Рішення

від 17.12.2014 по справі 910/23502/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23502/14 17.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Стека"

про стягнення 6 614,15 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від позивача: Борисенко О.М. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 17.12.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Стека" 6 614,15 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/23502/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.11.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2014р. розгляд справи №910/23502/14 відкладено на 10.12.2014р.

08.12.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та документи по справі.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" в судовому засіданні 10.12.2014р. надав суду пояснення щодо заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив її задовольнити та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 10.12.2014р. суд, розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, встановив, що позивачем було заявлено додаткові вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які не були заявлені в позовній заяві.

Водночас, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві (п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З огляду на зазначене, дана заява не приймається судом до розгляду, а тому, подальший розгляд справи буде здійснюватись відповідно до позовних вимог викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Стека" в судове засідання 10.12.2014р. не з'явився, витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/23502/14 від 29.10.2014р документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2014р. розгляд справи №910/23502/14 відкладено на 17.12.2014р.

17.12.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" надійшли документи по справі та заява про уточнення позову щодо найменування позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014р. виправлено описку щодо найменування відповідача у справі.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" в судовому засіданні 17.12.2014р. надав суду оригінали документів суду для огляду, надав пояснення по суті позовних вимог, підтримав вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Стека" в судове засідання 17.12.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2014р. відправленою на юридичну адресу відповідача.

Згідно із п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.12.2014р. без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.12.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з усною домовленістю між сторонами, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс", взяв на себе зобов'язання здійснити відповідачу поставку товару, а відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Стека", зобов'язався оплатити поставлений позивачем товар.

Позивачем, на виконання взятих на себе зобов'язань, здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 17228,88 грн. за видатковими накладними: № 191787 від 06.08.2011р. на суму 11058,48 грн.; № 193265 від 20.08.2011р. суму 360,26 грн.; № 193649 від 26.08.2011р. на суму 5810,14 грн., копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали надані для огляду в судовому засіданні.

Відповідач, в порушення своїх зобов'язань, за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 6614,15 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №0014 від 03.08.2012 року про оплату заборгованості за поставлений товар, яка отримана відповідачем 13.08.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0407404450312.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату заборгованості в розмірі 6614,15 грн., позивач звернувся до суду за даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач зобов'язався здійснити поставку товару, а відповідач, в свою чергу здійснити оплату поставленого товару.

Судом встановлено, за своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем,є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що факт наявності заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних № 191787 від 06.08.2011р., № 193265 від 20.08.2011р., № 193649 від 26.08.2011р. у розмірі 6614,15 грн. належним чином доведений.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів оплати заборгованості за поставлених товар не надав.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 6614,15 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 6614,15 грн. заборгованості, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Стека" (02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 168-е, кв. 317, код ЄДРПОУ 24255288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" (04074, м. Київ, вул. Резервна, будинок 8, код ЄДРПОУ 04012164) 6614 (шість тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 15 коп. - заборгованості, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.12.2014р.

Суддя О.В. Гулевець