ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2014 року Справа № 808/7270/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОМНА"
до Запорізької митниці Міндоходів
третя особа: Запорізька торгово-промислова палата
про визнання протиправними дій та скасування рішення,-
за участі представників сторін:
від позивача - Кравець О.О. (довіреність б/н від 24.10.2014)
від відповідача - Проценко Ю.В. (довіреність №07.1-01-11-23/4821 від 30.12.2013)
від третьої особи - не прибув
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОМНА" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними дій щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000302/1 від 07.08.2014 та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000302/1 від 07.08.2014 Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України,
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що декларантом при митному оформленні товару надано контролюючому органу всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей у документах є безпідставними. Позивач зазначає, що в оскаржуваних рішеннях відповідача міститься висновок про неподання декларантом у повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість товару, проте які саме документи не були подані декларантом і які відомості про митну вартість товарів залишились неповними та недостовірними, митний орган не зазначає.
30.10.2014 судом, на підставі ст. ст. 104-107 КАС України, винесено ухвалу про відкриття провадження у адміністративній справі №808/7270/14, за позовом ТОВ "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОМНА" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними дій та скасування рішень. Судове засідання призначено на 10.11.2014. Розгляд справи було відкладено до 26.11.2014. В судовому засіданні оголошена перерва до 27.11.2014.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та надала суду пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі, про що подала до суду письмові заперечення. Обґрунтовуючи свою позицію зазначала, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Так, відповідачем використана наявна в органу Міндоходів і зборів інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей.
Представник третьої особи до суду не прибув. Про причини неявки суд не повідомив., пояснень не надав.
У засіданні 27.11.2014, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Контроль правильності визначення митної вартості здійснює митний орган згідно з положенням Митного Кодексу України.
Загальні положення щодо митної вартості товарів та методи її визначення врегульовані Митним кодексом України.
Стаття 4 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Як встановлено судом, 25.06.2014р. між ТОВ "Виробниче підприємство "Домна" (надалі - Покупець) та ЗАО "ТД" Северсталь-Инвест" (надалі - Продавець) було укладено контракт № 4I80/0010060051 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець придбати металопродукцію, іменовану надалі - Товар, на суму орієнтовано 30 000 000 (тридцять мільйонів) рублів. Найменування Товару, кількість, ціна, технічні умови та інші вимоги до якості, періоду та умовах поставки, пакування визначаються та узгоджуються Сторонами в специфікації (специфікаціях), які додаються до цього Контракту та є його невід'ємною частиною (Пункт 1.1. Контракту).
У відповідності до п.п. 4.1., 4.2. Контракту ціна Товару встановлюється в рублях за метричну тону та зазначається в Специфікаціях до цього Контракту. Ціни розуміються на умовах FCA склад "Продавця" місто Череповець (поставка автомобільним транспортом Покупця), згідно з Інкотермс 2010. При поставці Товару на умовах FCA склад Продавця місто Череповець в ціну Товару включається вартість пакування, маркування, завантаження, митні платежі пов'язані з вивезенням Товару. Ціна Товару, що поставляється, визначається в узгоджених Сторонами Специфікаціях.
16.07.2014р. ТОВ "Виробниче підприємство "Домна" та ЗАО "ТД" Северсталь-Инвест" на виконання пункту 1.1. Контракту було підписано специфікацію (замовлення) № 0310617159, в якій було чітко визначено покупця, вантажовідправника, вантаж отримувача, строк поставки, умови поставки, умови платежу.
Згідно вказаної Специфікації ТОВ "Виробниче підприємство "Домна" було придбано наступний товар на загальну суму 256 105,00 рублів, а саме: прокат холоднокатаний ТУ 14-105-809 КК6 у кількості 4,890 т вартістю 64 059,00 рублів РФ; прокат холоднокатаний ТУ 14-105-809 КК6 у кількості 3,940 т вартістю 51 614,00 рублів РФ, прокат холоднокатаний ТУ 14-105-809 КК4 у кількості 2,880 т вартістю 37 728,00 рублів РФ, прокат холоднокатаний 0,32 мм 1250,00 мм 2500,00 мм ТУ 14-105-809 08пс КК6 у кількості 2,100 т вартістю 27 510,00 рублів РФ, прокат холоднокатаний ТУ 14-105-809 08пс КК6 у кількості 5,740 т вартістю 75 194,00 рублів РФ.
