Рішення

від 09.12.2014 по справі 915/1631/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 915/1631/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С. (прізвище змінено у зв'язку з реєстрацією шлюбу та на підставі наказу заступника голови господарського суду Миколаївської області від 01.12.2014р. №189-а)

при секретарі судового засідання: Воробйовій В.В.

за участю представників сторін:

прокурор Єрошкін В.В., за посвідченням

від позивача: Орлова О.В., за довіреністю від 31.03.2014р. №503/10/01/08

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Прокурора Ленінського району м. Миколаєва (54034, м. Миколаїв, вул. Південна, 52) в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 22440076)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ» (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 82, кв. 192, код ЄДРПОУ 19361539)

про: стягнення 27960,39 грн., -

Суть спору: Прокурор Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ» 27960,39 грн., з яких: 26681 грн. основного боргу та 1279,40 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 21.10.2013р. в частині своєчасної та повної сплати орендної плати.

14.11.2014р. за вх.№20936/14 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України - за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, господарський суд встановив:

21.10.2013р. між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ» (Орендар, відповідач) укладений договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення (будівля, споруда) площею 166,90 кв.м., розміщене на цокольному поверсі будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, 7, з метою використання: ремонт аудіо-відеоапаратури.

За п.2.1 договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.4 договору орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2011р. №10/15, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 3477,08 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується Орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п.3.6 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця.

За п.5.2 договору Орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір укладено строком на 6 місяців, що діє з 21.10.2013р. до 21.04.2014р. включно.

У відповідності до п.10.5 договору у разі закінчення строку дії договору, останній продовжується шляхом укладання додаткової угоди за умови письмового звернення Орендаря відповідно до вимог Положення.

21.10.2013р. між сторонами підписано Акт приймання-передавання нежитлового приміщення по договору оренди №7487 від 21.10.2013р., за яким позивачем передано відповідачу нежитлове приміщення, площею 166,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, 7.

02.04.2014р. між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень площею 166,90 кв.м. по вул. Скульптора Ізмалкова, 7 №7487 від 21.10.2013, відповідно до якого п.10.1. договору оренди викладено в такій редакції: «Цей договір укладено терміном на 1 рік, що діє з 21.04.2014 до 21.04.2015 включно».

В порушення умов укладеного між сторонами договору відповідач не сплачував орендну плату за договором своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого за період з березня по серпень 2014 року у нього виник борг перед позивачем по орендній платі у розмірі 26681 грн.

Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Частинами 1,6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За вимогами ч.3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 286 ГК України, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарським судом встановлено, що відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 21.10.2013р. в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого за період з березня по серпень 2014 року у нього виник борг перед позивачем у розмірі 26681 грн.

Іншого відповідачем не доведено.

За таких обставин є правомірними, підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 26681 грн. основного боргу з орендної плати за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 21.10.2013р.

Водночас відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

У ч.6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені передбачена умовами п.3.6 договору, згідно з яким орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Господарський суд приймає до уваги розрахунки пені, надані до суду в додатку до позовної заяви та у письмових поясненнях, вважає їх обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1279,40 грн. пені за неналежне виконання договірних зобов'язань в частині сплати орендної плати - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі п.3.6 договору, вимог ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України,

За таких обставин слід задовольнити позов Прокурора Ленінського району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача (ТОВ «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ») та стягується в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Прокурора Ленінського району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ» (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 82, кв. 192, код ЄДРПОУ 19361539) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 22440076) 26681 (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. боргу та 1279 (одну тисячу двісті сімдесят дев'ять) грн. 40 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ» (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 82, кв. 192, код ЄДРПОУ 19361539) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Миколаїв / м. Миколаїв / 22030001, банк отримувача - ГУДКСУ у Миколаївській області, рахунок №31218206783002, МФО 826013, код ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів: 22030001, назва коду класифікації доходів: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду: господарський суд Миколаївської області) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 15 грудня 2014 року.

Суддя Ю.С. Бездоля