Рішення

від 08.12.2014 по справі 914/3684/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2014 р. Справа № 914/3684/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", м.Вінниця

до відповідача Приватного підприємства "Торговиця-1", м.Львів

за участі третьої особи-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області, м.Жовква, Львівська область

за участі третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області, м.Жовква, Львівська область

за участі третьої особи-3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції , м. Львів, 79000

про визнання частково недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

За участю представників сторін:

від позивача Дутка Н.Р. - представник (довіреність №б/н від 21.10.2014р.),

від відповідача не з'явився.

від третьої особи-1 не з'явився.

від третьої особи-2 не з'явився.

від третьої особи-3 не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сокольвака М.В. до Приватного підприємства "Торговиця-1", за участі третьої особи-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області , за участі третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області, за участі третьої особи-3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про визнання частково недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Ухвалою суду від 20.10.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.11.2014р. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третіх осіб.

Ухвалою суду від 10.11.2014р. розгляд справи було відкладено на 24.11.2014р. з метою витребовування доказів в порядку ст.38 ГПК України та неявкою представників відповідача та третіх осіб.

Ухвалою суду від 24.11.2014р. розгляд справи було відкладено на 08.12.2014р. з метою витребовування доказів в порядку ст.38 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просив визнати недійсними зміни до Статуту Приватного підприємства "Торговиця-1" від 11.11.2012р. в частині формування розміру частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" у вигляді земельної ділянки площею 1,4780 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), цільове призначення - будівництво об'єктів придорожнього сервісу (АЗС, мотелю, СТО, мийки). Скасувати державну реєстрацію змін до статуту Приватного підприємства "Торговиця-1" від 11.11.2012 року (номер запису про вчинення реєстраційної дії 14151050005014084) в частині формування розміру частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" у вигляді земельної ділянки площею 1,4780 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), цільове призначення - будівництво об'єктів придорожнього сервісу (АЗС, мотелю, СТО, мийки).

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про дату, час та місце розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням №7903703393964 від 01.12.2014р., вручено 03.12.2014р.

Попередньо відповідачем подавалось клопотання (вх.№50746/14 від 24.11.2014р.), у якому він просив суд здійснювати розгляд справи у відсутності відповідача та його представника.

Третя особа-1 явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду не виконала, витребуваних доказів не подала. Про дату, час та місце розгляду спору була належним чином повідомлена, що підтверджується поштовим повідомленням №8030040566444 від 01.12.2014р., вручено 03.12.2014р. Станом на 27.11.2014р. на адресу суду надійшло клопотання у формі листа за вих.№8915-01/УО від 20.11.2014р. (вх.№51528/14 від 27.11.2014р.) про розгляд справи без участі третьої особи-1, у зв'язку із відсутністю відповідного працівника на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта.

Третя особа -2 явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду не виконала, витребуваних доказів не подала, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 8030040565448 від 01.12.2014р. вручено 03.12.2014р.

Третя особа -3 явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що поштовим повідомленням №7900041338152 від 01.12.2014р. вручено 03.12.2014р. На виконання вимог ухвал суду третя особа-3 подала через канцелярію суду оригінали реєстраційної справи ПП "Торговиця-1" (супровідний лист від 08.12.2014р. вх.№ 53206/14 від 08.12.2014р.).

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представників відповідача та третіх осіб за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

Постановою господарського суду Рівненської області від 25.02.2014р. у справі №918/756/13 ТзОВ "Земкомерц" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сокольвака М.В.

В ході виконання функцій ліквідатора Скольваку М.В. стало відомо, що 10.09.2012р. загальними зборами учасників ТзОВ "Земкомерц" було прийнято рішення про купівлю частки у статутному капіталі ПП "Торговиця-1" та внесення до статутного капіталу даного підприємства земельної ділянки площею 1,4780 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:18, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), цільове призначення - будівництво об"єктів придорожнього сервісу (АЗС, мотелю, СТО, мийки), надалі - земельна ділянка.

11.09.2012р. були внесені відповідні зміни до статуту ПП "Торговиця-1", зокрема в частині включення даної земельної ділянки до статутного капіталу підприємства в якості частки ТзОВ " Земкомерц ".

