Постанова

від 23.12.2014 по справі 916/3545/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р.Справа № 916/3545/14 Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді- доповідача Мирошниченко М.А. та суддів: Воронюка О.Л. і Лашина В.В.,

(Склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження в.о. голови суду № 3062 від 03.12.2014 р.)

при секретарі судового засідання - Кияшко Р.О.

за участю представників:

ПП «АВРОРА- КЛІРІНГ» - Засядьвовк О.Ю. (на підстав доручення),

ДП «Одеська залізниця» - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця» на рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2014 р. по справі № 916/3545/14 за позовом Приватного підприємства «АВРОРА-КЛІРІНГ» до Державного підприємства «Одеська залізниця» про визнання додаткової угоди такою, що тратила чинність, скасування додаткової угоди та відновлення дії договору,

ВСТАНОВИЛА:

02.09.2014р. Приватним підприємством «АВРОРА-КЛІРІНГ» (далі по тексу позивач) у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до Державного підприємства «Одеська залізниця» про визнання укладеного між сторонами спору договору №ДО/Л-14-223 НЮ від 01.04.2013р. таким що не припинив дію та діє до 31.12.2014 р. (а.с.2-5)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 916/3545/14. (а.с.1)

23.09.2014р. позивач звернувся до місцевого господарського суду зі заявою про зміну предмету позову (а.с.34-36), у який просив суд:

визнати додаткову угоду № 1 від 24.06.2014 року укладену між Державним підприємством "Одеська залізниця", пасажирська служба та Приватним підприємством "АВРОРА-КЛІНІНГ" до договору про надання послуг № ОД/Л-14-223 НЮ від 01.04.2014 року такою що втратила чинність,

- скасувати додаткову угоду № 1 від 24.06.2014 року укладену між Державним підприємством "Одеська залізниця", пасажирська служба та Приватним підприємством "АВРОРА-КЛІНІНГ" до договору про надання послуг № ОД/Л-14-223 НЮ від 01.04.2014 року.

- відновити договір №ОД/Л-14-2223 НЮ від 01.04.2014 року, у тому стані який існував до внесення змін додатковою угодою № 1 від 24.06.2014 року.

Свої позовні вимоги, з урахування заяви про зміну предмету позову, позивач мотивував наступним.

Згідно повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів Державного підприємства "Одеська залізниця", ПП "АВРОРА-КЛІНІНГ" було визнано переможцем відкритих торгів із закупівлі послуг з прибирання приміщень та території структурних підрозділах пасажирської служби ДП "Одеська залізниця".

01.04.2014 року між відповідачем (Замовником) та позивачем (Виконавцем) був укладений Договір про надання послуг № ОД/Л-14-223 НЮ (далі Договір).

Згідно умов Договору виконавець зобов'язується виконати, за завданням замовника, на свій ризик і відповідно до умов договору, послуги з прибирання приміщень та територій пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці. Перелік послуг та періодичність їх надання визначається в додатках №2 і 2а до договору.

У розділі 2 Договору сторони визначити вартість послуг за Договором і що вони (послуги) надаються з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р.

Пунктом 4.1. та 4.1. Договору сторони узгодили, що замовник здійснює оплату наданих послуг на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт на протязі 120 банківських днів з моменту його підписання, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідної сторони.

Пунктом 9.1 Договору сторони узгодили термін дії договору до 31.12.2014 року і що послуги надаються 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань.

24.06.2014 року між відповідачем та позивачам була укладена додаткова угода № 1 до Договору (далі-Додаткова угода) якою було частково змінено умови Договору.

Зокрема згідно даної додаткової угоди, сторони змінили пункт 1.1. договору і виклали в наступній редакції:

"Виконавець зобов'язується виконати, за завданням Замовника, на свій ризик і відповідно до умов договору, послуги з прибирання приміщень та територій пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці, щоденно з моменту підписання договору та до 01.08.2014 року".

Згідно п.3 додаткової угоди сторони виключили з умов договору п. 4.1 та доповнили розділ 4 договору наступними пунктами:

«п. 4.3 Замовник за цим договором зобов'язується провести всі необхідні розрахунки за квітень, травень 2014 року до 26 червня 2014 року в сумі 338 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.»

