Рішення

від 17.12.2014 по справі 927/1686/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua =========================================================================================================================================================                    .Р І Ш Е Н Н Я Іменем України "17" грудня  2014 року                                                                         Справа № 927/1686/14 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи за позовом:       товариства з обмеженою відповідальністю “Прод Майстер”                            33024, вул. Млинівська, 23, м.Рівне;                              до відповідача: приватного підприємства “Опціон-Трейд”                            14010, вул. Дніпровська, 34, м.Чернігів; предмет спору: стягнення 24605,21 грн.; за участю представників сторін: від позивача: не з'явились; від відповідача: не з'явились; в с т а н о в и в: товариство з обмеженою відповідальністю “Прод Майстер” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства “Опціон-Трейд” про стягнення 22753,14грн. заборгованості згідно дистрибуторської угоди №1487/14 від 02.06.2014р. з яких: заборгованість в сумі 21138,01грн., пеня в сумі 734,36грн., інфляційні в сумі 792,65грн. та 3% річних в сумі 88,12грн. Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.10.2014р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10.11.2014р., після чого розгляд справи відкладався до 24.11.2014р. та 17.12.2014р. Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 24.11.2014р.. Представники позивача та відповідача в судове засідання 17.12.2014р. не з'явились. До початку судового засідання від відповідача надійшло пояснення на позовну заяву від 16.12.2014р., в якому зазначено, що він отримував від позивача товар за накладними, на які посилається позивач, на суму 27332,71грн., проте  позивач по невідомим причинам відмовляється забрати неякісний товар. Від позивача надійшла заява від 11.12.2014р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач заявив, що погоджується прийняти неякісний товар та зменшив суму основного боргу на 235,44грн., та збільшив розмір позовних вимог в частині пені, 3%річних та інфляційних у зв'язку із збільшенням періоду їх нарахування з 03.09.2014р. по 11.12.2014р.. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 20902,57грн. основного боргу,  1520,90грн. пені, 176,54грн. 3%річних, 2005,20гн. інфляційних, а всього 24605,21грн.   Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по  справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового  врегулювання  спору у випадках, передбачених статтею 5 цього  Кодексу  в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Враховуючи, що подана заява не суперечить вимогам ст.22 ГПК України, суд приймає її та розглядає спір виходячи з суми позову 24605,21грн. Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне: Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 02.06.2014р. між ТОВ «Продмайстер» та ПП «Опціон-Трейд» укладено дистрибуторську угоду №1487/14 (далі –Договір). 02.06.2014р. сторони уклали протокол узгодження розбіжностей до дистрибуторської угоди №1487/14 від 02.06.2014р., відповідно до якого виклали п.2.2., 2.4., 2.8., 3.5., 8.1., 8.3., 8.5. у новій редакції. Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується  передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник (Позивач) продає, а Дистриб'ютор (Відповідач) купує й оплачує продукти харчування в асортименті (далі-Товар). Асортимент, кількість, ціна Товару вказується в накладних, що є невід'ємними частинами даної угоди. За юридичною природою вказаний договір є договором поставки. Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до п.2.1. Договору, Дистриб'ютор виконує свої зобов'язання згідно Плану продажу продукції та плану активних показників, який надається Постачальником Дистриб'ютору до 5 числа місяця, що є попереднім перед плановим, узгоджується та підписується обома сторонами. Відповідно до 3.1. Договору, Дистрибутор зобов'язується подавати, а Постачальник виконувати замовлення у терміни, які передбачені умовами даної угоди. Постачальник повинен намагатись постійно і в повному обсязі і асортименті забезпечувати Дистриб'ютора  Товаром на умовах даної угоди. Відповідно до 3.2. Договору, відвантаження товару здійснюється виробником на підставі замовлень Дистрибутора за формою та строками, встановленою Постачальником, які відправляються в електронному вигляді на адресу Постачальника. Так, позивач поставив відповідачу за Договором продукти харчування на суму 27332,71грн., що підтверджується видатковими накладними: №ПМ-005914 від 13.08.2014р. на суму 19899,97грн., №ПМ-006127 від 20.08.2014р. на суму 7432,74грн.. Крім того, позивачем здійснювались поставки товару за видатковими накладними: №ПМ-004038 від 04.06.2014р. на суму 15024,28грн., №ПМ-004408 від 18.06.2014р. на суму 9424,04грн., №ПМ-004600 від 25.06.2014р. на суму 9175,74грн., №ПМ-004777 від 02.07.2014р. на суму 5563,96грн., №ПМ-004978 від 09.07.2014р. на суму 8074,17грн., №ПМ-005169 від 16.07.2014р. на суму 808,59грн., №ПМ-005376 від 23.07.2014р. на суму 15649,29грн., №ПМ-005565 від 30.07.2014р. на суму 6827,27грн., №ПМ-005589 від 30.07.2014р. на суму 1217,30грн., №ПМ-005753 від 06.08.2014р. на суму 7933,05грн.. Всього відповідачу поставлявся товар на суму 114302,40грн.. Разом з тим відповідачем здійснювались повернення товару за видатковими накладними (повернення): №ОТ-0000204 від 04.07.2014р. на суму 139,50грн., №ОТ-0000225 від 01.10.2014р. на суму 627,70грн..   Позовні вимоги позивачем заявлено за видатковими накладними №ПМ-005914 від 13.08.2014р. на суму 19899,97грн., №ПМ-006127 від 20.08.2014р. на суму 7432,74грн., всього на суму 27332,71грн.. Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України. Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом. Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно п.3.4. Договору, Товар відвантажується Дистрибутору за цінами Постачальника, існуючими на час відвантаження, а не на час подання замовлення. Відповідно до п.2.9. Договору, Дистрибутор зобов'язаний здійснювати 100% оплату за товар протягом 21 календарних дня з дня відвантаження товару. Відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 93164,39грн., що підтверджується банківськими виписками: від 05.06.2014р. на суму 15024,28грн., від 24.06.2014р. на суму 9424,04грн., від 18.07.2014р. на суму 9036,24грн., від 25.07.2014р. на суму 5563,97грн., від 11.08.2014р. на суму 8074,18грн., від 15.08.2014р. на суму 5000,00грн., від 18.08.2014р. на суму 3080,61грн., від 19.08.2014р. на суму 4000,00грн., від 26.08.2014р. на суму 5000,00грн., від 27.08.2014р. на суму 5000,00грн., від 28.08.2014р. на суму 1217,30грн., від 29.08.2014р. на суму 1900грн., від 04.09.2014р. на суму 2000,00грн., від 08.09.2014р. на суму 4576,57грн., від 10.09.2014р. на суму 4000,00грн., від 11.09.2014р. на суму 4000,00грн., від 17.09.2014р. на суму 4000,00грн., від 30.09.2014р. на суму 500,00грн., від 02.10.2014р. на суму 500,00грн., від 13.10.2014р. на суму 500,00грн.. Однак, обов'язок щодо оплати отриманого товару відповідачем станом на час порушення провадження у справі повністю не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525, 692 ЦК України і ст.193 ГК України. Факт отримання товару на суму 27332,71грн. належним чином доведений, підтверджується матеріалами  та визнаний відповідачем. Станом на час подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 21138,01грн.. У відзиві на позов відповідач зазначив, що він отримав від позивача неякісний товар, а саме: цукерки «Чорнослив з волоським горіхом», 1,5кг х 2шт., датою виготовлення від 31.07.2014р., цукерки «Чорнослив та курага з волоським горіхом», 1.,5кг х 2шт., датою виготовлення від 06.08.2014р.. Відповідно до п.3.5. Договору (в редакції протоколу узгодження сторонами розбіжностей) при виявленні товару, який вважається Дистрибутором неякісним, Дистрибутор зобов'язаний: - повідомити Постачальника шляхом надання постачальнику рекламації із зазначенням конкретних обставин, що призвели до їх надання; - якщо товар був повернутий Дистрибутору кінцевим споживачем Дистрибутор зобов'язаний вимагати від них написання рекламацій із зазначенням причин повернення товару та передати їх постачальнику; - постачальник розглядає рекламації дистрибутора лише виключно того товару Постачальника, остаточний строк якості якого на дату подання рекламації складає не менше 2/3 від загального строку придатності; Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач зазначає, що погоджується прийняти неякісний товар (2 коробки цукерок   «Чорнослив та курага з волоським горіхом», 1,5кг та 2 коробки цукерок «Чорнослив з волоським горіхом», 1,5кг) на суму 235,44грн. та зменшує розмір позовних вимог на суму товару, який на думку відповідача є неякісний, а саме на 235,44грн.. Враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 20902,57грн.. Враховуючи вище наведене, суд вважає, що факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 20902,57грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 20902,57грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п. 8.3. Договору (в редакції протоколу узгодження сторонами розбіжностей), у випадку порушення термінів оплати товару, Дистрибутор сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати за Товар, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Строк позовної давності для стягнення пені встановлюється у три роки. Позивач, згідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути на його користь пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за період з 03.09.2014р. по 11.12.2014р. в сумі 1520,90грн. За перерахунком суду пеня, 3%річних та інфляційні мають нараховуватись з 04.09.2014 та з 11.09.2014р.. Пеня за період з 04.09.2014р. по 11.12.2014р. складає 1452,44грн., нарахування якої відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та  підлягає задоволенню. В іншій частині нарахованої позивачем пені слід відмовити. Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем, згідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, заявлено вимоги про стягнення 3% річних за період з 03.09.2014р. по 11.12.2014р. в сумі 176,54грн. та інфляційних за період з вересня 2014р. по листопад 2014р. в сумі 2005,20грн.. За перерахунком суду 3%річних за період з 04.09.2014р. по 11.12.2014р. складають 174,18грн., а інфляційні за період з вересня 2014р. по листопад 2014р. в сумі 1709,37грн., нарахування яких відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню. В іншій частині нарахованих позивачем 3%річних та інфляційних слід відмовити. Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині  рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету. Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1799,77грн. судового збору. Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд – В И Р І Ш И В : 1.          Позов задовольнити частково. 2.          Стягнути з приватного підприємства «Опціон-Трейд» (14010, вул. Дніпровська, 34, м.Чернігів, р/р 26002000002555 в ВАТ «Банк «Демарк», МФО 353575, код ЄДРПОУ 35306017) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Прод Майстер” (33024, вул. Млинівська,23, м.Рівне, р/р 26008000013944 в ПАТ «ВіЕс Банк» м.Рівне, МФО 325213, код ЄДРПОУ 37796780) 20902,57грн. основного боргу, 1452,44грн. пені, 174,18грн. 3% річних, 1709,37грн. інфляційних, а всього 24238,56грн., а також 1799,77грн. судового збору. В іншій частині позову відмовити. 3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Суддя                                                    М.П. Цимбал-Нарожна