Ухвала

від 18.12.2014 по справі 825/2934/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2934/14 Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою комунального закладу «Левоньківська психіатрична лікарня» Чернігівської обласної ради на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області до комунального закладу «Левоньківська психіатрична лікарня» Чернігівської обласної ради про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ

Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (надалі за текстом - «Управління») звернулась до суду з позовом про стягнення з комунального закладу «Левоньківська психіатрична лікарня» Чернігівської обласної ради (надалі за текстом - «Комунальний заклад») 141 020 грн. 75 коп. заборгованості з відшкодування витрат з виплати та доставки пільгових пенсій за період з липня по серпень 2014 р.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що Комунальний заклад зареєстровано в Управлінні в якості страхувальника та платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На обліку в Управлінні перебувають громадяни, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як колишні працівники відповідача.

Згідно наданих Управлінням відповідачу розрахунків фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах склали 141 020 грн. 75 коп.

Комунальний заклад, здійснені позивачем витрати, останньому не відшкодував.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 р. № 1788-XII визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту «б» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За змістом абзацу 3 пункту 1 статті 4 названого Закону для платників збору встановлюються ставка у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.ст. 2, 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - також 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4. названої Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах..

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Помилковим є твердження Комунального закладу про те, що адміністративний позов в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3 має бути залишеним без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, оскільки подаючи відповідні розрахунки Управління включило до них суми, що були виплачені з моменту призначення пенсій.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 відповідачем отримано 27.06.2014 р., пенсії ОСОБА_4 - 12.07.2014 р., а адміністративний позов Управлінням подано 09.09.2014 р., тобто в межах встановленого строку звернення до суду.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що відповідачем подавався до суду позов у якому він просив визнати неправомірними дії Управління щодо складання розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 р., Комунальному закладу відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно ж до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу комунального закладу «Левоньківська психіатрична лікарня» Чернігівської обласної ради залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 22 грудня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.