Ухвала

від 20.11.2014 по справі 810/893/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/893/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Елена" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Славутичі Київської області до Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Елена" про стягнення капіталізованих платежів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Славутичі Київської області звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Елена" про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 111 189 грн. 20 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Закрите акціонерне товариство "Трикотажна фабрика "Елена" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Закрите акціонерне товариство Трикотажна фабрика «Елена» зареєстроване виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області 28 жовтня 1996 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12 лютого 2013 року.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Славутичі Київської області від 28 січня 2002 року № 25, у зв'язку із смертю працівника ЗАТ Трикотажна фабрика «Елена» ОСОБА_3, внаслідок нещасного випадку при виконанні трудових обов'язків, призначено щомісячну страхову виплату ОСОБА_4 (сину ОСОБА_3).

Крім того, постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Славутичі Київської області від 01 березня 2002 року № 27, у зв'язку із смертю працівника ЗАТ Трикотажна фабрика «Елена» ОСОБА_3, внаслідок нещасного випадку при виконанні трудових обов'язків призначено щомісячну страхову виплату ОСОБА_5 (батьку ОСОБА_3).

17 грудня 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію щодо рішення засновників ЗАТ Трикотажна фабрика «Елена» про припинення юридичної особи.

У зв'язку з наявністю інформації про припинення ЗАТ Трикотажна фабрика «Елена», позивачем складено розрахунок, згідно якого ЗАТ Трикотажна фабрика «Елена» повинно перерахувати на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Славутичі Київської області капіталізовані платежі у загальній сумі 111 189 грн. 20 коп. для здійснення щомісячних страхових виплат ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

05 лютого 2013 року, в межах строку для пред'явлення кредиторських вимог, позивачем на адресу ЗАТ Трикотажна фабрика «Елена» надіслано заяву про визнання кредиторських вимог № 01-05-111 із вимогою перерахувати на рахунок Відділення капіталізовані платежі у сумі 111 189 грн. 20 коп.

У зв'язку з несплатою відповідачем капіталізованих платежів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст. 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Так, правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

В силу статей 15 та 46 вищевказаного Закону, Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Згідно ст. 46 Закону № 1105-XIV, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тобто, положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Цивільного Кодексу України законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

З огляду на те, що законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації платоспроможної юридичної особи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість застосування аналогії закону, а саме порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

Відповідно до п. 5-1 Порядку № 765, у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Згідно п. 1 Порядку № 765, капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Також, порядком передбачено, що до суми платежів, які підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

Вищевказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з наявністю інформації про припинення ЗАТ Трикотажна фабрика «Елена», позивачем складено розрахунок, згідно якого ЗАТ Трикотажна фабрика «Елена» повинно перерахувати на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України капіталізовані платежі у загальній сумі 111 189 грн. 20 коп. для здійснення щомісячних страхових виплат ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Судом встановлено, що згідно розрахунку потреби в капіталізації коштів, складеного позивачем станом на 31 січня 2013 року, його проведено шляхом множення розміру щомісячної виплати на середню очікувану тривалість виплат, внаслідок чого позивачем правомірно визначена відповідачу до сплати сума у розмірі 111 189 грн. 20 коп.

Разом з тим, станом на момент розгляду справи відповідач не виконав обов'язку щодо добровільної сплати капіталізованих платежів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що сума несплачених капіталізованих платежів у розмірі 111 189 грн. 20 коп. підлягають стягненню з Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Елена" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Славутичі Київської області.

З приводу доводів апелянта про те, що на даний час Закрите акціонерне товариство "Трикотажна фабрика "Елена" не перебуває в процесі припинення (ліквідації), а тому відсутні підстави для стягнення капіталізованих платежів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12 лютого 2013 року Закрите акціонерне товариство "Трикотажна фабрика "Елена" знаходилось в стані припинення підприємницької діяльності.

Крім того, відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з огляду на обставини, які існували на час виникнення спірних правовідносин, атому підстави для його скасування відсутні.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та задоволення позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Славутичі Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Елена" залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.