«п. 4.4. Замовник за цим договором зобов'язується провести всі необхідні розрахунки за червень 2014 року до 05 липня 2014 року в сумі 169200,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

«п.4.5. Замовник за цим договором зобов'язується провести всі необхідні розрахунки за липень 2014 року до 02 серпня 2014 року в сумі 169200,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%».

Згідно пункту 5 Додаткової угоди було змінено п.9.1. договору та викладено його в наступній редакції:

«Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 01.08.2014 р., послуги надаються з 01.04.2014р. до 01.08.2014 р.»

Згідно пункту 6 Додаткової угоди додаткова угода втрачає чинність у випадку не виконання пункту 4.3 або пункту 4.4 або пункту 4.5 розділу 4 Договору, які доповненні даною Додатковою угодою.

Оскільки, як зазначає позивач у позові, відповідач у порушення умов Додаткової угоди до 26 червня 2014 року не провів всі необхідні розрахунки за квітень і травень 2014 року в сумі 338 400,00грн. в тому числі ПДВ 20%. та розрахунки за червень 2014 року до 05 липня 2014 року в сумі 169 200,00 грн. в тому числі ПДВ 20%, то згідно п.6 додаткової угоди вона втратили чинність, тобто термін дії договір триває до 31.12.2014 року.

Однак, як зазначає позивач, відповідач не визнає цих обставин, перешкоджає йому (позивачу) виконувати умови договору по наданню послуг, оскільки вважає, що він (відповідач) виконав умови додаткової угоди щодо строків оплати послуг, а відтак ця додаткова угода діє і відповідно договір припинив дію з 01.08.2104 р.

Враховуючи вказані обставини позивач звернувся до місцевого господарського суду з вищезазначеним позовними вимогами.

У письмовому відзиві на позов відповідач не визнав позовні вимоги позивача посилаючись на те, що він виконав умови договору щодо оплати послуг, а затримка оплати виникла не з його вини, а тому договір діяв в редакції додаткової угоди, тобто договір припинив свою дію з 01.08.2014 р. (а.с.61-63)

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.10.2014 р. (повний текст якого складено та підписано суддею Зайцевим Ю.О. 27.10.2014 р.) позовні вимоги, з урахування заяви про зміну предмету позову, задоволено частково. Суд визнав додаткову угоду до договору такою що втратила чинність та скасував цю додаткову угоду, однак відмовив у задоволенні вимоги про відновлення Договору у тому стані який існував до внесення змін додатковою угодою.

Рішення місцевого господарського суду в частині задоволення частини позовних вимог вмотивовано тим, що матеріалами справи доведено, що відповідач дійсно порушив встановлені розділом 4 договору строки здійснення розрахунків за отримані послуги (з урахування змін внесених додатковою угодою), а відтак згідно п.6 додаткової угоди ця угода втратила чинність, а тому вимоги позивач про визнання цієї додатковою угоди такою що втратила чинність і про її скасування є обґрунтованими.

Відмовляючи позивачу в задоволенні третьої позовної вимоги про відновлення Договору у тому стані який існував до внесення змін додатковою угодою, місцевий суд послався на те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає приписам ст. 16 ЦК України.

Не погоджуючись з цим судовим рішенням відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з а апеляційною скаргою у який просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким припинити провадження у справі з посиланням на те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає приписам ст. 16 ЦК України, тобто що таки вимоги не можуть бути предметом розгляду у господарському суді.

Скаржник також заявив клопотання про відновлення йому строку на подання цієї скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суд від 04.12.2014 р. скаржнику відновлено строк на подання цієї апеляційної скарги, її в прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2014 р. об 11:00 год., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

19.12.2014 р. позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити її без задоволення як необґрунтовану, а рішення місцевого суду-без змін. До відзиву він додав додаткові докази.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник скаржника (відповідача) в судове засідання не з'явився, хоча скаржник був повідомлений про розгляд справи належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, про причини свого нез'явлення суд не повідомив.

Враховуючи вказані обставини, а також думку представника позивача, колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю скаржника.

Представник позивача в усних поясненнях наданих суду просив, рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, відзиві на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне .

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим судом 01.04.2014 року між відповідачем (Замовником) та позивачем (Виконавцем) був укладений Договір про надання послуг № ОД/Л-14-223 НЮ (далі Договір) (а.с.12-15).

Згідно умов Договору виконавець зобов'язується виконати, за завданням замовника, на свій ризик і відповідно до умов договору, послуги з прибирання приміщень та територій пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці. Перелік послуг та періодичність їх надання визначається в додатках № 2 і 2а до договору (п.1.1. і п.1.2.)

У розділі 2 Договору сторони визначити вартість послуг за Договором і що вони (послуги) надаються з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р.

Пунктом 4.1. та 4.1. Договору сторони узгодили, що замовник здійснює оплату наданих послуг на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт на протязі 120 банківських днів з моменту його підписання, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідної сторони.

Пунктом 9.1 Договору сторони узгодили термін дії договору до 31.12.2014 рокуі що послуги надаються 01.04.2014р. по 31.12.2014р.,а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань.

24.06.2014 року між відповідачем та позивачам була укладена додаткова угода № 1 до Договору (далі - Додаткова угода) якою було частково змінено умови Договору.

Зокрема згідно даної додаткової угоди (а.с.16), сторони змінили пункт 1.1. договору і виклали в наступній редакції:

«Виконавець зобов'язується виконати, за завданням Замовника, на свій ризик і відповідно до умов договору, послуги з прибирання приміщень та територій пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці, щоденно з моменту підписання договору та до 01.08.2014 року».

Згідно п.3 додаткової угоди сторони виключили з умов договору п.4.1 та доповнили розділ 4 договору наступними пунктами:

«п. 4.3 Замовник за цим договором зобов'язується провести всі необхідні розрахунки за квітень, травень 2014 року до 26 червня 2014 року в сумі 338 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.»

«п.4.4. Замовник за цим договором зобов'язується провести всі необхідні розрахунки за червень 2014 року до 05 липня 2014 року в сумі 169200,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

«п.4.5. Замовник за цим договором зобов'язується провести всі необхідні розрахунки за липень 2014 року до 02 серпня 2014 року в сумі 169200,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%»

Згідно пункту 5 Додаткової угоди було змінено п.9.1. договору та викладено його в наступній редакції:

«Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 01.08.2014р., послуги надаються з 01.04.2014 р. до 01.08.2014 р.»

Згідно пункту 6 Додаткової угоди додаткова угода втрачає чинність у випадку не виконання пункту 4.3 або пункту 4.4 або пункту 4.5 розділу 4 Договору, які доповненні даною Додатковою угодою.

Матеріалами справи доведено та визнається сторонами спору , що відповідач перерахував позивачеві передбачений п.4.3 договору ( у редакції додаткової угоди) платіж у розмірі 338 400,00грн. за послуги надані в квітні, травні 2014р. - 26 (четвер) червня 2014р.

Умовами п.4.3. Договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою, вказаний платіж відповідач повинен був здійснити до 26.06.2014р.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено , що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

З викладено вбачається, що останнім днем виконання цього зобов'язання (платежу) по оплаті послуг за квітень, травень 2014 р. вважається день, що передує 26.06.2014 р., тобто 25.06.2014 р., а відтак оскільки оплата була здійснена 26.06.2014 р., то має місце порушення умов договору, тобто прострочення встановленого договором строку виконання цього зобов'язання.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач здійснив передбачений п.4.4 договору платіж 11.07.2014 р., тоді як згідно приписів цього пункту повинен був здійснити його до 05.07.2014 р., тобто прострочив оплату вказаного платежу на шість днів.

Посилання відповідача на відсутність в нього грошових коштів (несвоєчасне фінансування) не приймається до уваги, оскільки боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів і договором не передбачено, що він здійснює оплату послуг лише при наявності фінансування.

З викладено вбачається, що відповідач дійсно порушив умови договору, в редакції додаткової угоди, а тому ця додаткова угода згідно приписів її шостого пункту втратила чинність, а відтак умови договору слід розглядати без урахування цієї додаткової угоди, тобто договір діє в його первісній редакції, в т.ч. стосовно строку його дії до по 31.12.2014 р.

Слід зазначити, що факт продовження дії договору, а саме продовження надання позивачем відповідачу передбачених договором послуг вже після строків встановлених додатковою угодою, тобто після 01.08.2014 р., підтверджується доданими позивачем до відзиву на апеляційну скаргу додатковими доказами (скаргами - зауваженнями працівників відповідача щодо обсягу прибирання позивачем об'єктів відповідача), які свідчать, що позивач продовжує надавати відповідачу послуги за цим договором по цей час.

Водночас оскільки з позиції відповідача вбачається, що він вважає договір припиненим у зв'язку з закінченням його дії, вимога позивача про визнання додаткової угоди до договору такою що втратила чинність, тобто вимога про підтвердження існуючих обставин на переконання колегії суддів є обґрунтованою і вмотивовано задоволена судом першої інстанції.

Слід також зазначити, що судова практика, як Верховного суду України так і Вищого господарського суду України їде шляхом того, що господарські суди при наявності таких позовних вимог мають право визнавати та ухвалювати рішення про те що договори припинили свою дію (наприклад визнання договорів іпотеки припиненими) , а відтак цю позицію можливо розповсюджувати і на додаткові угоди до договорів.

Посилання скаржника на те, що такий спосіб захисту не передбачений ст.16 ЦК України не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вказана правова норма, а також положення ст.20 ГК України передбачають можливість захисту прав у інший не визначеній (не перелічений) у цих правових нормах спосіб, а ст.12 ГПК України встановлює що господарським судам підвідомчі спори, що виникають при виконанні договорів, а цей спір стосується саме виконання умов договору і наслідків їх невиконання.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення місцевого суду в цієї частині.

Водночас колегія суддів вважає, що у місцевого суду не було правових підстав для задоволення позовної вимоги позивача про скасування цієї додаткової угоди, оскільки господарський суд не наділено правом скасовувати договори та/або додаткові угоди до них, а має право лише визнавати їх недійними або розривати їх, а така вимога позивачем не заявлялась. Більш того, оскільки судом вже визнано що додаткова угода вже припинила свою дію, немає необхідності і правового сенсу скасовувати цю угоду.

За таких обставин рішення місцевого суду в частині задоволення цієї вимоги підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги.

Водночас колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволенні третьої заявленої позивачем вимоги (відновити договір №ОД/Л-14-2223 НЮ від 01.04.2014 р., у тому стані який існував до внесення змін додатковою угодою № 1 від 24.06.2014 р.), оскільки по-перше, такий спосіб захисту не передбачений ст.16 ЦК України та 20ГК України, а по-друге, оскільки, як встановлено та визнано вище, додаткова угода припинила свою дію, то договір автоматично продовжує діяти в первісній редакції, в т.ч. стосовно строку його дії до по 31.12.2014 р., а тому відновлювати його дію немає потреби.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2014 р. по справі № 916/3545/14 частково скасувати виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов Приватного підприємства "АВРОРА-КЛІНІНГ" до Державного підприємства "Одеська залізниця" пасажирська служба - задовольнити частково.

Визнати додаткову угоду № 1 від 24.06.2014 року укладену між Державним підприємством "Одеська залізниця", пасажирська служба та Приватним підприємством "АВРОРА-КЛІНІНГ" до договору про надання послуг № ОД/Л-14-223 НЮ від 01.04.2014 року такою що втратила чинність.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "АВРОРА-КЛІНІНГ" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. №1-а, офіс №1410, код 38940245) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) судові витрати в сумі 2 436,00 грн. /дві тисячі чотириста тридцять шість грн./.

Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" пасажирська служба (Пасажирське вагонне депо Одеса-Головна) (65039, Одеська обл., м. Одеса вул. Середньофантанська буд. №26, код 35303037) на користь Приватного підприємства "АВРОРА-КЛІНІНГ" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. №1-а, офіс №1410, код 38940245) судові витрати в сумі 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн.».

3. Зобовязати господарський суд Одеської області видати накази відповідно до резолютивної частини цієї постанови з зазначенням у них всіх необхідних реквізитів.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 23.12.2014 р.

Суддя - доповідач: Мирошниченко М.А.

Судді Воронюк О.Л.

Лашин В.В.