменшення позовних вимог, яким останній, у зв'язку з перерахунком інфляційних втрат, які складають 4 096,76 грн. зменшує позовні вимоги до 69 352,84 грн.

Крім того, 18.12.2014 року позивачем через відділ канцелярії суду подано заяву про зменшення позовних вимог, у якій останній, у зв'язку з перерахунком розміру процентів за користування товарним кредитом, просить стягнути з відповідача: основний борг в сумі 28 060,00 грн., 36 698,18 грн. процентів за користування товарним кредитом, 475,10 грн. 3% річних та 4 096,76 грн. інфляційних втрат. Вказана заява не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом.

Представник позивача в судовому засіданні 18 грудня 2014 року підтримав позов з підстав зазначених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та наполягав на його задоволенні.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, явку свого повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

На адресу суду повернулись конверти, у яких відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві, а саме: 33027, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Данила Галицького, будинок 2, квартира 260, надсилались ухвали суду про відкладення розгляду справи, з відміткою відділення поштового зв'язку "по вказаній адресі організація не зареєстрована" та "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 29-31, 34-36). Крім того, згідно інформації вказаної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідач не перебуває в процесі припинення та зареєстрований за вищезазначеною адресою.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, оскільки судом вжито усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

3 січня 2012 року між ТОВ "Західенергоресурс" (продавець) та ТОВ "ТЕК "Рівнеукртранс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів (далі Договір, а.с. 12), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передавати покупцю у власність нафтопродукти та інші товари, а покупець - розрахуватись за отримані товари на умовах викладених у розділі 2 Договору. Купівля-продаж товарів відбувається окремими партіями, асортимент, ціна та кількість яких визначається в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2, 1.3 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками виконавця та замовника, а також скріплений відбитками печаток вказаних юридичних осіб.

У відповідності до п. 2.2 Договору покупець зобов'язується оплачувати кожну партію товару, шляхом перерахування на поточний рахунок продавця вартість товару у строк 15 календарних днів з дати поставки товару згідно накладної.

У випадку отримання товару без попередньої оплати, з покупця стягуються відсотки за користування товарним кредитом за перших 30 календарних днів такого відстрочення у розмірі 0,08% несплаченої суми за кожний день відстрочення, а після 30-го дня у розмірі 0,16% несплаченої суми за кожний день відстрочення до повного погашення суми заборгованості за цим договором (п. 2.3 Договору).

Розділом 3 Договору передбачені права та обов'язки сторін, за яким продавець зобов'язаний оформити необхідну документацію: рахунки, накладні, податкові накладні та передати покупцю товар. Продавець має право на одержання відповідно до цього договору відшкодування вартості товарів, вартості дооцінки і відсотків за користування товарним кредитом відповідно до розділу 2 цього договору. Покупець зобов'язаний прийняти товар і розрахуватись на умовах викладених в розділі 2 Договору.

Згідно п.5.1 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання, та закінчується в момент виконання сторонами усіх зобов'язань за цим договором.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар (нафтопродукти) на загальну суму 28 650,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №12001781 від 31.07.2012 року, №12001676 від 18.07.2012 року, податковими накладними та довіреністю №2222 від 02.07.2012 року (а.с. 13-15).

Правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору купівлі-продажу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, оскільки сторони є вільними у визначенні умов договору, - вони мають право визначити порядок, строк розрахунків, та відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору, що було встановлено пунктами 2.3 Договору.

Право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам ч. 5 ст. 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач товар на загальну суму 28 650,00 грн. отримав без жодних застережень щодо якості, кількості чи ціни останнього, однак вартість його оплатив лише частково в сумі 590,00 грн., заборгувавши позивачу 28 060,00 грн.

Таким чином, наявність заборгованості у розмірі 28 060,00 грн. за переданий позивачем товар, відповідачем не спростована та підтверджена матеріалами справи, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, оскільки відповідач протягом строку, встановленого умовами договору, не провів оплату (15 календарних днів з дати поставки, п.2.2 Договору) вказаний товар вважався таким, який поставлений на умовах товарного кредиту (п.2.3 Договору).

За поставлений товар відповідач розрахувався не в повному обсязі, що встановлено вище. В зв'язку з зазначеним заборгованість ТОВ "ТЕК "Рівнеукртранс" за користування товарним кредитом згідно накладної №12001781 від 31.07.2012 року за період з 01.08.2012 року по 23.10.2014 року становить 18 217,20 грн., а згідно накладної №12001676 від 18.07.2012 року за період з 19.07.2012 року по 23.10.2014 року становить 18 480,98 грн., що разом складає 36 698,18 грн. Судом здійснено перерахунок процентів за користування товарним кредитом з урахуванням вимог чинного законодавства та положень п. 2.3 Договору, та враховуючи подану позивачем 18.12.2014 року заяву про зменшення позовних вимог, вимога про стягнення 36 698,18 грн. процентів за користування товарним кредитом є обґрунтованою та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Разом з тим, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 475,10 грн. 3% річних (розрахунок а.с.5) та 4 096,76 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, розрахунок а.с. 37 зворот).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає, що він відповідає вищезазначеним приписам законодавства, а також є арифметично вірним, тому вимоги ТОВ "Західенергоресурс" до ТОВ "ТЕК "Рівнеукртранс" про стягнення 475,10 грн. 3% річних та 4 096,76 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відтак вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір, на підставі ч.1 ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Рівнеукртранс" (33027, вулиця Данила Галицького, будинок 2, квартира 260, місто Рівне, ідентифікаційний код 37511855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" (33024, вулиця Макарова, будинок 44а, місто Рівне, ідентифікаційний код 37245962) 28 060 (двадцять вісім тисяч шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 36 698 (тридцять шість тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 18 коп. процентів за користування товарним кредитом, 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн.10 коп. 3% річних, 4 096 (чотири тисячі дев'яносто шість) грн. 76 коп. інфляційних втрат та 1 827 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім) 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "22" грудня 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.