Постанова

від 16.12.2014 по справі 804/20210/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 р. Справа № 804/20210/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопром-Д» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000682201 від 24 листопада 2014 року, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопром-Д» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області , в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000682201 від 24 листопада 2014 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс-Торгпоставка», за результатами якої був складений акт від 16.11.2014р. № 263/04-10-22-01/38685432, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вважає обґрунтування акту перевірки безпідставними, з огляду на те, що позивачем під час проведення перевірки були надані всі необхідні документи на підтвердження взаємовідносин з вищевказаним контрагентом, а також документи, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Також зазначено, що висновки акту грунтуються на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «РЕМПАРТ» (код за ЄДРПОУ 38780813) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014р., проте, чинним податковим законодавством не передбачено право податкового органу при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

15 грудня 2014 року представником відповідача до суду подано клопотання про перенесення розгляду справи. Проте, поважність причин перенесення розгляду справи належними доказами не підтверджена.

У судовому засіданні 16 грудня 2014 року у зв'язку із неявкою до суду представника відповідача, судом ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу № 812 від 22.10.2014 та направлення від 23.10.2014р. № 562, виданих Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, Мельничук Іриною Андріївною, головним державним ревізор-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту, згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Технопром-Д» (код за ЄДРПОУ 38685432) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» (код за ЄДРПОУ 39064941) за липень 2014 року.

За результатами перевірки був складений Акт від 16.11.2014р. № 263/04-10-22-01/38685432, в якому зафіксовані наступні порушення:

- п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-У1 (зі змінами та доповненнями) завищено податковий кредит в сумі 55350,00 грн., чим занижено податкові зобов'язання на суму 55350,00 грн., в т.ч.: за липень 2014р. - 55350,00 грн.

24.11.2014 року Західно-Донбаською ОДПІ прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р» № 0000682201, яким «Технопром-Д» нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 69 187,00 грн., з яких 55 350,00 грн. - основне зобов'язання, 13 838,00 грн. - штрафні санкції.

В ході перевірки позивача було встановлено наступне.

ТОВ «Технопром-Д» зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 20.05.2013р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за № 12321020000002700. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.07.2013р. №200128479, виданого Західно-Донбаською ОДПІ, індивідуальний податковий номер 386854304109, підприємство було зареєстровано як платник податку на додану вартість з 01.07.2013р.

При перевірці використані декларації з податку на додану вартість (01.07.2014-31.07.2014), реєстри виданих та отриманих податкових накладних (01.07.2014-31.07.2014) , податкові накладні (01.07.2014-31.07.2014) , акти виконаних робіт (01.07.2014-31.07.2014) , первинні банківські документи (01.07.2014-31.07.2014) , договори (01.07.2014-31.07.2014) , журнали-ордери та відомості по рахункам №631, 361 (01.07.2014-31.07.2014).

Для проведення перевірки за липень з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» було перевірено наступні документи.

Договір підряду №4-ДП від 09.06.2014 складений у м. Павлоград.

ЗАМОВНИК: ТОВ «Технопром-Д» в особі директора Ординського Артема Володимировича, з одного боку, і ПІДРЯДЧИК: ТОВ «Сервіс - Торгпоставка» в особі директора Ізотова Віктора Анатолійовича, з іншого боку, уклали Договір про наступне:

Предмет договору: виконання робіт.

Характер робіт, що виконуються підрядчиком: виготовлення продукції із давальної сировини, яку замовник передає підрядчику згідно накладної на прийняття-передачу давальницької сировини.

Вимоги замовника до предмету підряду: предметом підряду є виготовлення продукції. Найменування, ціна роботи по виготовленню, кількість та період виготовлення визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною данного договору. Загальна сума договору становить приблизно 1000000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.).

Інструмент, матеріали та умови виконання робіт: Роботи виконуються із матеріалів замовника (дріт (катанка), кількість і ціна якого визначається в накладних приймання -передачі кожної партії давальницької сировини). Кількість та ціна використаних матеріалів вказується в калькуляції на кожен вид продукції.

Строки: Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2014 року.

Згідно АІС «Податквоий блок» ЗД ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не встановлено розбіжності між податковими зобов'язаннями ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» та податковим кредитом ТОВ «Технопром - Д» у липні 2014 року.

Також, в акті перевірки зазначено, що у липні 2014 ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» було задекларовано податкове зобов'язання з ТОВ «РЕМПАРТ» (код за ЄДРПОУ 38780813). 12.09.2014 року №2110/26-59-22-08/38780813 було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «РЕМПАРТ» (код за ЄДРПОУ 38780813) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р, згідно якого встановлено наступне. В ході аналізу та звірки інформації, поданої в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014р., встановлено, що ТОВ «РЕМПАРТ» зареєструвало податкові накладні з дробленням суми сформованого податкового кредиту з ПДВ до 10 тис.грн., чим сформувало незаконний податковий кредит з ПДВ за липень 2014 року для підприємств-покупців.

Також, в ході аналізу та звірки інформації за липень 2014р., встановлено, що ТОВ «РЕМПАРТ» включило до податкового кредиту податкові накладні з дробленням суми сформованого податкового кредиту з ПДВ по 10 тис.грн., чим використало незаконно сформований контрагентами податковий кредит з ПДВ за липень 2014 року.

