Рішення

від 18.12.2014 по справі 908/4230/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/137/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 Справа № 908/4230/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 12)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Стромацемент» (83049, м.Донецьк, вул. Хірургічна, 22-А)

про стягнення 13958 грн. 39 коп. основного боргу за договором поставки № Б/Н від 25.04.2013 р., 966 грн. 35 коп. пені, 591 грн. 66 коп. річних процентів, 1862 грн. 04 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Попова І.А.

Представники:

від позивача : Шкарупа М.К., дов. № 09/01/02 від 01.09.2014 р.

від відповідача : не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 13958 грн. 39 коп. основного боргу за договором поставки № Б/Н від 25.04.2013 р., 966 грн. 35 коп. пені, 591 грн. 66 коп. річних процентів, 1862 грн. 04 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. №28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2014 р. порушено провадження по справі № 908/4230/14. Розгляд справи, призначений на 27.11.2014 р., відкладався до 18.12.2014 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 18.12.2014 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. ст. 15, 16, 525, 526, 610, 611, 612, 624, 625, 629, 692, 712 ЦК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору поставки № Б/Н, укладеного з відповідачем 25.04.2013 р., за видатковою накладною № 04251 від 25.04.2013 р. поставив останньому продукцію на загальну суму 33952 грн. 80 коп. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманої продукції виконав частково, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 13958 грн. 39 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «Стромацемент». Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 591 грн. 66 коп. річних процентів, нарахованих за період з 29.04.2013 р. по 29.09.2014 р. та 1862 грн. 04 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з травня 2014 р. по вересень 2014 р. Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності п. 7.2.1 договору до стягнення заявлено пеню в розмірі 966 грн. 35 коп., нараховану за період з 29.04.2013 р. по 28.10.2013 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до Спеціального витягну є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Стромацемент» зареєстровано за адресою: м.Донецьк, вул. Хірургічна, 22-А. Згідно листа УДППЗ «Укрпошта» від 01.12.2014 р. № 04-16-1682 місто Донецьк входить до переліку населених пунктів, до яких не здійснюються поштові відправлення. Шляхом направлення телефонограми суду не вдалося повідомити відповідача про розгляд даної справи, про що складено відповідний акт. Електрона адреса відповідача невідома. Інформацію про час та місце судового засідання розміщено на сторінці господарського суду Запорізької області на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Таким чином, господарським судом Запорізької області вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 р. (з наступними змінами та доповненнями).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 18.12.2014 року.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали, суд встановив, що 25.04.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «НВКФ «Донбас-Термо» (постачальник, позивач по справі) та Публічним акціонерним товариством «Стромацемент» (відповідач по даній справі, покупець) укладено договір поставки б/н, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити у встановлений строк у власність покупця продукцію відповідно специфікації, а покупець зобов'язався прийняти продукцію та сплатити за неї грошову суму на умовах даного договору. Порядок розрахунків узгоджено п. 4.2 договору, яким передбачено, що покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування 100% грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника відповідно рахунку.

На виконання умов договору поставки від 25.04.2013 р. сторонами підписано Специфікацію № 1, якою узгоджено найменування, кількість, вартість поставки товару.

Судом встановлено, що за видатковою накладною № 0042519 від 25.04.2013 р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 33952 грн. 80 коп., який отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на зазначеній накладній та довіреність № 171 від 30.04.2013 р., видана уповноваженій особі ПуАТ «Стромацемент».

Згідно представленого позивачем розрахунку відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар, внаслідок чого за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 13958 грн. 39 коп.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 13958 грн. 39 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 966 грн. 35 коп., нарахованої за період з 29.05.2013 р. по 28.10.2014 р., позивач обґрунтовує п.7.2.1 договору поставки від 25.04.2013 р., яким передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленої продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок пені судом перевірено. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманої продукції, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 1862 грн. 04 коп., нарахованих за період з травня 2013 р. по вересень 2014 р., та 591 грн. 66 коп. річних процентів, нарахованих за період з 29.04.2013 р. по 29.09.2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 625, 837 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути Публічного акціонерного товариства «Стромацемент» (83049, м.Донецьк, вул. Хірургічна, 22-А, ЄДРПОУ 20321203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 12, ЄДРПОУ 31445803) 13958 (тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 39 коп. основного боргу, 966 (дев'ятсот шістдесят шість) грн. 35 коп. пені, 1862 (одна тисяча вісімсот шістдесят дві) грн. 04 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 591 (п'ятсот дев'яносто одна) грн.. 66 коп. річних процентів, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 23 грудня 2014 року.

Суддя І.А. Попова