Рішення

від 16.12.2014 по справі 904/1115/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.14 Справа № 904/1115/13-г

За позовом Приватного акціонерного товариства "Миронівська птахофабрика", с. Степанці, Черкаська область

до Товаритсва з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Дніпроінвестбуд", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору підряду та стягнення 252 241, 48 грн.

Головуючий колегії Ярошенко В.І.

Суддя Ліпинський О.В.

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Кучерова Л.О. - представник за дов. б/н від 18.06.14

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Миронівська птахофабрика", с. Степанці, Черкаської області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Дніпроінвестбуд" про розірвання договору підряду на проведення робіт по будівництву АЗС с. Степанці Канівського району Черкаської області № 29/с від 12.08.2011 та стягнення 252 241 грн. 48 коп., з яких: 209 502 грн. 89 коп. - передплати (збитків) та 42 738 грн. 59 коп. - пені за несвоєчасне повернення передплати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно вищезазначеного договору.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2013 було порушено провадження у справі та розгляд справи призначений на 25.02.2013.

Ухвалою суду від 25.02.2013 розгляд справи відкладено на 04.03.2013.

04.03.2013 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що позивач не враховує при розрахунку ціни позову виконані роботи на суму 123811, 74 грн. та закупівлю матеріалів на суму 16886, 52 грн., від підписання актів на вищезазначені суми відмовляється.

Ухвалою суду від 04.03.2013 розгляд справи було відкладено на 18.03.2013.

18.03.2013 від відповідача надійшли пояснення до відзиву, в яких він зазначає, що при здаванні замовнику відповідачем робіт, зазначених у актах (КБ-2В) на суму 123811, 74 грн. (травень 2012) та 16886, 52 грн. (квітень 2012), які направлялась відповідачем на адресу замовника на підписання, у відповідності до умов договору підряду, зауважень від замовника не надходило. Також, відповідач вказує на те, що позивач наполягає на розірванні договору, однак відмовляється виконати умови п. 10.5 договору щодо порядку проведення кінцевих взаєморозрахунків протягом 30 днів, після прийняття рішення про розірвання договору.

18.03.2013 від позивача надійшли заперечення на відзив, в якому позивач зазначає, що ст. 846 ЦК України закріплює право позивача відмовити від договору підряду в односторонньому порядку у незалежності від воля підрядника.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.03.2013 було оголошено перерву до 01.04.2013.

28.03.2013 від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву, в яких він зазначає, що замовник зобов'язаний врахувати акти виконаних робіт на суму 123811, 74 грн. та 16886, 52 грн. в рахунок раніше отриманих відповідачем від нього грошових коштів, з посиланням на п. 6 Інформаційного листа від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 вищого господарського суду України.

01.04.2013 сторони подали до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 01.04.2013, відповідно до ст. 41 ГПК України, судом, з власної ініціативи, запропоновано проведення експертизи для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні спору. Представники сторін не заперечили проти даної пропозиції.

Ухвалою від 01.04.2013 розгляд справи було продовжено до 20.04.2013 та запропоновано сторонам подати перелік питань, які вони вважають за необхідне поставити на вирішення експерта та пропозицію щодо експертної установи для проведення експертизи.

Ухвалою від 15.04.2013 судом у справі " 904/1115/13-г було призначено будівельно-технічну експертизу та її проведення доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) та зупинено провадження у справі.

На вирішення експертів винести наступні питання:

- Чи відповідає акт № 1 за травень 2012 за формою КБ-2в, що складений на виконання договору підряду від 12.08.2011 № 29/с по будівництву авто - заправочної станції у с. Степанці, Канівського району, Черкаської області за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

- Чи відповідають фактично виконані відповідачем за договором підряду від 12.08.2011 № 29/с підрядні роботи по будівництву авто - заправочної станції у с. Степанці, Канівського району, Черкаської області тим обсягам робіт, які зазначені в акті № 1 за травень 2012 за формою КБ-2в, що складений на виконання вказаного договору підряду. Якщо ні то які саме роботи та в яких обсягах не були виконані відповідачем і яка вартість фактично невиконаних робіт?

- Чи допущено відповідачем недоліки при виконанні підрядних робіт за договором підряду від 12.08.2011 № 29/с та зазначені в акті № 1 за травень 2012 за формою КБ-2в. Якщо так, то в чому вони полягають та яка сума витрат необхідна для усунення таких недоліків?