Продавець не має права при одній поставці товару виписувати декілька податкових накладних на одну партію товару.

Цим самим продавець ухилився від реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, діяльність ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» була направлена на отримання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру.

Згідно Акту перевірки від 16.11.14р. ТОВ «Технопром-Д» за рахунок вищевказаного підприємства ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» формувало податковий кредит, тобто згідно з характером операцій є «вигодонабувачем».

З урахуванням викладеного, а також враховуючи акт від 12.09.2014 року податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Технопром-Д» з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, та формування податкового кредиту та валових витрат третіх осіб здійснювало взаємовідносини з ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутність мети створення правових наслідків.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Судом були досліджені первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентом та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопром-Д» , а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 червня 2014 року ТОВ «Технопром-Д» (Замовник) та ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» (Підрядник) уклали договір підряду № 4-ДП (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботу, яку замовник зобов'язується прийняти та оплатити.

Згідно з пунктами 2.1, 3.1 Договору предметом Договору є виготовлення продукції із давальницької сировини Замовника, яка передається Підряднику на підставі накладних прийняття-передачі давальницької сировини.

Найменування, ціна роботи, кількість продукції та період виготовлення зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 2-х днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до приймання.

Факт надання послуг позивачу підтверджується копіями актів приймання-передачі виконання робіт, які знаходяться у матеріалах справи та вказані у Акті перевірки.

Відповідно до актів про приймання-передачу виконання робіт від 18.07.2014 № 364, № 365, № 363, № 362 та від 21.07.2014 №385, №386 та 387, Підрядник виконав передбачені специфікацією № 1 до Договору роботи на загальну суму 332 100,00 грн., в тому числі ПДВ - 55 350,00 грн.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» виписало позивачу податкові накладні.

Вказані первинні документи, які були досліджені судом, відповідають ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

Щодо встановлення взаємозв'язку між вказаними у товарно-транспортних накладних адресами та юридичною адресою ТОВ «Сервіс-Торгпоставка», то суд вважає за необхідне зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пунктів 8.2 - 8.3 Договору, товарно-транспортних накладних від 16.06.2014 № 16/06, від 08.06.2014 року № 08/07, від 18.07.2014 № 362, від 21.07.2014 № 385 та накладних приймання - передачі давальницької сировини від 08.07.2014 і від 16.06.2014 перевезення давальницької сировини та продукції здійснювалась автотранспортом та за рахунок ТОВ «Сервіс-Торгпоставка», а отже ТОВ «Технопром-Д» не мало відношення та впливу на здійснення зазначених перевезень.

Обгрунтовуючи нереальність проведених за Договором операцій, контролюючий орган також зазначив, що ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» не має основних фондів, а отже, товариство не мало можливості виготовити замовлену продукцію.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність у контрагента основних фондів, оскільки наявність або відсутність матеріально-технічної бази у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами, або порушення підприємством правил оподаткування (позиція Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 04.03.2014 №К/9991/27474/12).

Окрім цього, висновок щодо відсутності у ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» основних фондів не підтверджено в Акті жодними доказами.

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій позивачем до суду були надані копія договору підряду від 09 червня 2014 року № 4-ДП; копія акту про приймання-передачу виконання робіт від 18.07.2014 № 364; копія акту про приймання-передачу виконання робіт від 18.07.2014 № 365; копія акту про приймання-передачу виконання робіт від 18.07.2014 № 363; копія акту про приймання-передачу виконання робіт від 18.07.2014 № 362; копія акту про приймання-передачу виконання робіт від 21.07.2014 № 385; копія акту про приймання-передачу виконання робіт від 21.07.2014 № 386; копія акту про приймання-передачу виконання робіт від 21.07.2014 № 387; копія товарно-транспортної накладної від 16.06.2014 № 16/06; копія товарно-транспортної накладної від 08.06.2014 № 08/07; копія товарно-транспортної накладної від 18.07.2014 № 362; копія товарно-транспортної накладної від 21.07.2014 № 385; копія накладної приймання-передачі давальницької сировини від 08.07.2014; копія накладної приймання-передачі давальницької сировини від 16.06.2014; копія акту приймання-передачі продукції від 18.07.2014 року; копія акту приймання-передачі продукції від 21.07.2014 року; копія податкової накладної від 18.07.2014 № 364; копія податкової накладної від 18.07.2014 № 365; копія податкової накладної від 18.07.2014 № 363; копія податкової накладної від 18.07.2014 № 362; копія податкової накладної від 21.07.2014 № 385; копія податкової накладної від 21.07.2014 № 386; копія податкової накладної від 21.07.2014 № 387.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності приходить до висновку, що факт виконання робіт та оплати її вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси позивача, щодо порушення яких суд дійшов відповідного висновку та це підтверджується відповідними доказами.

Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000682201 від 24 листопада 2014 року на відповідність частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про його протиправність та наявність підстав для його скасування, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопром-Д» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000682201 від 24 листопада 2014 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000682201 від 24 листопада 2014 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопром-Д» (код ЄДРПОУ 38685432) витрати по сплаті судового збору в сумі 182,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник