Постанова

від 22.12.2014 по справі 908/3068/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. Справа № 908/3068/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плужник О.В., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Яблунівській І.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - Смолянський І.М.

третіх осіб: не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, м. Запоріжжя (вх. №3331З/3-9) та ЖЕКП "Альтернатива", с. Володимирівське (вх. №3328З/3-9) на рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2014 року по справі №908/3068/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя

до 1. Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Альтернатива", с. Володимирівське

2. Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Володимирівське

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача:

1. Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж, м. Запоріжжя

2. Комунальне підприємство "Водоканал", м. Запоріжжя

3. Фізична особа ОСОБА_3, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Фізична особа ОСОБА_4, с. Володимирівське

про стягнення 165631,32 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Альтернатива" та Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в якому просив суд стягнути з відповідачів 165631,32 грн. заборгованості за договором про виконання третьою особою зобов'язань боржника від 02.04.2012 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.06.2014 року (головуючий суддя Смірнов О.Г., суддя Науменко А.О., суддя Сушко Л.М.) позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з першого відповідача та другого відповідача заборгованість в сумі 97118,02 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2014 року по справі №908/3068/13 в частині відмови стягнення з відповідачів суми боргу в розмірі 68513,30 грн. та прийняти нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Як зазначає позивач у своїй скарзі, суд зазначив, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості перед позивачем в сумі 97118, 02 грн., обґрунтовуючи свою позицію тим, що про припинення зобов'язання першого відповідача на зазначену суму свідчить виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2011 року у справі №31/5009/6771/11.

Однак, як зазначає позивач, в дійсності матеріалами справи підтверджена сума боргу відповідачів перед позивачем в розмірі 165631,32 грн., оскільки з матеріалів справи вбачається, що рішенням від 07.12.2011 року у справі №31/5009/6771/11 борг Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Альтернатива" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж склав 118 842,67 грн.

Обгрунтовуючи свою скаргу позивач посилається на те, що 23 березня 2012 року між ним та Володимирівською сільською радою Запорізького району Запорізької області було укладено договір оренди насосної станції.

02 квітня 2012 року між ним (Виконавцем) та житлово-експлуатаційним комунальним підприємством "Альтернатива" (Боржником) було укладено договір про виконання третьою особою зобов'язань боржника.

Згідно пункту 1.1 зазначеного договору Виконавець взяв на себе зобов'язання погасити заборгованість Боржника перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж на суму 118842,67 грн. та заборгованість боржника перед КП "Водоканал" на суму 46788,65 грн.

Згідно пункту 1.2 зазначеного договору Боржник зобов'язався сплатити Виконавцю 165631,32 грн.

Також, як зазначає скаржник (позивач по справі), 02 квітня 2012 року між ним (Виконавецем) та Володимирівською сільскою радою Запорізького району Запорізької області було укладено договір поруки.

Згідно п.1 цього договору Поручитель поручився перед Виконавцем за виконання житлово-експлуатаційним комунальним підприємством "Альтернатива" (Боржник) обов'язку за договором про виконання третьою особою зобов'язань Боржника, укладеним між Виконавцем і Боржником.

Поручитель поручається перед Виконавцем за виконання Боржником свого обов'язку в повному обсязі і відповідає перед Виконавцем за порушення зазначеного зобов'язання Боржником.

Згідно пункту 2 договору поруки у разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед Виконавцем як солідарні боржники.

Як зазначає скаржник (позивач), 24 квітня 2012 року він звернувся з листом на ім'я директора по енергозбуту ВАТ "Запоріжжябленерго", в якому попросив розстрочити погашення заборгованості. Згода на це була отримана (а.с. 57 т.2).

Згідно наданих до матеріалів квитанцій він сплатив ВАТ "Запоріжжяобленерго": 8275, 02 + 29500,00 + 29843,00 + 29 500, 00 + 21 606, 07 + 118, 58 = 118 842 (сто вісімнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) гривні 67 копійок.