Зобов'язано позивача, Приватне акціонерне товариство "Миронівська птахофабрика", здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження за проведення будівельно-технічної експертизи на підставі відповідної вимоги Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

18.05.2013 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області з Київського НДІСЕ надійшов лист №3665/3666/13-43 від 13.05.2013 з рахунком №133 від 07.05.2013 на оплату вартості висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Позивачем надано суду копія платіжного доручення від 10.06.2013 № 45082445, згідно якого ним здійснено попередню оплату судової експертизи у розмірі 10 575 грн. 36 коп.

09.09.2013 через канцелярію суду від експерта Київського НДІСЕ Бідюк Д.В. надійшло клопотання, в якому він просить для проведення експертизи надати необхідні документи згідно викладеного переліку, у зв'язку з чим, листом від 17.09.2013 господарський суд просив повернути на його адресу справу № 904/1115/13-г.

16.10.2013 справа № 904/1115/13-г надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою від 04.11.2013, для надання сторонами документів, зазначених у клопотанні експерта Київського НДІСЕ Бідюк Д.В., судове засідання призначено на 18.11.2013.

15.11.2013 від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення та надано до суду копія акту на приховані роботи з обладнання армованих глухих цегляних перегородок операторської та копія акту на приховані роботи з монтажу стальних резервуарів для нафтопродуктів.

18.11.2013 відповідач подав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи проектно-технічну документацію на будівництво будівель та споруд АЗС, що знаходяться за адресою: с. Степанці, Канівського району, Черкаської області.

Ухвалою суду від 18.11.2013 надіслано матеріали справи до експертної установи.

05.08.2014 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області супровідним листом від 28.07.2014 № 3665/3666/13-43 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла справа № 904/1115/13-г та висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 28.07.2014 № 3665/3666/13-43.

У вищезазначеному висновку експертів зазначено, що надані акти приймання виконаних будівельних робіт, а саме акт № 1 на виконання будівельних робіт за травень 2012 року на виконані роботи по реконструкції автозаправочної станції на суму 123811, 74 грн. та акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року на суму 111608, 38 грн. складені у відповідності до вимог нормативних документів та у відповідності до прийнятої форми первинних облікових документів.

Вказати про відповідність усіх фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості, обсягам робіт та вартості, які містяться в наданому акті № 1 на виконання будівельних робіт за травень 2012 року на виконані роботи по реконструкції автозаправочної станції на суму 123811, 74 грн., по результатах проведеного обстеження не видається можливим, оскільки значний обсяг робіт, що виконувався та внесений до вищезазначеного акту, відноситься до прихованих, які перевіряються безпосередньо під час їх виконання технічним наглядом зі складанням відповідних актів на приховані роботи.

Роботи по будівництву цегляної будівлі операторської та споруд на території АЗС, перелік та обсяг яких можливо було визначити за результатами проведеного обстеження, відповідають переліку і обсягам цих робіт, внесених до акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2012 року на суму 123811, 74 грн..

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2014 поновлено провадження в справі з 03.09.2014 та розгляд справи призначено на 03.09.2014.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2014 призначено колегіальний розгляд справи.

Розпоряджанням в.о. голови суду від № 669 від 03.09.2014 визначено склад колегії по розгляду справи № 904/1115/13-г у складі трьох суддів: головуючий колегії - Ярошенко В.І., суддя Мартинюк С.В. та суддя Петренко Н.Е.

Ухвалою від 03.09.2014 справу № 904/1115/13-г прийнято до розгляду колегіально у складі: трьох суддів: головуючий колегії Ярошенко В.І., суддя Мартинюк С.В., суддя Петренко Н.Е. та судове засідання призначено на 01.10.2014.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2014 розгляд справи відкладений на 20.10.2014.

20.10.2014 позивач надіслав до суду пояснення щодо висновку експертів № 3665/3666/13-43 від 28.07.14, в яких позивач вказує на численні недоліки проведеної експертизи.

20.10.2014 позивач надіслав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить розірвати договір підряду № 29/С від 12.08.2011, стягнути з відповідача на свою користь 209502, 89 грн. збитків 42738,59 грн. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд приймає заяву позивача до розгляду.

20.10.2014 відповідач наддав до суду пояснення щодо висновку експертів № 3665/3666/13-43, в якому, посилаючись на результати проведеної будівельної експертизи у справі, зазначає, що твердження відповідача про невиконання робіт, вказаних в акті № 1 за травень 2012 в сумі 123811, 74 грн. є неправдивим, а відмова від підписання даного акту неправомірна. В даних поясненнях відповідач робить висновок, що позовні вимоги позивачем не обґрунтовані та не підтверджені.

