Рішення

від 17.12.2014 по справі 915/1725/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 915/1725/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Цуріці І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

до відповідача : Житлово-комунальне підприємство «Миколаївське», 57200, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, вул. Леніна, 61

про: стягнення 12972,19 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Ященко Р.Ю. дов. від 13.05.2014р.

від відповідача: Мулик А.В. дов. від 29.10.2014р.

ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до ЖКП «Миколаївське» про стягнення з останнього заборгованості за договором купівлі - продажу природного газу № 13/2512-БО-22 від 28.12.2012р. в сумі 12972,12 грн., яка складається з пені в сумі 3893,13 грн., інфляційних в сумі 7 286,99 грн.. трьох відсотків річних в сумі 1792,07 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.08.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

28.12.2012р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 13/2512-БО-22.

На виконання договору позивач поставив відповідачу протягом січня-грудня 2013р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 65871,99 грн.

Відповідач за отриманий природний газ розрахувався з порушенням умов договору, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з нього пеню в сумі 3893,13 грн., інфляційні в сумі 7 286,99 грн., три відсотки річних в сумі 1792,07 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає. В обґрунтування заперечень зазначає, що розрахунки за спожитий природний газ ЖКП "Миколаївське" здійснювало вчасно та в повному обсязі, в позовній заяві відсутні докази порушення п. 6.1 договору, а саме невчасне надходження коштів на рахунки позивача.

Відповідач пояснив, що між НАК "Нафтогаз України" та ЖКП "Миколаївське" 28.12.2012р. було укладено два договори № 13/2513-БО-22 та № 13/2513-ВТЕ-22. Вказує, що при перерахуванні коштів на оплату спожитого природного газу за договором № 13/2513-БО-22 відповідачем в призначенні платежу було помилково зазначено договір № 13/2513-ВТЕ-22.

При цьому протягом дії договорів позивач приймав оплату за спожитий газ з різницею назв акту та договору без зауважень. Вважає, що помилка в назві договору в платіжному документі є некритична для позивача.

Після виявлення помилки відповідач звертався до позивача з листом № 30 від 23.09.2014р., в якому просив останнього кошти помилково перераховані по договору № 13/2513-ВТЕ-22 від 28.12.2012р. зарахувати до договору № 13/2513-БО-22 від 28.12.2012р.

З наведених вище підстав, відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -

встановив:

28.12.2012р. між сторонами у справі було укладено договір № 13/2513-БО-22 про закупівлю природного газу, відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався поставити відповідачу у 2013р. природний газ, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 -го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу,

На виконання умов договору, позивач протягом січня - грудня 2013 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 65871,99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому - передачі природного газу:

- від 31.01.2013р. за січень на суму 12297,66 грн.

- від 28.02.2013р. за лютий на суму 14731,09 грн.

- від 31.03.2013р. за березень на суму 9449,34 грн.

- від 30.04.2013р. за квітень на суму 6120,85 грн.

- від 31.10.2013р. за жовтень на суму 6823,15 грн.

- від 30.11.2013р. за листопад на суму 6166,99 грн.

- від 31.12.2013р. за грудень на суму 10282,91 грн.

Посилаючись на те, що відповідач за отриманий природний газ розрахувався з порушенням встановлених договором строків, позивач просить стягнути з нього пеню в сумі 3893,13 грн., інфляційні в сумі 7 286,99 грн., три відсотки річних в сумі 1792,07 грн.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 629, 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З наявних в матеріалах документів вбачається, що відповідач оплату за спожитий газ здійснив вчасно та в повному обсязі. Так, оплата природного газу:

- за січень в сумі 12297,66 грн. підтверджується банківською випискою (а.с. 42), дата операції 01.1.2013р. 14:01;

- за лютий в сумі 14731,09 грн. підтверджується платіжним дорученням від 04.03.2013р. № 20;

- за березень в сумі 9449,34 грн. підтверджується платіжним дорученням від 01.04.2013р. № 29;

-. за квітень в сумі 6120,85 грн. підтверджується платіжним дорученням від 25.04.2013р. № 33;

- за жовтень на суму 6823,15 грн. підтверджується платіжним дорученням від 04.11.2013р. № 89;

- за листопад на суму 6166,99 грн. підтверджується платіжним дорученням від 28.11.2013р. № 100;

- за грудень на суму 10282,91 грн. підтверджується платіжним дорученням від 08.01.20134. № 1.

Суми, зазначені в платіжних дорученнях, відповідають сумам, вказаних в актах прийому - передачі по договору від 28.12.2012р. № 13/2513-БО-22.

Суд не приймає доводи позивача стосовно порушення відповідачем строків розрахунку за отриманий природний газ з огляду на те, що у платіжних документах на оплату природного газу відповідачем зазначався вірний поточний рахунок, зазначений у договорі №13/2513-БО-22 . Кошти на оплату природного газу за договором №13/2513-БО-22 на рахунок позивача надходили своєчасно та в повному обсязі, як це передбачено п.6.1. договору №13/2513-БО-22.

При цьому, з пояснень сторін судом встановлено, що договір № 13/2513-ВТЕ-22 дійсно був укладений, але сторонами взагалі не виконувався.

Таким чином, суд вважає, що формальне порушення відповідачем умов п.6.3. договору №13/2513-БО-22( зазначення невірного номеру договору поставки у платіжних документах при своєчасному та повному розрахунку за отриманий газ), не може бути підставою для нарахування неустойки, 3% річних та інфляції.

Нормами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що саме помилка відповідача призвела до звернення позивача із позовом до суду, судовий збір слід покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Миколаївське» /57200, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, вул. Леніна, 61, код ЄДРПОУ 31757814/ на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720/ 1827,00грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2014р.