Також, як зазначає скаржник (позивач), згідно квитанцій до прибуткового касового ордера ним було сплачено КП "Водоканал": 16 788, 65 + 15 000, 00 + 15 000, 00 = 46 788 (сорок шість тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 65 копійок.

Таким чином, на думку скаржника (позивача), було повністю виконано умови вищевказаного договору від 02 квітня 2012 року про виконання третьою особою зобов'язань боржника, в сумі 165631,32 грн. (118842,67 грн. + 46788,65 грн.), а суд першої інстанції постановляючи рішення безпідставно задовольнив тільки ті вимоги позивача, які підтверджені квитанціями, на яких зазначено, що борг ЖЕКП "Альтернатива" був сплачений безпосередньо через ОСОБА_2, оскільки інших квитанцій до матеріалів справи не було надано.

Окрім того, суд постановляючи рішення не прийняв до уваги той факт, що відповідач і житлово-експлуатаційне комунальне підприємство "Альтернатива" в відповіді на претензію від 24.09.2912 року про сплату грошових коштів в сумі 165631, 32 грн. (а.с. 31, т. 2) листом від 01.10.2012 року визнав заборгованість саме в сумі 165631,32 грн. (а.с. 49. т. 2).

Відповідачі по справі не надали суду об'єктивних доказів того, що якусь суму зазначеного боргу погасили саме вони і що у них на розрахункових рахунках були в наявності кошти.

Відповідач по справі №1 - ЖЕКП "Альтернатива", не могло само погасити свої борги, на розрахункових рахунках у нього не було коштів, по його боргам було відкрите виконавче провадження. Як було вказано вище ЖЕКП "Альтернатива" само визнало суму боргу перед позивачем у сумі 165631,32 грн., а не 97118, 02 грн., як було задоволено судом.

Суд в рішенні зазначив, що третя особа по справі фізична особа ОСОБА_4 з'явився у судове засідання та надав суду усні пояснення. Проте, суд не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_4 надані ним по суті спору, який був головою Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до 08 жовтня 2012 року.

ОСОБА_4 зокрема пояснив суду, що саме ФОП ОСОБА_2 особисто були погашені борги в сумі 165631,32 грн. Йому це відомо достеменно, тому що на той час він був головою Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області і про фінансовий стан ЖЕКП "Альтернатива" йому було відомо також достеменно.

В матеріалах справи є копія договору від 14 грудня 2010 року управління майном, укладеним між ЖЕКП "Альтернатива" (Управитель) та Володимирівською сільскою радою (Установник управління) згідно якого Установник управління передав Управителеві в управління об'єкти інженерної інфраструктури у складі насосних станцій №1 та №2 з трубопроводами зрошувальної системи малого зрошення та обладнання.

22 березня 2012 року в зв'язку з тим, що ЖЕКП "Альтернатива" (Управитель) не виконало своїх зобов'язань по вищевказаному договору та наробило боргів, Володимирівською сільською радою Запорізького району Запорізької області було прийнято рішення про розірвання договору управління майном та передачу в оренду об'єкта комунальної власності у складі насосних станцій №1 та №2 з обладнанням та трубопроводами зрошувальної системи приватному підприємцю ОСОБА_2 (копія рішення знаходиться в матеріалах справи).

ОСОБА_4 пояснив, що Володимірівська сільська рада погодилась надати в оренду ФОП ОСОБА_2 насосні станції, тому що він пообіцяв сплатити борги ЖЕКП "Альтернатива". Якби він їх не погасив, то був би зірваний поливний сезон, тому що кредитори ЖЕКП "Альтернатива" - КП "Водоканал" та ВАТ "Запоріжжяобленерго" без погашення боргів відмовлялись подавати на насосні станції електроенергію та воду.

Суду була надана на огляд додаткова угода до договору оренди, яка була укладена між Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та ФОП ОСОБА_2 про те, що борги сплачені ФОП ОСОБА_2 перед КП "Водоканал" будуть зараховані в рахунок орендної плати. Проте суд, не взяв цю обставину до уваги.