В судовому засіданні 20.10.20214, відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 03.11.2014. Після перерви розгляд справи продовжено.

03.11.2014 позивач надіслав клопотання про перенесення дати розгляду справи, в зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області № 793 від 03.11.2014, у зв'язку з перебуванням судді Петренко Н.Е. на лікарняному, змінено склад колегії з розгляду справи № 904/1115/13-г та визначено наступний склад колегії: головуючий колегії Ярошенко В.І., суддя Мартинюк С.В., суддя Ліпинський О.В.

В ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2014 колегія суддів дійшла висновку, щодо можливості проведення судового засідання 03.11.2014.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2014 розгляд справи відкладений на 08.12.2014.

08.12.2014 позивач надіслав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить розірвати договір підряду № 29/С від 12.08.2011, стягнути з відповідача на свою користь 209502, 89 грн. передплати та 42738,59 грн. пені за несвоєчасне повернення грошових коштів.

Суд не приймає дану заяву до розгляду, оскільки в порушення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надано доказів надіслання даної заяви на адресу відповідача.

10.12.2014 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд розірвати договір підряду № 29/С від 12.08.2011, стягнути з відповідача 209502, 89 грн. передплати за договором, пені у розмірі 42738, 59 грн. До даної заяви позивачем додано докази її надіслання на адресу відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд приймає заяву позивача до розгляду.

10.12.2014 від відповідача надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без участі його представника.

У судовому засіданні 16.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2011 між Приватним акціонерним товариством "Миронівська птахофабрика" (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Дніпроінвестбуд" (далі - відповідач, підрядник) був укладений договір підряду № 29/с (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. якого підрядник взяв на себе зобов'язання виконати за завданням замовника будівництво автозаправочної станції: с. Степанці, Канівського району, Черкаської області, (територія автопарку замовника), а замовник зобов'язався прийняти й оплатити роботи.

Договірна ціна за роботи, визначені у п. 1.1 цього договору, є остаточною договірною ціною, що складає 1130000 грн., в тому числі ПДВ - 188333, 33 грн. Зміна договірної ціни здійснюється шляхом підписання додаткової угоди (п. 2.1 договору).

Замовник сплачує підряднику попередню оплату в розмірі 30 % від вартості договору протягом 10 днів з моменту укладання договору. Розрахунок між замовником і підрядником здійснюється помісячно, за фактично виконані обсяги робіт, на підставі поданих підрядником актів форми КБ-2Б і КБ-3 з підписанням актів на скриті роботи і здачею кожного технологічного циклу представнику замовника. Акти форми КБ-2Б та КБ-3 замовник зобов'язаний підписати в 3-х денний термін після їх подання підрядником і оплатити протягом 5-ти банківських днів. У випадку наявності зауважень до змісту документів, замовник в 3-х денний термін подає підряднику мотивовану відмову від підписання актів, з вказівкою на виявлені невідповідності. Підрядник зобов'язаний усунути недоліки робіт, в 3-х денний термін нести необхідні зміни та подати заявникові нові акти. Оплата робіт здійснюється після узгодження та підписання заявником актів КБ-2Б та КБ-3 (пп. 3.1-3.3 договору)

Розділом 4 "Строки виконання зобов'язань" договору сторони погодили, що підрядник виконує роботи, визначні у п. 1.1 цього договору в термін: початок виконання робіт - наступний день після здійснення передплати. Закінчення виконання робіт - через 60 календарних днів після здійснення попередньої оплати за договором.

Додатковою угодою № 1 від 25.11.2011 до договору сторони збільшили ціну договору до 1241608, 38 грн. та встановили строк виконання робіт - 19 днів з моменту повної оплати за даною угодою (арк. с. 17 том 1).

Додатковою угодою № 2 від 11.01.2012 до договору сторони збільшили розмір договірної ціни на 8000 грн. та встановили, що термін виконання робіт складатиме 4 (чотири) дні з моменту повної оплати за даною угодою (арк. с. 38 том 2).

На виконання умов договору, позивач здійснив передплату будівельних робіт у розмірі 1172837, 14 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 07.09.2011 № 4868 на суму 339000 грн., від 26.10.2011 № 7901 на суму 391360, 10 грн., від 09.12.2011 № 7974 на суму 111608, 38 грн., від 14.12.2011 № 8221 на суму 28868, 66 грн. та від24.05.2012 № 5564 на суму 50000 грн. (арк. с. 130-134 том 2).

Відповідачем у жовтні-листопаді 2011 та у травні 2012 року були частково виконані будівельні роботи на загальну суму 963334, 25 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року від 25.10.2012 на суму 391360, 10 грн., за листопад 2011 року від 12.12.2011 на суму 280868, 66 грн., за травень 2012 від 21.05.2012 на суму 7989, 22 грн., за травень 2012 року від 21.05.2012 на суму 111608, 38 грн., за травень 2012 року від 21.05.2012 на суму 171507, 89 грн., підписаними обома сторонами та скріпленими печатками підприємств (арк. с. 42-71 том 2).

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем було подано позовну заяву до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Будівельно-монтажний трест "Дніпроінвестбуд" пені за несвоєчасне виконання робіт в сумі 187479, 28 грн. та стягнення заборгованості в сумі 209502, 89 грн. (арк. с. 28-30 том 1).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 у справі №9/5005/5809/2012 позов задоволено в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання підрядних робіт у розмірі 187497, 11 грн., у вимогах про повернення грошових коштів (передплати) у розмірі 209502, 89 грн. у позові відмовлено, оскільки суд визнав їх передвчасними визнані передчасними (арк. с. 49-52 том 1).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 змінено рішення від 20.09.2012 у справі № 9/5005/5809/2012. Стягнуто з ТОВ "БМТ" Дніпроінвестбуд" на користь ПрАТ "Миронівська птахофабрика" пеню в сумі 173039,13 грн. та витрати по судовому збору - 3460,79 грн. В інший частині рішення залишено без змін.

Також, Дніпропетровський апеляційний господарський суд у вищезазначеній постанові, підтримавши позицію суду першої інстанції щодо відмови у стягненні передплати у розмірі 209502, 83 грн., встановив, що на час розгляду справи у позивача були відсутні підстави вимагати від відповідача повернення грошових коштів передплати, оскільки не виконані умови ст.651-654 ЦК України щодо розірвання договору (арк. с. 40-43 том 1).

01.10.2012 позивач письмово звернувся до відповідача з вимогою вих. № 1471, в якій повідомив, що ПрАТ "Миронівська птахофабрика" відмовляється від договору підряду № 29/с від 12.08.2011 та вимагав повернути передплату у розмірі 209502, 83 грн., а також сплатити пеню у сумі 187479, 28 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором (арк. с. 19-20 том 1). Докази направлення даної вимоги відповідачу містяться у матеріалах справи (арк. с. 22-24 том 1).

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, вищезазначена вимога була отримана відповідачем 06.10.2012 (арк. с. 27 том 1).

Відповідач у відповідь направив відмову від вимог про стягнення 209502, 89 грн., а також зазначив, що позивачем не підписані акти виконаних будівельних робіт за травень 2012 року на суму 123811, 74 грн. та на суму 16729, 22 грн. Крім того, відповідач вказав, що ним було здійснено закупівлю матеріалів на суму 23297, 22 грн., а також запропонував позивачеві провести кінцеві звірку взаєморозрахунків на підставі п. 10.5 договору. (арк. с. 136-137 том 1). Дану відмову від вимоги позивач отримав 26.10.2012, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (арк. с. 138 том 1).

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до суду із вимогою про розірвання договору підряду від 12.08.2011 № 29/с, стягнення з відповідача збитків у сумі 209502, 89 грн. та пені у розмірі 42738, 59 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського кодексу України, за змістом яких у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Часиною 1 статті 837 Цивільного кодексу встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до п. 7.8 договору у разі, якщо підрядник не приступить до виконання своїх зобов'язань в натурі або порушить строки завершення робіт більш ніж на один тиждень згідно п. 4.1 договору, замовник має право розірвати цей договір та вимагати повернення сплачених грошових коштів і відшкодування збитків протягом 3-х банківських днів з моменту направлення вимоги. При цьому підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0, 2 % за кожен день прострочення, до дня повернення грошових коштів замовнику.

Згідно з п. 10.3.1 договору замовник має право розірвати цей договір в наступних випадках: - затримка підрядником ходу виконання робіт з його вини, коли строк завершення виконання робіт, встановлений в цьому договорі, збільшує більше ніж на один тиждень; - зниження якості робіт, передбачених цим договором, в результаті порушення підрядником умов цього договору, в т.ч. використання неналежних чи неякісних матеріалів.

