Рішення

від 17.12.2014 по справі 914/3810/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2014 р. Справа № 914/3810/14

За позовом: дочірнього підприємства «Талан Коммунікейшнс «Talan Communicatoins», м. Київ, до відповідача:приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів, про: стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Сухоняк С.М. - довіреність від 07.11.2014 р., відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області надійшов позов дочірнього підприємства «Талан Коммунікейшнс «Talan Communicatoins» до приватного акціонерного товариства «Галичина» про стягнення боргу. Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.10.2014 р. порушено провадження у справі, прийнято справу до розгляду. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору від №300713 від 23.08.2013 р. не здійснив оплати за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 266.026,38 грн. Крім того, відповідачу нараховано 19.285,35 грн. пені, 7.007,66 грн. - 3% річних, 44.111,25 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення, долучені до матеріалів справи, причин неприбуття не повідомив, проти вимог позову в установленому порядку не заперечив. Таким чином, судом було створено відповідачу усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист. Протягом всього часу провадження у справі, проведення судових засідань, відповідач жодним чином не заперечив проти позовних вимог, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. З огляду на зазначене розгляд справи здійснюється на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами та відсутності представника відповідача.

Додатково суд відзначає, що судом було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Проте в подальшому суду не було представлено доказів погашення боргу. Враховуючи обмеженість строків вирішення спору, у суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір від №300713 від 23.08.2013 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору замовник (відповідач у справі) доручає, агентство (позивач у справі) зобов'язується надавати послуги з реклами й просування послуг/продукції замовника на території України; організація та проведення рекламних акцій, інших заходів, представлення замовника перед громадськістю й окремими групами населення України (надалі - послуги), а замовник зобов'язується оплачувати послуги агентства відповідно до умов цього договору.

У Додатку №1 від 23.08.2013 р. до Договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується за завданням замовника організувати та провести рекламно-інформаційний захід під умовною назвою "Молочні солодощі Том та Джері" (надалі - заходи) по пересуванню продукції, що виробляється замовником під ТМ Галичина (надалі - продукція) на ринку України, шляхом інформування споживачів про властивості, якості і переваги даної продукції та розповсюдження пробних зразків продукції серед споживачів (надалі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх у порядку визначеному даним договором. Період проведення заходів: з 20.09.2013 р. по 17.11.2013 р. Сторонами у додатковій угоді №1 від 30.08.2013 р. погоджено зміни до додатку №1 до Договору в частині вартості послуг, порядку розрахунків, видів послуг, адреси дії програми.

На виконання умов Договору позивачем надані послуги, а відповідачем прийнято надані послуги на загальну суму 537.631,11 грн., про що свідчать акти надання послуг: №626 від 23.09.2013 р. на суму 135.417,22 грн., №627 від 25.09.2013 р. на суму 136.187,51 грн., №652 від 21.10.2013 р. на суму 94.059,60 грн., №847 від 10.12.2013 р. на суму 60.643,76 грн., №848 від 20.12.2013 р. на суму 111.323,02 грн. Претензій щодо об'єму, терміну і якості виконання робіт у замовника до виконавця в актах не відображено.

Позивачем виставлено рахунки №518 від 13.09.2013 р., №546 від 19.09.2013 р., №603 від 21.10.2013 р., №859 від 10.12.2013 р., №860 від 20.12.2013 р. про оплату за надані послуги. Відповідачем частково оплачено вартість наданих послуг у сумі 271.604,73 грн. , про що свідчать докази, долучені до матеріалів справи.

Позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №1103/14 від 11.03.2014 р. про сплату боргу у сумі 266.026,38 грн. У відповіді на вказану претензію відповідач звернувся до позивача із листом про реструктуризацію заборгованості до кінця 2014 року.

Позивачем повторно скеровано на адресу відповідача претензію №080914 від 08.09.2014 р. про сплату боргу у сумі 266.026,38 грн. Докази надіслання долучені до матеріалів справи. Зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.2 додаткової угоди №1 від 30.08.2013 р. до додатку №1 до Договору визначено, що оплата здійснюється на підставі рахунків-фактур отриманих від виконавця та на підставі актів прийому-передачі наданих послуг в наступні етапи:

- перший етап 135.417,22 грн. - оплата не пізніше 23.09.2013 р.,

- другий етап 136.187,51 грн. - оплата не пізніше 25.09.2013 р.,

- третій етап 94.059,60 грн. - оплата не пізніше 21.10.2013 р.,

- четвертий етап 60.643,76 грн. - оплата не пізніше 10.12.2013 р.,

- п'ятий етап 111.323,02 грн. - оплата не пізніше 20.12.2013 р.

За таких обставин, оскільки у відповідача виник обов'язок з оплати вартості поставленого йому товару, вимоги позивача про стягнення 266.026,38 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині вимог позивача про стягнення пені суд виходив із такого. Відповідно до пункту 5.3 Договору якщо замовник не оплачує рахунки в строки, передбачені у відповідних додатках до даного договору, замовник сплачує пеню за прострочення платежу, що встановлюється в розмірі, що подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Таким чином, сума пені, яка підлягає до стягнення, складає 19.285,35 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 44.111,25 грн. інфляційних втрат, 7.007,66 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 1, 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Галичина» (адреса: вулиця Б. Хмельницького, будинок 120, місто Радехів, Радехівський район, Львівська область, 80200; ідентифікаційний код 25553579 ) на користь дочірнього підприємства «Талан Коммунікейшнс «Talan Communicatoins» (адреса: вулиця Жилянська, будинок 31, місто Київ, 01103; ідентифікаційний код 30186969 ) 266.026,38 грн. основного боргу, 19.285,35 грн. пені, 44.111,25 грн. інфляційних втрат, 7.007,66 грн. - 3% річних, 6.728,61 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Повне рішення складено 22.12.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.