Суд не звернув увагу на ту обставину, що борги ЖЕКП "Альтернатива" перед КП "Водоканал" та ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж були сплачені готівкою згідно наданих суду квитанцій. Згідно норм діючого законодавства розрахунки між юридичними особами в готівковій формі не передбачені та заборонені.

Наявність саме у ФОП ОСОБА_2 оригіналів вказаних квитанцій по оплаті боргу свідчить про те, що саме ФОП ОСОБА_2 погасив борги ЖЕКП "Альтернатива" перед КП "Водоканал" та ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Суд задовольняючи позовні вимоги частково в сумі 97118, 02 грн., не пояснив ким на його думку був погашений залишок боргу в сумі 68513,30 грн. (165631,32 - 97118,02) при наявності оригіналів квитанцій на суму 165631,32 грн.

Також суд не дав оцінки тій обставині, що квитанції до прибуткових касових ордерів, які були надані суду в якості доказів про сплату боргів ЖЕКП "Альтернатива" були однаково оформлені.

Таким чином, на думку скаржника, під час прийняття рішення суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

1-й відповідач, ЖЕКП "Альтернатива", також не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на його незаконність та необгрунтованість, порушення норм процесуального та матеріального права при його прийнятті. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2014 року в частині стягнення солідарно з ЖЕКП "Альтернатива" та Володимирівської сільської ради Запорізького району на користь ОСОБА_2 борг в сумі 97118,02 грн. і судовий збір в розмірі 1942,36 грн. та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Як зазначає 1-й відповідач у своїй скарзі, при досліджені доказів судом першої інстанції, не враховано, що на момент прийняття насосної станції в оренду Позивачу по справі було відомо про існування заборгованості за спожиту електроенергію, що утворилася внаслідок несвоєчасного внесення оплати за спожиті послуги (технічну воду) споживачами с. Володимирівське (без погашення вже існуючої заборгованості перед ВАТ "Запоріжобленерго" просто не можливо було запустити насосну станцію, яка була передана в користування ПП ОСОБА_2).

Позивач, в свою чергу, мав право вимагати від споживачів технічної води виконання зобов'язання належним чином, а у випадку порушення своїх прав звернутися до суду з відповідним позовом. Крім того, ЖЕКП "Альтернатива" не відомо чи стягувалась вказана заборгованість зі споживачів, що могло призвести до подвійного стягування вказаної суми з декількох Боржників (споживачів та ЖЕКП "Альтернатива")

Як зазначає 1-й відповідач у своїй скарзі, йому не було відомо про існування договору б/н від 02 квітня 2012 р. про виконання третьою особою зобов'язань боржника, який було укладено між ПП ОСОБА_2 та ЖЕКП "Альтернатива". Також, судом не було враховано той факт, що досить сумнівним є сам факт підписання Договору б/н від 02 квітня 2012 р. саме гр. ОСОБА_3, який був на той момент діючим директором. В матеріалах справи міститься відповідь першого відповідача на претензію від 24.09.2012 року. Однак вказана претензія ним не отримана та відповідь на неї не надавалася.

ЖЕКП "Альтернатива", в порядку ст. 36 ГПК України, з метою захисту своїх прав та інтересів було подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (Вих. №302 від 23.12.2013 р). В задоволені клопотання судом було відмовлено, що є порушенням норм ст. 22 та 41 ГПК України. Крім того, судом першої інстанції хоч і було викликано в судове засідання гр. ОСОБА_3, його думка так і не була вислухана, що є порушенням норм права.

Як зазначає 1-й відповідач, відповідно до ст. 520 ЦК України "Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом". Як вбачається із копії договору б/н від 02 квітня 2013 р. про виконання третьою особою зобов'язань боржника (що міститься в матеріалах справи), згоди кредитора (ВАТ "Запоріжжяобленерго") отримано не було. Договір підписано директором ЖЕКП "Альтернатива", ПП ОСОБА_2 та Володимирівською сільською радою Запорізького району (жоден з цих суб'єктів кредитором, згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 07.12.2011 р. не значиться).