Факт порушення відповідачем строків виконання робіт за договором підряду від 12.08.2011 № 29/с, встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 та у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суд від у справі № 9/5005/5809/2012.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Частинами 1, 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, одностороння відмова відповідача договору підряду прямо передбачена нормами чинного законодавства та не суперечить спірному договору.

Як вже встановлено судом, 01.10.2012 позивач скористався своїм правом та відмовився від договору підряду № 29/с від 12.08.2011, про що повідомив відповідача у листі вих. № 1471 (арк. с. 22-24 том 1). Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, вищезазначена вимога була отримана відповідачем 06.10.2012 (арк. с. 27 том 1).

Таким чином, договір підряду від 12.08.2011 № 29/с був розірваним з 06.10.2012, а зобов'язання за цим договором припинились.

Відповідно до частини 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту прав та законних інтересів визначені в ст. 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, перелік яких не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Таким чином, права позивача та/або його охоронювані законом інтереси щодо розірвання договору підряду від 12.08.2011 № 29/с на момент його звернення з даною вимогою до суду (31.01.2013) не були порушені відповідачем, оскільки спірний договір підряду вже було розірвано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 209252, 89 грн., які були перераховані відповідачеві у якості передплати за договором.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частина 1 ст. 623 ЦК України покладає на боржника, який порушив зобов'язання, обов'язок відшкодувати збитки, що стали насідком зазначеного порушення.

При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб та вина боржника.

Як вже було встановлено судом вище, позивач здійснив передплату будівельних робіт у розмірі 1172837, 14 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких залучено до матеріалів справи (арк. с. 130-134 том 2).

Також відповідачем були частково виконані будівельні, а позивачем прийняті роботи на загальну суму 963334, 25 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками підприємств (арк. с. 42-71 том 2).

Таким чином, як зазначає позивач, відповідачем не було виконано роботи на суму 209252, 89 грн., що і є його збитками.

Господарський суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 68804, 63 грн. з нижченаведених підстав.

У пункті 6.2.2 договору сторони встановили, що замовник зобов'язаний прийняти роботи підрядника та підписати акт здачі-приймання виконаних робіт за умови належного виконання протягом двох тижнів з дати одержання названого акта підрядника. В разі наявності зауважень до виконаних робіт в той строк надати підряднику свої мотивовані зауваження від підписання акту з переліком недоліків. Остаточний розрахунок здійснюється замовником після усунення підрядником недоліків робіт.

Матеріалами справи встановлено, що 11.06.2012 відповідачем було направлено позивачу акт виконаних робіт (КБ-2В) на суму 123 811, 74 грн. та довідка про вартість цих робіт (КБ-3), що підтверджується поштовою товарно-транспортною накладною № 56166000453292 (арк. с. 131 том 1). 20.09.2012 відповідач повторно направив на адресу позивача даний акт виконаних робіт (КБ-2В) на суму 123 811, 74 грн. та довідку про вартість цих робіт (КБ-3), які були отримані позивачем 26.09.2012 (арк. с. 130 том 1).

24.10.2012 відповідач надіслав на адресу відповідача акт виконаних будівельних робіт на суму 16886, 52 грн. та довідки про вартість цих робіт на суму 16886, 52 грн., які були отримані позивачем 26.10.2012 (арк. с. 95 том 4).

Згідно з ч. 1, 6 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Докази надання позивачем відповідачу, у строки встановлені договором, мотивованої відмови від підписання вищезазначених актів, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Часиною першою ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ухвали суду від 15.04.2013 було призначено судову будівельну експертизу у справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.

Твердження позивача щодо невідповідності фактично виконаних робіт до зазначених, зокрема, в акті № 1 за травень 2012 року на суму 123811, 74 грн., спростовується висновком від 28.07.2014 № 3665/3666/13-43, складеного за результатами проведення будівельної судової експертизи.

Зокрема, експертом зазначено, що акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року на виконані роботи по реконструкції автозаправочної станції на суму 123811, 74 грн. складений у відповідності до вимог нормативних документів та у відповідності до прийнятої форми первинних облікових документів.

Вказати про відповідність усіх фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості, обсягам робіт та вартості, які містяться в наданому акті № 1 на виконання будівельних робіт за травень 2012 року на виконані роботи по реконструкції автозаправочної станції на суму 123811, 74 грн., по результатах проведеного обстеження не видається можливим, оскільки значний обсяг робіт, що виконувався та внесений до вищезазначеного акту, відноситься до прихованих, які перевіряються безпосередньо під час їх виконання технічним наглядом зі складанням відповідних актів на приховані роботи.

