Рішення

від 17.12.2014 по справі 915/1694/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 915/1694/14

Позивач Публічне акціонерне товариство «Кам'яномостівське хлібоприймальне

підприємство», вул. Космонавтів, 1А, с. Кам'яний міст, Первомайський район,

Миколаївська область, 55232

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Инвест ЛТД»,

вул. Чкалова, буд. 108, кв. 31, м. Миколаїв, 54055

Суддя Т. М. Дубова

ПРИСУТНІ:

Від позивача - Тігієва Ф.Е. довіреність № 11 від 08.09.2014 року

Оперенко В.Г. довіреність № 18 від 15.12.2014 року

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ стягнення заборгованості в сумі 91 171,14 грн., з яких: 70 523,03 грн. - за виконані роботи, 20 648,11 грн. - за зберігання зерна за період з 08.07.10 р. по 20.08.14 р.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 54) та витягом з офіційного сайту Укрпошти http://www.ukrposhta.com (а.с. 104), але вимог ухвал суду від 20.10.14 р., 10.11.14 р., 24.11.14 р., 08.12.14 р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився.

Розглянувши матеріали справи за наявними документами, відповідно до ст. 75 ГПК України, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 91 171,14 грн., з яких: 70 523,03 грн. - за виконані роботи, 20 648,11 грн. - за зберігання зерна за період з 08.07.10 р. по 20.08.14 р., посилаючись на не виконання відповідачем щодо розрахунків за переробку та зберігання зерна, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 208, 218, 525, 526, 530, 629, 957 ЦК України, ст.ст. 218, 220, 224, 225, 229-232 ГК України.

Розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно ст. 181 ГК України, укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа (ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про зерно та ринок зерна в Україні»).

За період з 07.07.10 р. по 15.07.10 р. позивач надав відповідачу послуги із приймання, первинної доробки, зберігання, сушіння, очищення, відвантаження ячменю та ріпака у кількості 357,04 т та виконав роботи на суму 70 523,03 грн., що підтверджується реєстрами на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку № 86 від 08.07.10 р. на суму 36 404,12 грн., № 101 від 09.07.10 р. на суму 6 204,37 грн., № 112 від 10.07.10 р. на суму 8 050,57 грн., № 128 від 12.07.10 р. на суму 11 520,72 грн., № 150 від 13.07.10 р. на суму 5 346,46 грн., № 151 від 13.07.10 р. на суму 1 271,96 грн., складськими квитанціями на зерно №№ 128, 137, 144, 156, 176, 177 від 14.07.10 р., товарно-транспортними накладними №№ 803781, 803751, 799532 від 08.07.10 р., №№ 803781/1, 799528, 799534 від 09.07.10 р., №№ 803782, 799550, 799545 від 10.07.10 р., №№ 799522, 799522/1 від 12.07.10 р., №№ 799523, 799524 від 13.07.10 р., № 799523, (а.с. 7-34).

Відповідно до реєстру на прийняте зерно № 89 від 08.07.10 р. на підставі товарно-транспортної накладної № 803761 від 08.07.10 р. позивачем прийнято від відповідача 23 880 кг ячменю на загальну суму 1 724,83 грн., що підтверджується актом надання послуг № 180 від 31.07.10 року (а.с. 8, 34, 35).

Ведення обліку та оформлення операцій з зерном здійснюється відповідно до Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики № 661 від 13.10.08 р. (надалі - Інструкція), відповідно до якої позивач здійснював кількісно-якісний облік зерна відповідача.

Пунктами 1.4, 1.5 Інструкції встановлено, що кількісно-якісний облік зерна ведеться за місцем зберігання в розрізі культур, класів, років урожаю, матеріально відповідальними особами у книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма № 36).

На підприємстві з кожною матеріально відповідальною особою укладається договір про матеріальну відповідальність за матеріальні цінності, передані їй при оформленні на роботу і прийняті нею протягом усього часу дії договору. При зміні матеріально відповідальних осіб проводиться інвентаризація зерна в установленому законодавством порядку.

Операції по руху ячменю відповідача (очистка та сушка зерна) відображені в книзі якісно-кількісного обліку зерна форми 36, наданої позивачем.

Згідно п.п. 2.37, 2.38 Інструкції для проведення розрахунків за зерно, в тому числі для заставних закупівель, застосовується залікова маса зерна.

Залікова маса зерна - це фізична маса зернової культури (крім кукурудзи в качанах), зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договорі складського зберігання зерна.

Під час зберігання ячменю у кількості 23 880 кг отриманого відповідно до реєстру на прийняте зерно № 89 від 08.07.10 р., позивачем виконувались інвентаризації, в результаті яких списано відходи, а залишок ячменю, що зберігається у позивача з 08.07.10 р. по 20.08.14 р. складає 22 540 кг., що підтверджується довідкою позивача № 68а від 03.11.14 р., складською квитанцією на зерно № 1222 від 11.06.2013 року, карткою аналізу зерна № 233 від 10.06.13 р., актом зачистки № 6 від 11.06.13 р. та журналом складських квитанцій станом на 11.06.13 року, відомістю відважувань від 10.06.13 року та актом-розрахунком № 48 від 23.05.11 року.

Таким чином, заборгованість за зберігання зерна за період з 08.07.10 р. по 20.08.14 р. склала суму 20 648,11 грн., що підтверджується актами наданих послуг (а.с. 203-251).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату послуг за виконані роботи по прийманню, зберіганню, очистці, сушінню ріпака та ячменю на загальну суму 91 171,14 грн., з яких: 70 523,03 грн. - за виконані роботи, 20 648,11 грн. - за зберігання зерна за період з 08.07.10 р. по 20.08.14 р. (а.с. 150-200), які надсилались відповідачу (а.с. 94-102).

Згідно довідки позивача за період з 01.08.10 по 20.08.14 р. кошти від відповідача за надані послуги не надходили (а.с. 93).

Відповідно до ст.ст. 173, 193 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 24, 28 ЗУ «Про зерно та ринок зерна в України» передбачено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості. Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна. Якщо поклажодавець після закінчення строку дії договору складського зберігання зерна не забрав зерно назад, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час його зберігання.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги не виконав, доказів погашення заборгованості не надав, представник у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача склала 91 171,14 грн., з яких: 70 523,03 грн. - за виконані роботи, 20 648,11 грн. - за зберігання зерна за період з 08.07.10 р. по 20.08.14 р.

Оскільки, відповідач свої зобов'язання не виконав, позов не заперечив, доказів погашення боргу не надав, позов підлягає задоволенню повністю на підставі ст.526 ЦК України, згідно якої, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Инвест ЛТД» (вул. Чкалова, буд. 108, кв. 31, м. Миколаїв, код 36700935) на користь публічного акціонерного товариства «Кам'яномостівське хлібоприймальне підприємство» (вул. Космонавтів, 1А, с. Кам'яний міст, Первомайський район, Миколаївська область, код 00955029) заборгованість в сумі 91 171,14 грн. (дев'яносто одна тисяча сто сімдесят одна грн. 14 коп.), з яких: 70 523,03 грн. (сімдесят тисяч п'ятсот двадцять три грн. 03 коп.) - за виконані роботи, 20 648,11 грн. (двадцять тисяч шістсот сорок вісім грн. 11 коп.) - за зберігання зерна та 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 22.12.2014 р.

Суддя Т.М.Дубова