На думку скаржника, судом першої інстанції помилково "договір переведення боргу" з "договором про виконання обов'язку боржника іншою особою". Договір, яким передбачається заміна боржника у зобов'язанні, має назву "договір переведення боргу". На підставі даного договору старий боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором. За правилами статті 520 ЦК України переведення боргу допускається за згодою кредитора, якщо інше не передбачене законом. Це пов'язано з тим, що кредитору не байдуже, хто буде виконувати зобов'язання, оскільки різні боржники мають різну платоспроможність, сумлінність тощо. Як правило, згода кредитора виражається двома способами: шляхом підписання кредитором договору відступлення права вимоги (тобто, цей договір як правочин становиться трьохстороннім), шляхом надання відповідного листа, повідомлення тощо. Жодним чином ВАТ "Запоріжжяобленерго" згоди на заміну боржника не надавало.

Ніяких актів взаєморазрахунків між ЖЕКП "Альтернатива" та ВАТ "Запоріжжяобленерго" чи ПП ОСОБА_2 та ЖЕКП "Альтернатива" не підписувалось.

2-й відповідач також підтримує апеляційну скаргу першого відповідача, оскільки вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними.

Позивач та 1- відповідач своїх представників в засідання судової колегії не направили. Про причину неявки суд не повідомили.

Треті особи відзив на апеляційні скарги не надали. Своїх представників в судове засідання не направили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи за поданими апеляційними скаргами.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про скасування рішення господарського суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги 1-го відповідача з наступних підстав.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні, стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Однак, частково задовольнивши позовні вимоги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки про те, що рішенням суду Запорізької області від 07.12.11 року у справі №31/5009/6771/11 з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Альтернатива" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж стягнуто борг на суму 118842,67 грн. і державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження за наказом господарського суду Запорізької області №31/5009/6716/11 від 07.12.2011 року, котрий є обов'язковим для виконання.

Статтею 25 ГПК України передбачено можливість заміни сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації. З правилами цієї статті кореспондують положення ч. 4 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Доказів узгодження з ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж порядку та способу виконання рішення суду від 07.12.2011 року у справі №31/5009/6771/11, шляхом заміни боржника по виконавчому документу, позивачем суду першої інстанції не надано, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення до суду з відповідними заявами, винесення судом відповідної ухвали про заміну боржника та доказів про припинення провадження виконавчого провадження в зв'язку із сплатою боргу за зазначеним рішенням, що може привести до подвійного стягнення.

Як зазначає сам позивач у своїй скарзі, суду була надана на огляд додаткова угода до договору оренди, яка була укладена між Володимирівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та ФОП ОСОБА_2 про те, що борги сплачені ФОП ОСОБА_2 перед КП "Водоканал" будуть зараховані в рахунок орендної плати. Проте суд, не взяв цю обставину до уваги.

Також, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, що укладеним договором оренди з 2-м відповідачем, позивач зобов'язався слачувати орендну плату, доказів слати якої не надав. Однак своїм листом від 07.11.2012 року на адресу 2-го відповідача позивач просив зарахувати в рахунок орендної плати суму 118842,67 грн. борг який прийнятий позивачем від 1-го відповідача (ЖЕКП "Альтернатива" за спожиту електроенергію згідно рішенням суду Запорізької області від 07.12.2011 року (том 2-й арк. справи 32).

Тобто, провівши зарахування на суму 118842, 67 грн. в рахунок орендної плати, позивач скористався своїм правом на зарахування сплаченої суми. Тому, подвійне стягнення з відповідачів зазначеної суми є безпідставним.

В зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підляють.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2014 року по справі №908/3068/13 прийнято без урахування фактичних обставин справи, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга першого відповідача задоволенню.

Таким чином, керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя відмовити.

Апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Альтернатива", с. Володимирівське (першого відповідача) задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2014 року у справі №908/3068/13 в частині стягнення солідарно з першого відповідача та другого відповідача заборгованості в сумі 97118,02 грн. скасувати та прийняти нове, яким в позові в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Альтернатива" (70411, Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, вул. Шкільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 34960713) - 979,70 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Запорізької області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 22.12.14

Головуючий суддя Плужник О.В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.