В той же час у висновку від 28.07.2014 № 3665/3666/13-43 експерт зазначає, що роботи по будівництву цегляної будівлі операторської та споруд на території АЗС, перелік та обсяг яких можливо було визначити за результатами проведеного обстеження, відповідають переліку і обсягам цих робіт, внесених до акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2012 року на суму 123811, 74 грн. (арк. с. 23-35 том 4).

Згідно з п. 5.1 договору замовник здійснює контроль і технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю робіт, їх відповідність проекту, будівельним нормам і правилам. При виявленні відхилень від затвердженої продукції, будівельних норм та правил або невідповідності використаних матеріалів замовник видає розпорядження підряднику про усунення допущених відхилень. Всі затрати по ліквідації відхилень несе підрядник.

Крім того, відповідачем були складені акти на закриття прихованих робіт за травень 212 року, які були підписані представником позивача Пугачовим Е.В. (арк. с. 47-48 том 3, арк. с. 28-33 том 4).

Доказів звернення позивача до відповідача щодо невідповідності обсягів та вартості виконаних робіт, які зазначені у актах за травень 2012 року на суму 123811, 74 грн. та 16886, 52 грн. або їх неналежної якості, позивачем до суду не надано.

На підставі вищевикладеного, господарський суд доходить до висновку, що роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року на суму 123811, 74 грн. та за травень 2012 року на суму 16886, 52 грн. були виконані відповідачем та прийняті позивачем.

За викладених обставин, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 140448, 26 грн. слід відмовити.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання грошових коштів за представленими платіжними дорученнями та не надано доказів виконання будівельних робіт або повернення грошових коштів у сумі 68804, 63 грн.

Таким чином, проаналізувавши зібрані у справі докази, господарський суд вважає, що в матеріалах справи є всі наявні елементи для відшкодування відповідачем збитків у розмірі 68804, 63 грн. позивачеві, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків у сумі 209252, 89 грн. підлягає частковому задоволенню у розмірі 68804, 63 грн.

Також, позивач нарахував відповідачу пеню, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.12.2014 вих. № 786-юр, у розмірі 42738, 59 грн. за період з 11.10.2012 по 20.01.2013.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки законом у даному випадку не передбачено розмір штрафних санкцій, то застосовуються санкції передбачені договором.

Як вище встановлено судом, у договорі сторони не встановили базу нарахування пені, а лише встановили її розмір сумі 0, 2 %.

Таким чином, оскільки сторони не узгодили у договорі, зокрема у п. 7.8 договору, базу нарахування пені, то нарахування позивачем пені у розмірі 0, 2 % від суми попередньої оплати у розмірі 209252, 89 грн. є неправомірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають

В абз. 5 п. 23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4 встановлено, що після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Вартість проведеної будівельної експертизи склала 10575, 36 грн., що підтверджується актом здачі-приймання висновку судового експерта № 3665/3666/13-43 (арк. с. 22 том 4).

Витрати по сплаті судового збору та витрати на оплату проведення судової експертизи, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 4573, 63 грн., з яких судовий збір - 1688, 96 грн. та витрати на проведення судової експертизи - 2884, 67 грн.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 № 5515-VI з січня 2013 встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1147 грн.

Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, відповідно до позовних вимог, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про розірвання договору підряду № 29/с від 12.08.2011, стягнення з відповідача 209502, 89 грн. передплати за договором та пені у розмірі 42738, 59 грн., позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі 6191, 83 грн., тоді як відповідно до платіжного доручення від 15.11.2012 № 4973 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6200 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, зайво сплачений судовий збір у розмірі 8, 17 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Дніпроінвестбуд" (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 23-В, ідентифікаційний код 36727234) на користь Приватного акціонерного товариства "Миронівська птахофабрика" (19000, Черкаська область, Канівський район, с. Степанці, вул. Жовтнева, 25, ідентифікаційний код 30830662) збитки у розмірі 68804, 63 грн., 1688, 96 грн. витрат по сплаті судового збору та 2884. 67 грн. витрат на оплату проведення судової експертизи.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", видати ухвалу про повернення Приватному акціонерному товариству "Миронівська птахофабрика" (19000, Черкаська область, Канівський район, с. Степанці, вул. Жовтнева, 25, ідентифікаційний код 30830662) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору у розмірі 8, 17 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.12.2014

Головуючий колегії В.І. Ярошенко Суддя О.В. Ліпинський

Суддя С.В. Мартинюк