01.08.2014 року від ЗАО "ТД" Северсталь-Инвест" за міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 001047 від 01.08.2014р. було відправлено партію товару. Для митного оформлення товару в режимі імпорту було подано митну декларацію в електронному вигляді до митного поста "Запоріжжя-центральний" Запорізької митниці Міндоходів, що отримала реєстраційний номер № 112050000/2014/017968 від 05.08.2014р, яка на даний момент є в наявності у відповідній інформаційній базі митного органу.
Уповноваженою особою Позивача на декларування виступала Запорізька торгово-промислова палата (договір про надання послуг митного брокера від 01.07.2014р. № Т-293/14). Копію договору про надання послуг митного брокера від 01.07.2014р. № Т-293/14 позивач надасть під час розгляду справи.
Митна вартість товару була визначена митним брокером Позивача за основним методом визначення митної вартості.
На виконання приписів наведеної вище норми з метою підтвердження митної вартості товару декларантом були подані всі необхідні документі, а саме:
1. Декларація митної вартості (відповідно до положення п.1.4. Наказу Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012);
2. Контракт № 4I80/0010060051/ від 25.06.2014р.;
3. Специфікація (заказ) № 0310617159 від 16.07.2014р. до Договору/Контракту № 4I80/0010060051 від 25.06.2014р.;
4. Рахунок-Проформа № 310617159 від 16.07.2014р.;
5. Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А № 001047 від 01.08.2014р.;
6. Сертифікат якості та кількості № 11394 від 22.07.2014р.;
7. Рахунок-Фактура № 100032381 від 31.07.2014р.;
8. Рахунок № 1 від 31.07.2014р.
9. Довідка про транспортні витрати № б/н від 01.08.2014р.
10. Платіжне доручення № 1 від 17.07.2014р.;
11. Договір № 31 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 31.07.2014р.
05.08.2014 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Дана вимога передбачала подання декларантом наступних додаткових документів:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
каталоги, специфікації, виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Інші документи за власним бажанням декларанта.
07.08.2014 декларантом (Лискова Г.В.) були надані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
лист ЗАТ ТД Северсталь-Інвест від 07.08.2014 № 235;
бухгалтерська документація - товарна накладна торг-12 від 31.07.2014 № 850868323;
договір транспортно-експедиційних послуг від 31.07.2014 № 31/07/14;
витяги з інтернет ресурсів;
листування між відправником та отримувачем товару.
Під час аналізу додатково наданих документів було встановлено наступне: товарна накладна торг-12 від 31.07.2014 № 850868323 не містить інформації стосовно отримувача вантажу, крім того в даній накладній вид упаковки товару - рулон, натомість по факту товар прибув в розгорнутому стані (листах); в графі транспортна накладна вказано № 109808, натомість до митного оформлення подана товарно-транспортна накладна СМК за номером 001047.
Враховуючи вищезазначене, наявні розбіжності не дають можливості ідентифікувати заявлену партію товару з документами, що надаються. Решта наданих документів не містять інформації, яка підтверджувала б числові значення складових митної вартості.
На цій підставі відповідачем 07.08.2014 прийнято рішення про визначення митної вартості №112050000/2014/000302/1.
Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МКУ використана наявна в митниці Міндоходів інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 0,64 дол. США за 1 кг товару № 1 -2 (МД № 807010001 /2013/808144 від 07.11.2013).
У митному оформленні МД від 05.08.2014 №112050000/НОМЕР_3 було відмовлено, складено картку відмови №1 12050000/2014/00513 від 07.08.2014.
08.08.2014 товар поміщено у режим тимчасового зберігання на СТЗ ПАТ "ЗАЗ".
Не погодившись із рішенням, карткою відмови та діями Запорізької митниці щодо відмови у митному оформлені товару за ціною угоди, ТОВ "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОМНА" оскаржив їх до суду.
