Ухвала

від 05.12.2014 по справі 340/673/13-а, 2а-340/47/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 р. Справа № 876/12316/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2013 року Верховинським районним судом Івано-Франківської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо зменшення позивачу розміру пенсії та скасування розпорядження № 112059 від 15 квітня 2013 року про проведення перерахунку пенсії з 2839,08 грн. до 2179,36 грн.; скасування рішення комісії № 10 від 22 травня 2013 року управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо утримання переплати з пенсії позивача в сумі 24464,44 грн. в розмірі 20% пенсії щомісячно повернення утриманих коштів з пенсії позивача в сумі 871,74 грн.; зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок пенсії з 01 травня 2013 року з врахуванням стажу роботи у Верховинському хлібозаводі Верховинського районного споживчого товариства за період з 02 січня 1984 року по 04 січня 1989 року, провести відповідні пенсійні виплати та продовжувати виплачувати їх надалі.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що видані КТП «Говерла» довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відповідають дійсності, будь-якої арифметичної помилки не встановлено та недобросовісності з боку позивача не доведено, тому правових підстав для перерахунку та утримання з пенсії суми переплати не було.

Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо виплати ОСОБА_1 зменшеного розміру пенсії з 01 травня 2013 року та скасовано розпорядження № 112049 від 15 квітня 2013 року. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області № 10 від 22 травня 2013 року про щомісячне утримання 20 відсотків із пенсії ОСОБА_1 до повного погашення переплати в сумі 24464,44 грн. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2013 року із врахуванням заробітної плати за період роботи надомником у Верховинському хлібозаводі Верховинського районного споживчого товариства протягом 1984-1988 років.

Зазначену постанову мотивовано тим, що жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб'єкта владних повноважень не було.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що в 2010 році позивач звернулася із заявою про нарахування пенсії, надавши до управління ПФУ у Верховинському районі довідку за вих. № 212 від 16 грудня 2008 року про заробітну плату за період роботи по сумісництву з січня 1984 року по листопад 1988 року у Верховинському хлібозаводі Верховинського райспоживтовариства, правонаступником якого було торгове підприємство «Говерла».

Щомісячний розмір її пенсії після відповідних індексацій станом на 01 травня 2012 року становив 2839,08 грн., що стверджується розпорядженням відповідача на перерахунок пенсії від 01 травня 2012 року.

За результатами проведеної УПФ України у Верховинському районі зустрічної перевірки документів про заробітну плату, яка дає право на пенсію у Верховинському СТ було зроблено висновок, що відомості зазначені в довідці, яка видана КТП «Говерла» № 212 від 16 грудня 2008 року про заробітну плату ОСОБА_1 з січня 1984 року по грудень 1988 року та довідка № 12 від 15 березня 2007 року Верховинського хлібозаводу Верховинського райспоживтовариства, не відповідають відомостям у книгах по заробітній платі цього підприємства, а тому викликають сумнів у їх достовірності, що відображено в акті № 315 від 05 грудня 2012 року.

З цих підстав УПФ України у Верховинському районі на підставі розпорядження № 112049 від 15 квітня 2013 року виплачувало позивачу зменшену пенсію, замість 2839,08 грн. виплачувало пенсію у розмірі 2179,36 грн.

Крім того, відповідачем за період з січня 2010 року по 30 квітня 2013 року нараховано по пенсійній справі № 112049 переплату пенсії в сумі 24464,44 грн. та 22 травня 2013 прийнято рішення № 10 про щомісячне утримання 20% із пенсії позивача до повного погашення переплати.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм, суд зазначає, що обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування, яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються з страхувальника.

При таких обставинах сам факт наявності у відповідача сумнівів щодо достовірності довідки не може слугувати підставою для припинення виплати пенсії в раніше призначеному розмірі (згідно статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

З урахуванням того, що довідка про заробітну плату ОСОБА_1 № 212 від 16 грудня 2008 року видана КТП «Говерла» та за умови доведення відповідачем факту внесення до неї недостовірних даних, суми надміру виплачених пенсій позивачу повинно б відшкодовувати підприємство, яке видало довідку.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що рішення комісії УПФ України у Верховинському районі від 22 травня 2013 року № 10 щодо утримання 20% із пенсії до повного погашення переплати в сумі 24464,44 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Факт роботи позивача по сумісництву у Верховинському хлібозаводі Верховинського СТ та отримання заробітної плати протягом 1984-1988 років підтвержено книгами по виплаті заробітної плати надомником по виготовленню товарів непродовольчої групи у Верховинському хлібозаводі Верховинського райСТ з 02 січня 1984 року по 01 липня 1989 року (виписка із наказу про прийняття на роботу № 5 від 10 січня 1984 року), довідкою про заробітну плату позивача за період 1984-1988 років, виданою Верховинським РСТ 03 липня 2013 року за вих. № 095, яка повністю відповідає довідці № 212 від 16 грудня 2008 року, виданій КП «Говерла», яке на момент видачі довідки було правонаступником Верховинського хлібозаводу Верховинського райСТ.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати їй з 01 травня 2013 року зменшеного розміру пенсії, скасування розпорядження № 112049 від 15 квітня 2013 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату їй пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи надомником у Верховинському хлібозаводі протягом 1984-1988 років.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 202, 205, 206, ч. 2 ст. 211, ст. 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2013 року в справі № 340/673/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

Р. В. Кухтей