Позивач вважає, що внесення до статутного капіталу ПП "Торговиця-1" земельної ділянки відбулося з грубим порушенням норм чинного законодавства та з метою неправомірного заволодіння майном ТзОВ "Земкомерц". Посилаючись на ст.ст.177, 182, 202,207, 210, 328, 640 ЦК України позивач зазначає, що перехід права власності на нерухоме майно проходить з обов"язковою державною реєстрацією правочину, на підставі якого такий перехід відбувається. Правочини щодо земельних ділянок підлягають державній реєстрації відповідно до Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), а відсутність державної реєстрації таких правочинів свідчить про те, що вони не є вчиненими, не породжують для їх сторін жодних прав та обов"язків, а також жодних правових наслідків (у т.ч. перехід права власності на земельні ділянки у зв"язку з внесенням таких земельних ділянок до статутного капіталу іншої юридичної особи).

Позивач зазначає, що сторонами при укладенні договору щодо внесення позивачем земельної ділянки до статутного капіталу відповідача не було дотримано законодавчих вимог щодо державної реєстрації та нотаріального посвідчення вчиненого ними правочину.

Протоколи загальних зборів учасників ТзОВ "Земкомерц" та ПП ""Торговиця-1" свідчать лише про погодження сторін на відчуження спірного майна шляхом його передання у статутний фонд (капітал) набувача в майбутньому. Це ж стосується і акту приймання-передачі земельної ділянки від 11.09.2012р., який в розумінні ст.202 ЦК України не є правочином.

На думку позивача, у відповідача не виникло право власності на земельну ділянку площею 1,4780 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району яка продовжує належати ТзОВ "Земкомерц" на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26802129, виданого Реєстраційною службою Жовківського районного управління юстиції Львівської області 15.09.2014р. та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 26802433, виданого Реєстраційною службою Жовківського районного управління юстиції у Львівській області 15.09.2014р. За таких обставин господарська операція щодо передачі земельної ділянки у статутний капітал ПП "Торговиця-1" не вчинена.

Відповідачем проведено державну реєстрацію змін до статуту в частині формування частки ТзОВ "Земкомерц", зокрема в сумі 425 083,00 грн. у вигляді нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 1,4780 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), цільове призначення-будівництво об"єктів придорожнього сервісу (АЗС, мотелю, СТО, мийки) в той час як фактичні зміни статутного капіталу відповідача в цій частині не відбулись, зареєстрований розмір статутного капіталу не відповідає дійсності.

У зв»язку з тим, що зареєстровані в статуті відповідача відомості про внесення до його статутного капіталу вказаної вище земельної ділянки порушують права та охоронювані інтереси позивача, як власника цією земельної ділянки, позивач просить скасувати державну реєстрацію змін до статуту відповідача від 11.09.2012р. в частині формування розміру частки позивача у вигляді земельної ділянки площею 1,478 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), цільове призначення-будівництво об»єктів придорожнього сервісу (АЗС, мотелю, СТО, мийки).

Відтак, позивач просить визнати недійсними зміни до Статуту Приватного підприємства "Торговиця-1" від 11.11.2012р. в частині формування розміру частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" у вигляді земельної ділянки площею 1,4780 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), цільове призначення - будівництво об'єктів придорожнього сервісу (АЗС, мотелю, СТО, мийки). Скасувати державну реєстрацію змін до статуту Приватного підприємства «ТОРГОВИЦЯ-1» від 11.11.2012 року (номер запису про вчинення реєстраційної дії 14151050005014084) в частині формування розміру частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" у вигляді земельної ділянки площею 1,4780 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), цільове призначення - будівництво об'єктів придорожнього сервісу (АЗС, мотелю, СТО, мийки).

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Відповідно до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

Згідно ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст.181 ЦК України).

Частина 1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч.2 ст. 202 ЦК України дво- чи багатосторонні правочини є договорами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 208 ЦК України правочини (у т.ч. договори) між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною 4 цієї ж статті зазначено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч.ч. 2-3 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст . 210 ЦК Українив редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Верховний суд України в абз. 3 п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз»яснив, що згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Протокол №2 Загальних зборів учасників ТзОВ «Земкомерц» від 10.09.2012 року, акт приймання-передачі внеску у статутний капітал ПП «Торговиця-1» від 11.09.2012 року та, як результат, внесені зміни до Статуту ПП «Торговиця-1», у системному взаємозв'язку розцінюються як досягнення сторонами (позивачем та відповідачем) згоди щодо відчуження спірного майна у спосіб - передання такого майна у статутний капітал ПП «Торговиця-1», оскільки спрямовані на набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, припинення у позивача права власності на майно взамін на набуття позивачем частки у статутному капіталі відповідача більшої номінальної вартості. Окрім цього, слід зазначити, що акт приймання-передачі внеску у статутний капітал ПП «Торговиця-1» від 11.09.2012р. не є правочином в розумінні ст.202 ЦК України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 182 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виникнення та перехід права власності на нерухомі речі підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація правочинів щодо нерухомості (у т.ч. і щодо земельних ділянок) є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію в порядку, встановленому законом .

