Постанова

від 18.12.2014 по справі 816/4748/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4748/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області до Комунального видавництва "Лубни" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області (надалі - позивач, УПФ) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального видавництва "Лубни" (надалі - відповідач, КВ "Лубни") про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за період з жовтня по листопад 2014 року у розмірі 4510,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки останнім не відшкодовано на користь УПФ фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за період з жовтня по листопад 2014 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

10.12.2014 до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав відсутності у нього обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які вже досягли пенсійного віку, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Позивач продовжує надсилати розрахунки таких витрат по зазначеним особам у зв'язку зі збільшенням пенсійного віку для працівників, щодо яких підприємство повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що, на думку відповідача, суперечить дійсній компетенції УПФ.

В судове засіданні позивач та відповідач явку своїх уповноважених представників не забезпечили, натомість надіслали клопотання про розгляд справи без їх участі. При цьому позивач вимоги позовної заяви підтримав, а відповідач проти задоволення позову заперечив.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи суд встановив, що КВ "Лубни" (ідентифікаційний код 02468256) є юридичною особою, перебуває на обліку платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в УПФ (а.с. 8).

Згідно з пунктом "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.1991 №1788-XII працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції чинній з 28.04.2013) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Як видно з протоколів призначення пенсій, копії яких наявні у матеріалах справи, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 35-36).

Враховуючи це позивач у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року вказав дати досягнення пенсійного віку: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 4-5).

Зважаючи на те, що у спірному періоді вказані особи отримували пенсію на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не набувши права на пенсію за віком на загальних умовах, відповідач обтяжений обов'язком з 28.04.2013 відшкодовувати витрати на виплату та доставку таких пільгових пенсій до досягнення зазначеними особами пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач у своїх запереченнях посилався на те, що закон зворотної сили не має, а відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовуються той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, суд оцінює критично.

У рішенні Конституційного Суду України від 05.04.2001 № 3-рп/2001 "У справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки)" вказано, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналізуючи правовідносини, що виникли у зв'язку із прийняттям Закону України №184-VII від 04.04.2013, що набув чинності 28.04.2013, та яким внесено зміни до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97, суд приходить до висновку, що дія даного закону не поширюється на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, натомість нормами закону врегульовано відносини після набрання ним чинності, а відтак принцип незворотності дії в часі закону не порушено.

Процедура відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.7. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Матеріалами справи підтверджено, що УПФ на адресу відповідача разом з повідомленням від 09.01.2014 № 91/03-11 направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня 2014 року, який отриманий відповідачем 16 . 01.2014, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 7).

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з жовтня по листопад 2014 року відповідачу не направлялись у зв'язку з незмінністю їх розміру.

У відповідача виник обов'язок щодо сплати зазначених у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, стягнення яких є предметом спору у даній справі до 25.10.2014 та до 25.11.2014.

Відповідач не надав суду доказів оскарження в судовому порядку вказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій або дій позивача щодо включення сум до зазначених розрахунків.

Таким чином, заборгованість КВ "Лубни" по відшкодуванню сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, становить 4 510,52 грн, що підтверджується витягом з картки особового рахунку КВ "Лубни" (а.с. 38).

Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального видавництва "Лубни" (ідентифікаційний код 02468256, Полтавська область, м. Лубни, вул. Радянська, буд. 43) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області (р/р №25600303120443 в ОПЕРВ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, ідентифікаційний код 37710525) суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, за період з жовтня по листопад 2014 року в розмірі 4 510 (чотири тисячі п'ятсот десять) грн 52 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Є.Б. Супрун