Рішення

від 23.12.2014 по справі 926/1780/14     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2014 р. Справа № 926/1780/14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» м.Бучач Тернопільська область До Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефіс» м.Чернівці Про стягнення заборгованості в сумі 403720,28 грн. Суддя Гушилик С.М. За участю представників: Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Галіція Дистилері» м.Бучач Тернопільська область 02.12.2014 року звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефіс» м.Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 403720,28 грн., з яких сума основного боргу 337625,65 грн., сума пені 31586,37 грн., 3% річних 3848,15 грн. та сума збитків завданих інфляцією 30660,11 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ЗАТ «Галспирт», правонаступником якого є ПАТ «Галіція Дистилері» (позивач) та ТОВ «Дефіс» (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу з надання дилерських повноважень № 011 від 01.07.2010р. За умовами договору Продавець (позивач) взяв на себе зобов'язання продати Покупцеві (відповідачу) коньяки торговельних марок «Гринвіч», «Три мушкетери», «Бучач», «Адмірал Нельсон», «Ренуаж» (товар) за цінами та в асортименті, що попередньо погоджується сторонами. Позивач умови договору виконав, протягом 2010-2014 років поставив відповідачу товар на загальну суму 8143305,92 грн., що підтверджено товарно-транспортними накладними, видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відповідач в порушення умов договору оплату за прийнятий товар провів частково, а саме: на суму 7805680,27 грн., що зрештою призвело до виникнення заборгованості в сумі 337625,65 грн. За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 31586,37 грн., 3% річних в сумі 3848,15 грн. та збитки завдані інфляцією в сумі 30660,11 грн.

Ухвалою суду від 02.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.12.2014 року.

Ухвалою суду від 11.12.2014 року розгляд справи було відкладено на 23.12.2014 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

До початку судового засідання 23.12.2014 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання, яке відбулося 23.12.2014 року повторно не з'явився хоч і був належним чином повідомлений про час, дату і місце слухання справи, відзив на позовну заяву не подав і причин своєї неявки суду не повідомив.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи було відкладено за клопотанням відповідача, суд дійшов висновку, що підстав для повторного відкладення розгляду справи в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, суд не вбачає.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Галспирт» в особі генерального директора Губського С.Г. (правонаступником якого є ПАТ «Галіція Дистилері», що підтверджено копією Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ«Галспирт» від 18.04.2011р.) (Продавець) та ТОВ «Дефіс» в особі директора Бурштейна В.М. (Покупець-Дилер) було укладено договір купівлі-продажу з надання дилерських повноважень № 011 від 01.07.2010р. (далі - договір).

Згідно з п.1.1 договору Продавець надає Покупцю-Дилеру комплекс прав та обов'язків відносно представництва інтересів і продажу продукції торговельних марок «Гринвіч», «Три мушкетери», «Бучач», «Адмірал Нельсон», «Ренуаж» дрібнооптовим, роздрібним покупцям та кінцевим споживачам, що знаходяться на території м.Чернівці та Чернівецької області, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

В порядку та на умовах, визначених цим договором Продавець продає, а Покупець-Дилер купує коньяки торговельних марок «Гринвіч», «Три мушкетери», «Бучач», «Адмірал Нельсон», «Ренуаж» (товар) за цінами та в асортименті, що попередньо погоджується сторонами в додатках до даного договору (п.1.2 договору).

Датою продажу вважається дата проставлення Покупцем-Дилером відмітки (підпис уповноваженої особи скріплений печаткою Покупця-Дилера) на видатковій накладній, що свідчить про прийняття товару (п.4.4 договору).

Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця-Дилера після приймання товару Покупцем-Дилером, про що свідчить надання останнім належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (п.4.5 договору).

У відповідності до вимог п.п.5.4 та 5.5. договору за кожну отриману партію товару покупець-Дилер зобов'язаний оплатити протягом 30 календарних днів з моменту приймання відповідної партії товару, форма розрахунків - безготівкова, на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно з п.6.1 договору Покупець-Дилер зобов'язаний купити у Продавця товар та провести повний розрахунок за отриманий товар у відповідності з видатковою накладною з дотриманням вимог п.п.5.4., 5.5 даного договору.

Строк дії договору сторони погодили в п.13.1 договору, згідно якого даний договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками Сторін та діє протягом одного року, але в будь-якому разі до належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором та проведення в повному обсязі взаєморозрахунків між Сторонами.

Пунктом 13.2 договору сторони визначили, що якщо жодна із сторін за 20 календарних днів до дати припинення дії договору не заявить іншій стороні про свій намір розірвати договір або змінити цей договір, - строк дії цього договору вважається продовженим (пролонгованим) на один рік на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

Дані про визнання зазначеного Договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Позивач умови договору виконав, протягом серпня 2010 року по червень 2014 року поставив відповідачу товар на загальну суму 8143305,92 грн., що підтверджено видатковими накладними, в свою чергу відповідач протягом вересня 2010 року по липень 2014 року провів часткову оплату на суму 7805680,27 грн., що призвело до виникнення заборгованості станом на 21.11.2014 року в сумі 337625,65 грн.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом з достовірністю встановлено, що відповідач в порушення умов договору оплату провів частково, а відтак за ним рахується заборгованість в сумі 337625,65 грн., яку останній визнав підписавши акт звірки розрахунків.

За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 31586,37 грн., 3% річних в сумі 3848,15 грн. та збитки завдані інфляцією в сумі 30660,11 грн.

Відповідно до п.9.3 договору встановлено, що при несплаті за товар у строк, більше ніж вказаний в п.5.4 договору, Покупець-Дилер сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати.

Згідно з п.9.4 договору встановлено, що при несплаті за товар у строк, більше ніж вказаний в п.5.4 договору, Покупець-Дилер сплачує Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив зобов'язання (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст.231 та ч 6 ст.232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами. При цьому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 19.06.2014р. по 21.11.2014р. в сумі 31586,37 грн., 3% річних за аналогічний період в сумі 3848,15 грн. та збитки завдані інфляцією за той самий період в сумі 30660,11 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується із ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо розрахунку за отриманий товар, а тому з нього слід стягнути 337625,65 грн. основного боргу, 31586,37 грн. пені, 3848,15 грн. 3% річних та 30660,11 грн. інфляційних.

За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Суд також вирішив, що судові витрати слід віднести на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефіс» м.Чернівці, вул. Жасмінна, 3-а, (код 23250627) на користь Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» м.Бучач Тернопільська область, вул. Бариська, 8-А, (код 31274359) - 337625,65 грн. боргу, 31586,37 грн. пені, 3848,15 грн. 3% річних, 30660,11 грн. збитків завданих інфляцією та 8074,41 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 23.12.2014 року

Суддя С.М. Гушилик