Згідно з ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст.126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Частина 6 ст.126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Таким чином, системний правовий аналіз наведених положень чинного законодавства України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави стверджувати, що здійснення внеску до статутного капіталу приватного підприємства у вигляді земельної ділянки, внаслідок чого особа, яка здійснила внесок, отримує права у вигляді частки товариства, є укладанням правочину (договору, угоди) щодо відчуження земельної ділянки, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Позивачем та відповідачем при укладенні договору щодо внесення позивачем земельної ділянки до статутного капіталу відповідача не було дотримано законодавчих вимог щодо нотаріального посвідчення вчиненого ними правочину та, як наслідок, його державної реєстрації.

Належних та допустимих доказів в підтвердження виникнення у відповідача права власності на спірне майно (державної реєстрації такого права) суду не представлено, відтак, відповідач не набув права власності на майно у відповідності до ст.12 Закону України «Про господарські товариства».

Таким чином, спірне нерухоме майно (земельна ділянка) із законного володіння, користування та розпорядження позивача не вибуло, право власності останнього на це майно не припинялось.

Окрім цього, з матеріалів справи судом встановлено, що станом на момент вирішення даного спору законним власником спірного майна є позивач, про що свідчать свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26802129, видане Реєстраційною службою Жовківського районного управління юстиції Львівської області 15 вересня 2014 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 26802433, виданий Реєстраційною службою Жовківського районного управління юстиції Львівської області 15 вересня 2014 року.

Однак, судом встановлено, що в той час, як фактичні зміни статутного капіталу відповідача в частині формування розміру частки ТзОВ «Земкомерц» у вигляді земельної ділянки не відбулися, 11.09.2012р. державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради Львівської області (на підставі протоколу від 11.09.2012р. №1 загальних зборів засновників ПП "Торговиця-1") проведено державну реєстрацію змін в установчих документах ПП "Торговиця-1", про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вчинено запис №14151050005014084.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Як роз»яснено Верховним судом України у п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства, якщо на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Оскільки судом встановлено, що право власності на спірну земельну ділянку до відповідача не перейшло, то зміни в частині формування розміру частки Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» у вигляді нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 1,4780 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), цільове призначення - будівництво об'єктів придорожнього сервісу (АЗС, мотелю, СТО, мийки), що передбачені п.п. 5.2.2. п.5.2. статуту відповідача, підлягають визнанню недійсними, а відповідний запис №14151050005014084 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вчинений державним реєстратором 11.09.2012р. в частині формування розміру частки Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» у вигляді земельної ділянки площею 1,4780 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), цільове призначення - будівництво об'єктів придорожнього сервісу (АЗС, мотелю, СТО, мийки) - скасуванню.

За приписами ч. 1 ст. ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його юридичній особі - відповідачу для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із прийнятим судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Розглянувши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам, заслухавши представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку підставності позову до задоволення.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата позивачем судового збору на загальну суму 2 436,00 грн. підтверджується квитанцією ПАТ «А-Банк» №11098.78.3 від 08.10.2014р. на суму 1 218,00 грн. та квитанцією АТ «Піреус банк МКБ» №Пн4674 від 15.10.2014р. на суму 1 218,00 грн.

Вказаний судовий збір згідно ст.49 ГПК України, підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 75, 82-85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсними зміни до Статуту Приватного підприємства «Торговиця-1» (код ЄДРПОУ 31730284) від 11 вересня 2012 року в частині формування розміру частки Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» у вигляді земельної ділянки площею 1,4780 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), цільове призначення - будівництво об'єктів придорожнього сервісу (АЗС, мотелю, СТО, мийки).

3. Скасувати державну реєстрацію змін до статуту Приватного підприємства «Торговиця-1» від 11 вересня 2012 року (номер запису про вчинення реєстраційної дії 14151050005014084) в частині формування розміру частки Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» у вигляді земельної ділянки площею 1,4780 га, кадастровий номер 4622787900:29:000:0018, що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), цільове призначення - будівництво об'єктів придорожнього сервісу (АЗС, мотелю, СТО, мийки).

4. Стягнути з Приватного підприємства «Торговиця-1» (79037, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 200, кім.126, код ЄДРПОУ 31730284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» (33028, Рівненська область, м.Рівне, вул.Лермонтова,буд. 4А , код ЄДРПОУ 33981329) 2 436,00 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 15.12.2014р.

Суддя Сухович Ю.О.