Ухвала

від 09.12.2014 по справі 803/1126/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 7626/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попко Я.С., Хобор Р.Б.,

розглянувши у письмовому провадженню в м. Львові апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

16.06.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» (далі - ТзОВ «Волиньтехпром») у позовній заяві просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ківерцівська ОДПІ) від 05.06.2014 року № 0001202200 в частині нарахування пені у сумі 9623,94 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що неправомірно визначено суму пені за прострочення терміну надходження товару по контракту від 22.09.2012 року № 0003 у розмірі 9623, 94 грн., оскільки моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року в справі №803/1126/14 заявлений позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 05.06.2014 року № 0001202200 в частині нарахування пені у сумі 9623,94 грн.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального права, а саме неправильно застосовано норми Митного кодексу України, Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», постанови правління НБУ від 24.03.1999 р. №136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», а також апелянт вважає, що судове рішення суду першої інстанції ухвалене на підставі поверхневого дослідження та оцінки доказів з порушенням принципу всебічного, повного зясування обставин справи.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 27.05.2014 року по 02.06.2014 року службовими особами Ківерцівської ОДПІ на підставі наказу від 26.05.2014 року № 250 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТзОВ «Волиньтехпром» вимог валютного законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 02.06.2014 року № 1400/2200/35281349, яким встановлено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 22.09.2012 року № 0003 по розрахунках з фірмою «Ксучанг Фухуа Глас, ЛТД» та на підставі акту перевірки від 02.06.2014 року № 1400/2200/35281349 Ківерцівською ОДПІ 05.06.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001202200, яким позивачеві нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 24876,68 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2014 року 0001202200 в частині нарахування пені у сумі 9623,94 грн. позивач оскаржив його у судовому порядку.

Судом першої інстанції, встановлено, що на виконання договірних зобов'язань за вказаним контрактом ТзОВ «Волиньтехпром» у період з 12.12.2013 року по 26.05.2014 року здійснило передоплату за імпортну продукцію (автоскло) на рахунок фірми «Ксучанг Фухуа Глас, ЛТД» у розмірі 38012,02 доларів (379130,77 грн.)., зокрема: 12.12.2013 року перераховано 13004,00 доларів; 06.02.2014 року перераховано 4056,00 доларів; 06.05.2014 року № 20912,02 доларів, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.12.2013 року № 8, від 06.02.2014 року № 1, від 06.05.2014 року № 2.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Частина 10 Митного кодексу України передбачає, що межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Частиною 2 статті 321 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Відповідно до частин 1, 4 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 Постанови правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15.11.2013 року за N 1951/24483, передбачено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно матеріалів справи вбачається, що товар який був поставлений згідно контракту від 22.09.2012 року № 0003 фактично перетнув митний кордон України 23.04.2014 року, що підтверджується відповідною відміткою «Під митним контролем», зробленою Південною митницею на коносаменті № NFYFMT200, а тому Ківерцівською ОДПІ неправомірно нараховано ТзОВ «Волиньтехпром» суму пені за зовнішньоекономічним контрактом від 22.09.2012 року № 0003, оскільки датою здійснення імпорту (дата перетинання митного кордону України) є 23.04.2014 року.

Таким чином, враховуючи викладене, Ківерцівською ОДПІ неправомірно визначено позивачу суму пені за прострочення термінів надходження імпортного товару у розмірі 9623,94 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 05.06.2014 року № 0001202200 підлягає скасуванню в частині визначення пені ТзОВ «Волиньтехпром» пені за прострочення термінів надходження імпортного товару у розмірі 9623,94 грн. (24879,68 грн. - 15255,74 грн.).

Судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що податковий орган при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення керувався Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, якою передбачено, що банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України, зокрема, після отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД, якщо для митного оформлення продукції використовується митна декларація, оскільки вищенаведені норми Митного кодексу України та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» мають вищу юридичну силу, ні норми вказаної інструкції.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року у справі № 803/1126/14 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Р.П. Сеник

Судді: Я.С. Попко

Р.Б. Хобор