Рішення

від 16.12.2014 по справі 908/4811/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/131/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2014 Справа № 908/4811/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Василівкатепломережа" ( 71601, Запорізька область, м. Василівка, вул. Шевченка, буд. 85 А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" ( 70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, буд. 21)

про стягнення суми 19675,91 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

За участю представників:

Від позивача - Сорокіна О.О. (дов. б/н від 06.03.2014 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 19675,91 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.11.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4811/14, справі присвоєно номер провадження 20/131/14, справу призначено до розгляду на 26.11.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 16.12.2014 р.

Справу розглянуто 16.12.2014 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

05.12.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла письмова заява (вих. № 981 від 02.12.2014 р.) про зміну підстав позову. В заяві зазначено, що право власності на вбудоване приміщення аптеки загальною площею 725,8 кв.м за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Чекістів, 8 зареєстровано за відповідачем. Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2014 р. у справі № 908/1260/14 було задоволено позов ПАТ "Василівкатепломережа" та було зобов'язано ТОВ "Простір Сервіс" укласти договір на відпуск теплової енергії в редакції позивача (далі - договір). Відповідно до п. 10.1 договору він укладається строком на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Відповідно до п. 3 ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин між постачальником теплової енергії та споживачем, які виникли до його укладання - тобто з 21.01.2014 р. Отже, згідно з рішенням господарського суду договірні відносини між позивачем та відповідачем склалися з 21.01.2014 р. Договором передбачено, що споживач зобов'язаний сплачувати надані рахунки в установлені законом строки. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата рахунків за надані послуги споживач зобов'язаний здійснювати на розрахунковий рахунок постачальника у повному обсязі протягом 5 банківських днів з моменту отримання акту приймання-передачі теплової енергії та рахунку-фактури. Щомісяця позивачем засобами поштового зв'язку на адресу відповідача направлялися рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії для здійснення оплати. Відповідач належним чином оформлені акти позивачу не повертав, заперечень на них не надавав. За період з 21.01.2014 р. по червень 2014 р. у відповідача виникла заборгованість в сумі 19675,91 грн. Обґрунтовуючи заяву ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", пп. 5 п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 40 Правил користування тепловою енергією, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. 526 ЦК України просить стягнути з відповідача заборгованість за відпущену теплову енергію в сумі 19675,91 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2014 р. підтримав заяву про зміну підстав позову, позов просив задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за відпущену теплову енергію в сумі 19675,91 грн.

Статтею 22 ГПК України визначено право позивача до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розгляд справи по суті був розпочатий судом в судовому засіданні 16.12.2014 р., що відображено в протоколі судового засідання від 16.12.2014 р. Копія заяви про зміну підстав позову з доданими до неї документами була направлена відповідачу листом з описом вкладення, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 03.12.2014 р. (а.с. 53).

Оскільки заява позивача про зміну підстав позову була подана позивачем до початку розгляду судом справи по суті, копія заяви направлена відповідачу завчасно, суд прийняв заяву позивача (вих. № 981 від 02.12.2014 р.) до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися на адресу, вказану в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.10.2014 р., а саме: 70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, буд. 21. Поштові відправлення з ухвалами з помітками поштового відділення щодо неможливості вручення адресату (відповідачу) до суду не поверталися.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2014 р. у справі № 908/1260/14 позов Приватного акціонерного товариства "Василівкатепломережа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" укласти з ПАТ "Василівкатепломережа" договір на відпуск теплової енергії № 6 в редакції, запропонованій позивачем, задоволений повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Простір Сервіс" (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, буд. 21, код ЄДРПОУ 38711949) укласти з Приватним акціонерним товариством "Василівкатепломережа" (71601, Запорізька область, м. Василівка, вул. Шевченка, буд. 85 А, код ЄДРПОУ 05541137) договір на відпуск теплової енергії № 6 у відповідній редакції, яка наведена в рішенні суду.

Частиною 2 ст. 187 ГК України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до даних інформаційної бази «Діловодство спеціалізованого суду», рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2014 р. у справі № 908/1260/14 не оскаржувалося. Таким чином, зазначене рішення суду набрало законної сили.

За умовами договору № 6 на відпуск теплової енергії постачальник теплової енергії (ПАТ «Василівкатепломережа», позивач у справі) зобов`язався постачати споживачеві (ТОВ «Простір Сервіс», відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді по проектним даним споживача, а при відсутності - відповідно до приєднаного теплового навантаження, а споживач зобов'язався оплачувати одержану енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на опалення в період опалювального сезону (розділ 1 договору «Предмет договору», п. 2.1 договору).

У розділі 6 договору визначений порядок проведення розрахунків. Згідно з п. 6.1 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів на підставі актів приймання-передачі теплової енергії та розрахунків-фактур за теплову енергію.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата рахунків за надані послуги споживач зобов'язаний здійснювати на розрахунковий рахунок постачальника теплової енергії у повному обсязі протягом 5 банківських днів з моменту отримання акту приймання-передачі теплової енергії та рахунку-фактури за теплову енергію (п. 6.2). відпуск теплової енергії вважається прийнятим, якщо протягом 10 днів з моменту отримання акта виконаних робіт, від споживача не надійде письмових заперечень (п. 6.3).

Згідно з п. 5.2 облік теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, а при їх відсутності - розрахунковим способом. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору та на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (п. 5.5). У споживача встановлений загально будинковий прилад обліку в житловому будинку за адресою: вул. Чекістів, буд. № 8 (п. 5.7). Розрахунок за відпущену теплову енергію здійснюється згідно показників загально будинкового приладу обліку теплової енергії відповідно договірному тепловому навантаженню та діючим тарифам (цінам), затвердженим в установленому порядку (п. 5.7.1).

У додатку 1 до договору № 6 визначено обсяги постачання теплової енергії споживачу.

Відповідно до п. 10.1. договір укладається терміном на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між постачальником теплової енергії та споживачем, які виникли до його укладання - тобто з 21 січня 2014 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Таким чином, відносини сторін за договором виникли з 21.01.2014 р.

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період із 21.01.2014 р. по червень 2014 р. включно постачав відповідачу теплову енергію, виписував акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії (копії яких містяться в матеріалах справи) на загальну суму 19675,91 грн. Підставою постачання гарячої води в актах позивачем зазначений договір № 6. Акти та рахунки за зазначений період були направлені відповідачу поштою, що підтверджується відповідними фіскальними чеками, копії яких містяться в матеріалах справи. Згідно з поясненнями представника позивача акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період відповідач позивачу не повертав, будь-яких заперечень з приводу даних, зазначених в актах, не висловлював.

В матеріалах справи маються також дані щодо показників приладу обліку теплової енергії, який встановлений у буд. № 8 по вул. Чекістів м. Василівки та згідно з показами якого здійснювалося нарахування відповідачу за спожиту теплову енергію.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії ПАТ «Василівкатепломережа» для бюджетних та інших споживачів узгоджені рішеннями виконавчого комітету Василівської міської ради Запорізької області від 03.02.2014 р. № 11 (з 01.01.2014 р.), від 29.05.2014 р. № 66 (з 01.04.2014 р.).

Відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснював.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 6.2 договору № 6 встановлено, що оплата рахунків за надані послуги споживач зобов'язаний здійснювати протягом 5 банківських днів з моменту отримання акту-приймання-передачі теплової енергії та рахунку-фактури за теплову енергію. Відповідно до п. 4.2.1 відповідач зобов'язався сплачувати надані йому рахунки в установлені договором строки.

Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на позов не скористався, письмовий відзив суду не направив, отримання теплової енергії за договором № 6 не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 19675,91 грн. заборгованості за відпущену теплову енергію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються повністю.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Сервіс» (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, буд. 21, код ЄДРПОУ 38711949) на користь Приватного акціонерного товариства «Василівкатепломережа» (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Шевченка, буд. 85 А, код ЄДРПОУ 05541137) заборгованість за відпущену теплову енергію в сумі 19675 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 91 коп., суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 22.12.2014 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.