Приймаючи рішення по суті суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
В силу приписів статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
За правилами статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з частиною 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст.53 Митного кодексу України орган Міністерства доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у другій частині статті 53 Митного кодексу України) містять наступні розбіжності:
в СМК від 01.08.2014 № 001047 перевізником виступає ФОП ОСОБА_6, тоді як договір на надання транспортно-експедиційних послуг укладений з ФО-П ОСОБА_5, що не дає можливості однозначно відслідкувати зв'язок між перевізником та експедитором;
в платіжному дорученні від 17.07.2014 №1, в графі призначення платежу, відсутні посилання на інвойс або специфікацію даної поставки, що не дає можливості однозначно ідентифікувати партію товару, за яку було здійснено передплату;
в зовнішньоекономічному договорі від 25.06.2014 №4180/0010060051/ банк-кореспондент покупця вказаний ВАТ "Промсвязьбанк", Росія, тоді як в інвойсі від 31.07.2014 № 1 банк-кореспондент - JР Моrgan Chase Bank, Frankfurt am Main.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини 2 статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
На виконання вимоги відповідача, на підставі ч. 6 статті 53 Митного кодексу України України декларантом за власним бажанням було подано додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів:
1. Лист ЗАО "ТД" Северсталь-Инвест" у Запорізьку митницю Міндоходів № 235 від 07.08.2014р.;
2. Товарна накладна № 850868323 від 31.07.2014р. виписка з бухгалтерської документації виробника (екранна копія відомостей з бухгалтерської документації виробника);
3. Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 31/07/14 від 31.07.2014р.
4. Інформація з офіційного сайту ЗАО "ТД" Северсталь-Инвест", що підприємство є дочірньою компанією та частиною дистриб'юторської мережі ВАТ "Северсталь";
5. Інформація з офіційного сайту ЗАО "ТД" Северсталь-Инвест" щодо створення електронного торгового майданчику та проведення Інтернет торгів;
6. Листування між ЗАО "ТД" Северсталь-Инвест" та ТОВ "ВП "Домна" під час Інтернет торгів.
Додатково ТОВ "ВП "Домна" було повідомлено Запорізьку митницю Міндоходів про те, що платежі третім особам на користь продавця, умовами договору № 5180/0010060051 від 26.06.2014 не передбачені, так само, як і сплата комісійних, посередницьких послуг.
Тобто, на виконання вимог контролюючого органу та на усунення розбіжностей, які були виявлені митним органом, декларантом надані усі необхідні документи та пояснення.
Суд зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
При наданні вказаних документів декларантом у повному обсязі виконані вимоги митниці щодо подання додаткових документів та висновків щодо ціни товару, проте вони не були прийняті до уваги. При цьому, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтування стосовно причин неприйняття митницею додаткових документів.
Згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.
В оскаржуваних рішеннях зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом визначення митної вартості товару.
За загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а відтак вони підлягають скасуванню.
Щодо вимоги позивача визнати протиправними дії Запорізької митниці Міндоходів щодо прийняття рішення про коригування митної вартості та зобов'язання здійснити митне оформлення за обраним позивачем методом, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Аналіз чинного митного законодавства дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості товару. З урахуванням наведеного, суд, постановляючи рішення про визнання протиправними дій Запорізької митниці Міндоходів щодо відмови у застосуванні митної вартості товару, визначеної позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), фактично визначає митну вартість ввезеного товару чим підміняє митний орган. Зазначена позиція також висловлена у постанові Верховного суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 21-21а14.
Таким чином, задоволення таких позовних вимог є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі повноважень суду, а тому задоволенню не підлягає.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000302/1 від 07.08.2014.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОМНА " (код ЄДРПОУ 38732733) суму судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.)
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 22.12.2014.
Суддя О.М. Нечипуренко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2014 |
Оприлюднено | 24.12.2014 |
Номер документу | 41985691 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Лукманова О.М.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Лукманова О.М.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Нечипуренко Олександр Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні