Постанова

від 10.11.2014 по справі 804/16489/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р. Справа № 804/16489/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Риженко О.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Шевченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 р. №0019301703 -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 р. №0019301703.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Відповідно до наказу від 29.08.2014 р. за №548, старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - ОСОБА_4 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) за період 2012 р., з ПП «ЕПІЗОД» (код ЄДРПОУ 2269853) за період вересень 2013 року, з ТОВ «АФЕЛІЙ-2013» (код ЄДРПОУ 38796540) за період листопад 2013 р., січень-лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 11.09.2014 р. за №1145/04-67-17-03/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правильності та обгрунтованності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) за період січень, лютий, березень, квітень, травенб, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, з ПП «ЕПІЗОД» (код ЄДРПОУ 22695853) за період вересень 2013 року, з ТОВ «АФЕЛІЙ-2013» (код ЄДРПОУ 38796540) за період листопад 2013 року, січень-лютий 2014 року».

В акті перевірки від 11.09.2014 р. за №1145/04-67-17-03/НОМЕР_1 відповідачем зроблено висновок щодо наявності ознак відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) за період 2012 рік, з ПП «ЕПІЗОД» (код ЄДРПОУ 22695853) за період вересень 2013 року, з ТОВ «АФЕЛІЙ-2013» (код ЄДРПОУ 38796540) за період листопад 2013 року, січень-лютий 2014 року та порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 ст.5, п.1 ст.7 Господарського кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 472 614 грн., у т.ч. по періодах: січень 2012 р. - 9532,0 грн., лютий 2012 р. - 4258,0 грн., березень 2012 р. - 44788,0 грн., квітень 2012 р. - 22661,0 грн., травень 2012 р. - 35569,0 грн., червень 2012 р. - 37095,0 грн., липень 2012 р. - 38321,0 грн., серпень 2012 р. - 52164, 0 грн., вересень 2012 р. - 21202,0 грн., жовтень 2012 р. - 38729,0 грн., листопад 2012 р. - 32663,0 грн., грудень 2012 р. - 10410,0 грн., вересень 2013 р. - 14408,0 грн., листопад 2013 р. - 52505,0 грн., січень 2014 р. - 28694,0 грн., лютий 2014 р. - 29615,0 грн.

На підставі висновків, викладених в акті від 11.09.2014 р. за №1145/04-67-17-03/НОМЕР_1, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.09.2014 р. №0019301703, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 збільшено грошове зобов`язання з податку на дадану вартість у загальній сумі 708 921,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 472 614,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 236 307,00 грн.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 р. по справі було відкрито провадження та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти адміністративного позову та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення від 17.09.2014 року, в яких зазначила наступне.

ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та обгрунтованості формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) за період 2012 р., з ПП «ЕПІЗОД» (код ЄДРПОУ 22695853) за період вересень 2013 р., з ТОВ «АФЕЛІЙ-2013» (код ЄДРПОУ 38796540) за період листопад 2013 року, січень-лютий 2014 року за результатами якої було складено акт від 11.09.2014 р. за №1145/0-67-17-03/НОМЕР_1, яким, як зазначає в своїх запереченнях відповідач, встановлено наступне.

ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу ФОП ОСОБА_1 направлявся лист від 28.07.2014 р. №13580/04-67-17-01 про надання документів щодо взаємовідносин з ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДОРПОУ 25016060) за період 2012 рік у відповідь на що, останнім було надано наступні первинні документи, а саме: акт ДПІ у Хоритицькому районі м.Запоріжжя від 14.06.2013 р. №121/2200/25016060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код за ЄДРПОУ 25016060) щодо підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за січень-березень, травень-липень 2012 р.»; акт у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 29.08.2013 №155/08-31-22/25016060) «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код за ЄДРПОУ 25016060) щодо підтвердження реальності господаських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за квітень, серпень, грудень 2012 року».

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ПП ФІРМА «ДЕАЛ» укладено договір №ДФ-301/12-01 від 03 січня 2012 року та договір №ПП-01031 від 01 березня 2012 року. На виконання умов зазначених договорів ФОП ОСОБА_1 отримав податкові накладні (видаткові накладні). Згідно акту видаткових робіт ФОП ОСОБА_1 замовив у ПП ФІРМИ «ДЕАЛ» послуги, у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 має 39 машин, то не можливо ідентифікувати для яких саме машин використовувались послуги та хто саме їх виконував, в зв`язку з чим неможливо підтвердити реальність факту здійснення господарських операцій. Контролюючим органом також зазначено, що до перевірки не надано сертифікатів якості товару.

Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП ФІРМА «ДЕАЛ» до підприємств-покупців, у зв`язку з ненаданням для перевірки актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Згідно звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставленння податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі вищевказаного акта з контрагентом ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) встановлно завищення податкового кредиту на загальну суму 347391,09 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту - січень 2012 р. - 9532,17 грн., лютий 2012 р. - 4258,33 грн., березень - 201244788,45 грн., квітень - 201222661,29 грн., травень 2012 р. - 35568,69 грн., червень 2012 р. - 37094,76 грн., липень 2012 р. - 38320,62 грн., серпенЬ 2012 р. - 52163,87 грн., вересень 2012 р. - 21201,67 грн., жовтень 2012 р. - 38728,72 грн., листопад 2012 р. - 35662,5 грн., грудень 2012 р. - 10410,02 грн. та відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Розрахунки між ФОП ОСОБА_1 та ПП ФІРМА «ДЕАЛ» проводились в безготівковій формі.

До перевірки було надано товарно-транспортні накладні, в тексті яких встановлено наступні порушення: не вказано посаду та ПІБ особи, що прийняла вантаж, пункт розвантаження вантажу із зазначенням точної адреси, віднустній підпис водія (екекспедитора), в графі «Назва продукції» вказано «Запчастини в асортименті», без зазначення найменувань та відсутній дорожній лист вантажного автомобіля.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ПП «ЕПІЗОД» укладено договір №Е-00-6081 ПП від 06 серпня 2013 року та від 20.11.2013 р. №ПТ-20113. На виконання умов укладених договорів ФОП ОСОБА_1 було отримано від ПП «ЕПІЗОД» податкові накладні (видаткові накладні). З акту виконаних робіт вбачається що ФОП ОСОБА_1 замовив у ПП ФІРМА «ДЕАЛ» послуги, у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 має 39 машин не можливо ідентифікувати для яких саме машин використовувалися послуги та хто саме їх виконував, тому не можливо підтвердити реальність факту здійснення господарський операцій.

Під час проведення перевірки відповідачем також було використано акт ДПІ у Дзержинському районі м.Харькова від 21.02.2014 р. №109 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ЕПІЗОД» (код ЄДРПОУ 22695853) щодо підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за вересень 2013 р. З урахуванням зазначеного контролюючий орган зазначає, що підтверджується відсутність факту реального вчинення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника ПП «ЕПІЗОД» за період вересень 2013 р.

В ході проведення перевірки не підтверджено реальність здійснення операцій з контрагентами-постачальниками, а саме: не встановлено факту поставок товару по ланцюгу ПП «ЕПІЗОД» - ФОП ОСОБА_1 та завищеного останнім податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 14407,67 грн., сформований за рахунок взаємовідносин з ПП «ЕПІЗОД» вересні 2013 року на суму ПДВ - 14407,67 грн.

В запереченнях відповідач зазначив, що у ТОВ «Афелій-2013» відсутній об`єкт оподаткування, операції зазначеного підприємства не підтверджуються з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активі, складських приміщень і транспортних засобів, у зв`язку із зазаченим ТОВ «Афелій-2013» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності операцій, місцезнаходженням майна та віддаленості контрагентів один від одного.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Афелій-2013» до підприємств-покупців, у зв`язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреності, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Враховуючи зазначене, відповідач в запереченнях зазначив, що ТОВ «Афелій-2013» здійснював операції, пов`язані з наданням податкової вигоди третім особам.

До перевірки ФОП ОСОБА_1 було надано товарно-транспортні накладні, відповідно до яких встановлено такі порушення, як: не зазначено посаду та ПІБ особи, що прийняла вантаж, пункт розвантаження вантажу із зазначенням точної адреси, відсутній підпис водія (експедитора), також відповідач зазначає, що у товаро-транспортних накладних в графі «Назвва продукці» вказано «Запчастини в асортименті» без зазначення найменувань та відсутній дорожній лист вантажного автомобіля.

Отже, з урахуванням зазначеного, відповідач зазначає про підтвердження відсутності факту реального вчинення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника ТОВ «АФЕЛІЙ-2013» за період листопад 2013 р., січень-лютий 2014 р.

Зважаючи на викладене, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є приватним підприємцем, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.08.2014 р. №548, старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - ОСОБА_4 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) за період 2012 р., з ПП «ЕПІЗОД» (код ЄДРПОУ 22695853) за період вересень 2013 року, з ТОВ «АФЕЛІЙ-2013» (код ЄДРПОУ 38796540) за період листопад 2013 року, січень-лютий 2014 р., за результатами якої складено акт від 11.09.2014 р. №1145/04-67-17-03/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 р., з ПП «ЕПІЗОД» (код ЄДРПОУ 22695853) за період вересень 2013 року, з ТОВ «АФЕЛІЙ-2013» (код ЄДРПОУ 38796540) за період листопад 2013 року, січень-лютий 2014 р.».

У вищезазначеному акті податковим органом зроблено висновок щодо наявності ознак відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) за період 2012 рік, з ПП «ЕПІЗОД» (код ЄДРПОУ 22695853) за період вересень 2013 року, з ТОВ «АФЕЛІЙ-2013» (код ЄДРПОУ 38796540) за період листопад 2013 року, січень-лютий 2014 року та порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 ст.5, п.1 ст.7 Господарського кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 472 614 грн., у т.ч. по періодах: січень 2012 р. - 9532,0 грн., лютий 2012 р. - 4258,0 грн., березень 2012 р. - 44788,0 грн., квітень 2012 р. - 22661,0 грн., травень 2012 р. - 35569,0 грн., червень 2012 р. - 37095,0 грн., липень 2012 р. - 38321,0 грн., серпень 2012 р. - 52164, 0 грн., вересень 2012 р. - 21202,0 грн., жовтень 2012 р. - 38729,0 грн., листопад 2012 р. - 32663,0 грн., грудень 2012 р. - 10410,0 грн., вересень 2013 р. - 14408,0 грн., листопад 2013 р. - 52505,0 грн., січень 2014 р. - 28694,0 грн., лютий 2014 р. - 29615,0 грн.

На підставі зазначеного акту від 11.09.2014 р. за №1145/04-67-17-03/НОМЕР_1, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.09.2014 р. №0019301703, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 збільшено грощове зобов`язання з податку на дадану вартість у загальній сумі 708 921,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 472 614,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 236 307,00 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

Контролюючим органом було перевірено взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, з ПП «ЕПІЗОД» (код ЄДРПОУ 22695853) за період вересень 2013 року, з ТОВ «АФЕЛІЙ-2013» (кодЄДРПОУ 38796540) за період листопад 2013 року, січень-лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 11.09.2014 р. №1145/04-67-17-03/НОМЕР_1.

При цьому, при перевірці було використано такі документи, як: видаткові накладні на придбання товару, податкові накладні на придбання товару, податкова звітність, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, акт ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 14.06.2013 р. №121/2200/25016060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код за ЄДРПОУ 25016060) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за січень-березень, травень-липень 2012 року», акт ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 29.08.2013 р. №155/08-31-22/25016060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код за ЄДРПОУ 25016060) щодо підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за квітень, серпень-грудень 2012 року.», акт ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 14.06.2013 р. №121/2200/25016060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код за ЄДРПОУ 25016060) щодо підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за січень-березень, травень-липень 2012 р.» та акт від 29.08.2013 р. №155/08-31-22/25016060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) щодо підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за квітень, серпень-грудень 2012 р.

Щодо реальності здійснення господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентами судом зазначається наступне.

З документів, наявних в матеріалах справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 мав взаємовідносини з ПП ФІРМА «ДЕАЛ» на підставі договору поставки від 03.01.2012 р. №ФД-301/12-01, копія якого міститься в матеріалах справи відповідно до якого ПП ФІРМА «ДЕАЛ» зобов`язувалась передати у власність ФОП ОСОБА_1 запчастини для грузового автовомобіля, а ФОП ОСОБА_1 зобов`язувався прийняти та оплатити зазначений договором товар згідно з умовами даного договору, вартість за товар встановлювалась згідно домовленості між сторонами. Під час розгляду адміністративної справи позивачем, на підтвердження виконання умов зазначеного вище договору було надано копії наступних документів: податкової накладної від 18.01.2012 р. №11; видаткової накладної від 18.01.2012 р. №РН-0118/02; рахунку-фактур від 18.01.2012 р. №СФ-0118/02; податкової накладної від 23.01.2012 р. №16; видаткової накладної від 23.01.2012 р. №РН0123/01; рахунку-фактур від 23.01.2012 р. №СФ-0123/01; товарно-транспортної накладної від 18.01.2012 р. №180121; товарно-транспортної накладної від 23.01.2012 р. №230121; податкової накладної від 09.02.2012 р. №14; видатково накладної від 09.02.2012 р. №РН-0209/01; розрахунку-фактур від 09.02.2012 р. №СФ-0209/01; товарно-транспортної накладної від 09.02.2014 р. №0902121; податкової накладної від 21.03.2012 р. №25; видаткової накладної від 21.03.2012 р. №РН-0321/01; товарно-транспортної накладної від 21.03.2012 р. №2103121; податкової накладної від 22.03.2012 р. №26; податкової накладної від 22.03.2012 р. №26; видаткової накладної від 22.03.2012 р. №РН-0322/01; товарно-транспортної накладної від 22.03.2012 р. №2203121; податкової накладної від 23.03.2012 р. №27; видаткової накладної від 23.03.2012 р. №РН-0323/01; товарно-транспортної накладної від 23.03.2014 р. №2303121; податкової накладної від 26.03.2012 р. №29; видаткової накладної від 26.03.2012 р. №РН-0326/02; товарно-транспорної накладної від 26.03.2012 р. №2603121; податкової накладної від 26.03.2012 р. №28; видаткової накладної від 26.03.2012 р. №РН-0326/01; товарно-транспортної накладної від 26.03.2012 р. №2603122; податкової накладної від 27.03.2012 р. №30; копія видаткової накладної від 27.03.2012 р. №РН-0327/01; товарно-транспортної накладної від 27.03.2012 р. №2703121; податкової накладної від 28.03.2012 р. №31; видаткової накладної від 28.03.2014 р. №РН-0328/01; товарно-транспортної накладної від 28.03.2012 р. №2803121; податкової накладної від 23.04.2012 р. №11; видаткової накладної від 23.04.2012 р. №РН-0423/01; товарно-транспортної накладної від 23.04.2012 р. №2304121; податкової накладної від 24.04.2012 р. №12; видаткової накладної від 24.04.2012 р. №РН-0424/01; товарно-транспортної накладної від 24.04.2012 р. №2404121; податкової накладної від 22.05.2012 р. №21; видаткової накладної від 22.05.2012 р. №РН-0522/01; товарно-транспортної накладної від 22.05.2012 Р. №2205121; податкової накладної від 23.05.2012 Р. №22; товарно-транспортної накладної від 23.05.2012 р. №2305121; податкової накладної від 24.05.2012 р. №23; видаткової накладної від 24.0.2012 р. №РН-0524/01; товарно-транспортної накладної від 24.05.2012 р. №2405121; податкової накладної від 29.05.2012 р. №25; копія видаткової видаткової накладної від 29.05.2012 р. №РН-0529/01; товарно-транспортної накладної від 29.05.2012 р. №2905121; податкової накладної від 19.06.2012 р. №10; видаткової накладної від 19.06.2012 р. №РН-0619/01; товарно-транспортної накладної від 19.06.2012 р. №1906121; податкової накладної від 20.06.2012 р. №11; видаткової накладної від 20.06.2012 р. №РН-0620/01; товарно-транспортної накладної від 20.06.2012 р. №2006122; податкової накладної від 20.06.2012 р. №12; видаткової накладної від 20.06.2012 р. №РН-0620/02; товарно-транспортної накладної від 20.06.2012 р. №2006121; податкової накладної від 21.06.2012 р. №13; копія видаткової накладної від 21.06.2012 р. №РН-0621/01; товарно-транспортної накладної від 21.06.2012 р. №2106121; податкової накладної від 20.07.2012 р. №5; видаткової накладної від 20.07.2014 р. №РН-0720/01; товарно-транспортної накладної від 20.07.2012 р. №2007121; податкової накладної від 23.07.2012 р. №6; видаткової накладної від 23.07.2012 р. №РН-0723/01; товарно-транспортної накладної від 23.07.2012 р. №2307121; податкової накладної від 27.07.2012 р. №7; видаткової накладної від 24.07.2012 р. №РН-0724/01; товарно-транспортної накладної від 24.07.2012 р. №2407121; податкової накладної від 25.07.2012 р. №8; видаткової накладної від 25.07.2012 р. №РН-0725/01; товарно-транспортної накладної від 25.07.2012 р. №2507121; податкової накладної від 09.08.2012 р. №4; видаткової накладної від 09.08.2012 р. №РН-0809/01; товарно-транспортної накладної від 09.08.2012 р. №090821; податкової накладної від 10.08.2012 р. №5; видаткової накладної від 10.08.2012 р. №РН-0810/02; товарно-транспортної накладної від 10.08.2012 р. №1008121; податкової накладної від 10.08.2012 р. №7; видаткової накладної від 10.08.2012 р. №РН-0810/04; товарно-транспортної накладної від 10.08.2012 р. №1008122; податкової накладної від 26.09.2012 р. №6; видаткової накладної від 26.09.2012 р. №РН-0926/01; товарно-транспортної накладної від 26.09.2012 р. №2609121; податкової накладної від 23.10.2012 р. №6; видаткової накладної від 23.10.2012 р. №РН-1023/01; товарно-транспортної накладної від 23.10.2012 р. №2310121; податкової накладної від 24.10.2012 р. №7; видаткової накладної від 24.10.2012 р. №РН-1024/01; товарно-транспортної накладної від 24.10.2012 р. №2410121; податкової накладної від 25.10.2012 р. №8; видаткової накладної від 25.10.2012 р. №РН-1025/01; товарно-транспортної накладної від 25.10.2012 р. №2510121; податкової накладної від 08.11.2012 р. №3; видаткової накладної від 08.11.2012 р. №РН-1108/01; товарно-транспортної накладної від 08.07.2012 р. №0811121; податкової накладної від 09.11.2012 р. №4; копія видаткової накладної від 09.11.2012 р. №РН-1109/02; товарно-транспортної накладної від 09.11.2012 Р. №0911121; податкової накладної від 24.12.2012 р. №4; видаткової накладної від 24.12.2012 р. №РН-1224/01; товарно-транспортної накладної від 24.12.2012 р. №2412121; податкової накладнної від 25.12.2012 р. №5; видаткової накладної від 25.12.2012 р. №РН-1225/01; товарно-транспортної накладної від 25.12.2012 р. №2412121; платіжного доручення від 15.02.2012 р. №498; платіжного доручення від 15.02.2012 р. №499; платіжних доручень: від 29.02.2012 р. №522; від 30.03.2012; від 10.04.2012 р. №594; від 27.04.2014 р. №632; від 22.05.2012 р. №668; від 25.05.2012 р. №680; від 30.05.2012 р. №700; від 27.06.2012 р. №759; від 12.07.2012 р. №787; від 25.07.2012 р. №810; від 31.07.2012 р. №837; від 28.08.2012 р. №904; від 14.09.2012 р. №954; від 23.10.2012 р. №1097; від 31.10.2012 р. №1146; від 13.11.2012 р. №1207; від 30.11.2012 р. №1320; від 10.12.2012 р. №1340; від 20.12.2012 р. №1414; від 25.12.2012 р. №1437; від 17.01.2013 р. №46; від 19.02.2013 р. №194; від 26.02.2013 р. №246.

Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_1 та ПП ФІРМА «ДЕАЛ» було укладено також договір від 01.03.2012 р. №ПП-01031 про надання полуг, відповідно до умов якого ПП ФІРМА «ДЕАЛ» зобов`язувалась за завданням ФОП ОСОБА_1 протягом визначеного даним договором строку, а саме до 31.12.2012 р., надавати за плату послуги щодо підтримки працездатності та справності транспорту під час використання за призначенням.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до суду надано копії таких документів, як: податкова накладна від 23.03.2012 р. №32; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0323/01; заказ №0327/01; податкова накладна від 29.03.2012 р. №33; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0329/01; заказ №0425/01; податкова накладна від 27.04.2012 р. №13; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0427/01; заказ №0523/01; податкова накладна від 30.05.2012 р. №26; копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0530/01; ЗАКАЗ №0525/01; заказ №0525/01; податкова накладна від 31.05.2012 р. №27; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0531/01; заказ №0620/01; податкова накладна від 27.06.2012 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0627/01; заказ №0820801; податкова накладна від 30.08.2012 р. №17; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0830/01; заказ №08022/01; податкова накладна від 31.08.2012 р. №18; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0831/01; платіжні доручення: від 26.03.2012 р. №563; від 11.06.2012 р. №718; від 25.09.2012 р. №998; від 26.02.2013 р. №247; від 12.03.2013 р. №302.

Матеріали справи містять відомості, щодо укладення між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЕПІЗОД» договору від 06.08.2013 р. №Е-06081 ПП про надання послуг, відповідно до умов якого ТОВ «ЕПІЗОД» зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в даному договорі строку (до 31.12.2014 р., у разі якщо ні одна зі стрін у ермін до 10 днів до 31.12.2015 р. не повідомить письмово про закінчення дії договору, то його строк продовжується ще на рік) надати за плату послуги щодо підтримки працездатності та справності транспорту під час використання за призначенням.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем було надано до суду: копію заказу №0508/1; копію податкової накладної від 12.08.2013 р. №265; копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-265; копії заказу №1208/1; копію податкової накладної від 19.08.2013 р. №266; копію здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-266; копію заказу №1908/1; копію податкової накладної від 26.08.2013 р. №267; копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-267; копію заказу №0409/1; копію податкової накладної від 11.09.2013 р. №213; копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-213; копію заказу №1109/1; копію податкової накладної від 18.09.2013 р. №214; копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-214; копію платіжного доручення від 13.11.2013 р. №1543; копію акту звірки від 25.10.2013 р.

В матеріалах справи також міститься договір від 25.10.2013 р. №У 251013 поступки права вимоги, з якого вбачається, що у ФОП ОСОБА_1 є зобов`язання перед ПП «ЕПІЗОД», які виникли відповідно до договору від 06.08.2013 р. № Е 06081, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПП «ЕПІЗОД».

ПП «ЕПІЗОД» та ТОВ «ЮВІМЕТ» в договорі від 25.10.2013 р. №У 251013 досягли угоди про те, що право вимоги погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ПП «ЕПІЗОД» у розмірі 103 256,13 грн. у повному об`ємі предається ТОВ «ЮВІМЕТ».

В підтвердження виконання умов зазначеного вище договору позивачем до суду було надано лист від 28.10.2013 р. вих.№2810-1, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_1 були відправлені грошові кошти в розмірі 103 256,13 грн. на рахунок оплати відповідно до умов договору від 25.10.2013 р. №У 251013 про право вимоги та надано лист від 28.10.2013 р. вих.№2810-2 «О назначении платежа».

Господарській відносини, які виникли між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Афелій-2013» підтверджуються договором постачання від 20.11.2013 р. №ПТ-201113, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідно до умов якого ТОВ «Афелій-2013» зобов`язувалось передати у власність ФОП ОСОБА_1 запчастини для вантажного автомобіля, а ФОП ОСОБА_1 зобов`язувався прийняти і сплатити його відповідно до умов даного договору.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору постачання від 20.11.2013 р. №ПТ-201113 позивачем до суду було надано податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення, копії яких містяться в 2-му томі справи на стор.81-118.

При цьому зазначені вище документи щодо правочинів, укладених ФОП ОСОБА_1 з ПП ФІРМА «ДЕАЛ», ПП «ЕПІЗОД» та ТОВ «Афелій-2013» судом не приймаються у якості належних доказів щодо підтвердження реальності настання наслідків фінансово-господарської діяльності позивача з зазначеними контрагентами, з огляду на наступне.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п.п.54.3.1 - п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленного наказом, та за умов надіслання платнику податку рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чий ого уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У відповідності до ст. 86 Податкового кодексу України результати проведених перевірок оформлюються актом та шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень у разі виявлення податковим органом заниження чи завищення податкових зобов'язань платника податків.

Згідно з абзацами 3.4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (наоахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженні податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цого Кодексу) чи не підтвердженні митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статі 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підприсану уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженної платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим;

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-прдавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) таварів/послуг та їх кількість, обсяг;

ц) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значені;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п.3 ст.5 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Згідно з ч.1 ст.7 Господарського кодексу України зазначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленному адміністративному позові та запереченнях до нього, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Здійснюючи перевірку та складаючи акт перевірки, приймаючи податкове повідомлення-рішення відносно позивача щодо визначення грошових зобов'язань за результатами перевірки, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо правомірності та законності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 року №0019301703 на підставі акту перевірки від 11.09.2014 року №1145/04-67-17-03/НОМЕР_1, суд приходить до висновку про те, що дане податкове повідомлення-рішення є законним та правомірним, також з огляду на наступне.

Суд критично ставиться до позиції позивача, викладеної в адміністративному позові, щодо його посилань на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 р. по справі №804/8958/14 за позовом ТОВ «Афелій-2013» до Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якої визнано протиправними дії Дніпроджержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з проведенням зустрічної звірки ТОВ «Афелій-2013» за результатами якої складено акт №2669/47/04-03-22-03/38796540 від 05.06.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Афелій-2013» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.07.2013 року по 31.12.2013 року», визнано протиправними дії Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Афелій-2013» у інформаційній базі даних АІС «Податковий блок», що було здійснено на підставі акту №2569/47/04-03-22-03/38796540 від 05.06.2014 р. за період з 09.07.2013 р. по 31.12.2013 р. та було зобов`язано Дніпропетровську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларації з податку на додану вартість ТОВ «Афелій-2013» у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що були змінені на підставі акту №2569/47/04-03-22-03/38796540 від 05.06.2014 р. за період з 09.07.2013 р. по 31.12.2013 р. та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 р. №804/11402/14 за позовом ТОВ «Афелій-2013» до Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якої визнано протиправними дії Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Афелій-2013» (код ЄДРПОУ 38796540) в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту №2519/40-03-22-03/38796540 від 28.05.2014 року за період лютий, березень 2014 року та зобов`язано Дніпродзержинську об`єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Афелій-2013» (код ЄДРПОУ 38796540) в інформаційній базі даних АІС «Податковий блок», що були змінені на підставі акту №2519/40-03-22-03/38796540 від 28.05.2014 року за період лютий, березень 2014 року, оскільки посилання позивача на зазначені вище постанови є безпідставними та не спростовують висновки податкового органу щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 р. №0019301703, та зазначені вище постанови у даній справі не має преюдиційного характеру щодо встановлення факту здійснення господарської діяльності виключно в межах правового поля та на підставі норм чинного податкового законодавства безпосередньо позивачем, факт вчинення протиправних дій з боку контролюючого органу щодо ФОП ОСОБА_1 не підтверджено жодним рішенням суду, яке б набрало законної сили.

Як вбачається з акту перевірки від 11.09.2014 р. №1145/04-67-17-03/НОМЕР_2 контролюючим органом було дійсно використано акт ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 14.06.2013 р. №121/2200/25016060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код за ЄДРПОУ 25016060) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за січень-березень, травень-липень 2012 року», акт ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 29.08.2013 р. №155/08-31-22/25016060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код за ЄДРПОУ 25016060) щодо підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за квітень, серпень-грудень 2012 року.», акт ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 14.06.2013 р. №121/2200/25016060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код за ЄДРПОУ 25016060) щодо підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за січень-березень, травень-липень 2012 р.» та акт від 29.08.2013 р. №155/08-31-22/25016060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) щодо підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за квітень, серпень-грудень 2012 р., однак суд зауважує, що дослідження обставин у справі та перевірка їх доказами в процесі оцінки доказів у справі не обмежується з боку суду лише ознайомленням з текстом зазначених вище актів, а полягає у дослідженні та аналізі всіх доказів, наявних в матеріалах справи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, не зважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України позивачем не було доведено відповідних змін у русі активів внаслідок укладання та виконання правочинів, наведених вище, як не було доведено і отримання прибутку від здійснення господарської діяльності з таким контрагентом, як ПП ФІРМА «ДЕАЛ», ПП «ЕПІЗОД» та ТОВ «Афелій-2013».

При цьому, суд зауважує, що відповідно до наданого у якості доказу штатного розкладу ФОП ОСОБА_1, складеного з 01.01.2012 р. по 01.05.2014 р., судом вбачається лише той факт, що кількість зазначених в ньому робітників не дозволяє позивачу здійснювати види робіт відповідно до договорів: від 03.01.2012 р. №ФД-30/12-01; від 01.03.2012 р. №ПП-01031; від 06.08.2013 р. № Е-06081; від 20.11.2013 р. №ПТ-201113, укадениих між позивачем та ПП ФІРМА «ДЕАЛ», ПП «ЕПІЗОД» та ТОВ «Афелій-2013», а також здійснювати закупівлю товару у обсягах, визначених відповідно до долучених в матеріалах справи податкових та видаткових накладних, які були складені начебто за наслідками укладених між позивачем та його контрагентами зазначених вище договорів.

При цьому суд зауважує, що при з`ясуванні позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, судом неабияка увага була приділена саме з`ясуванню факту реального характеру наведених в акті перевірки від 11.09.2014 р. №1145/04-67-17-03/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правильності та обгрунтованності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП ФІРМА «ДЕАЛ» (код ЄДРПОУ 25016060) за період січень, лютий, березень, квітень, травен, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, з ПП «ЕПІЗОД» (код ЄДРПОУ 22695853) за період вересень 2013 року, з ТОВ «АФЕЛІЙ-2013» (код ЄДРПОУ 38796540) за період листопад 2013 року, січень-лютий 2014 року» правочинів, у зв`язку з чим позивачу, безпосередньо, в судовому засіданні були заданні питання щодо підтвердження правовідносин з наведеними вище контрагентами, характеру укладених з ними правочинів, мети зазначених правочинів, конкретного обсягу наданих послуг, які були предметом даних правочинів, конкретного преліку начебто отриманих за укладеними правочинами товарів, а також загальної суми таких поставок та вартості послуг. Будь-якої конкретної відповіді на задані головуючим питання ні позивачем, ні його представником надано не було, окрім суперечливих пояснень щодо повної відсутності складського обліку у ФОП ОСОБА_1, що зважаючи на умови поставки, які визначені у договорах: від 03.01.2012 р. №ФД-30/12-01; від 01.03.2012 р. №ПП-01031; від 06.08.2013 р. № Е-06081; від 20.11.2013 р. №ПТ-201113, як СРТ (склад покупця), виглядають досить дивно та додатково свідчать про нереальний характер наведених вище правочинів.

Суд зауважує, що позивачем під час розгляду судової справи в підтвердження наявності складських приміщень, які начебто були у ФОП ОСОБА_1 для зберігання запчастин, яким також не надано підтвердження щодо їх ідентифікації, тобто, яких саме запчастин, для так званого ремонту автомобілів, відбувалась закупівля у вищезазначених контрагентів позивача, відповідно до зазначних вище договорів поставки, не надано будь-яких належних доказів, в розумінні ст.70 КАС України.

Суд також не може обійти увагою той факт, що позивачем, як на момент перевірки, так і під час розгляду справи не було документально доведено, для яких саме автомобілів відбувалась закупівля запчастин відповіно до укладених договорів із зазначеними вище контрагентами. А посилання на незадовільний стан доріг України, у зв'язку з чим закупівля запчастин відбувалась не лише для здійснення поточного ремонту автомобілів, які знаходяться у власності позивача, а й для використання їх у майбутньому, тому що зазначені авто, як зауважує позивач, є у погіршеному стані у зв`язку з їх амортизаційною зношеністю, та не можливо буде передбачити, коли саме відбудеться поломка будь-якої деталі, що в котрий раз підтверджує факт неможливості встанвлення закупівля яких же саме запчастин, їх виду та кількості начебто здійснювалась позиваем у його контрагентів, відповідно до укладених договорів поставки.

Матеріали справи також не містять будь-яких підтверджуючих документів, як б свідчили про мету господарської операції ФОП ОСОБА_1, відповідно до укладених договорів поставки з такими контрагентами, як: ПП ФІРМА «ДЕАЛ», ПП «ЕПІЗОД» та ТОВ «АФЕЛІЙ-2013» відповідно до його виду діяльності, в підтвердження наданої довідки від 28.02.2013 р. №4580/10/17-2, копія якої міститься в матеріалах справи, в якій зазначено, що позивач має право на здійснення ремонту і технічного обслуговування інших транспортних засобів (суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, щодо так званого ремонту та технічного обслуговування будь-яких автомобілів); неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; транспортне оброблення вантажів та інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

При цьому критичне ставлення викликає у суду посилання позивача на наявність податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи, як підстави підтвердження реального характеру правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами з огляду на недоведеність належними доказами в розумінні ст.70 КАС України наявності у ФОП ОСОБА_1 складських приміщень для зберігання, начебто закуплених у відповідності до укладених договорів поставки, так званих та неідентифікованих запчастин, закупівля яких відбувалась у невизначеній кількості.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в в межах повноважень та у спосіб, що передачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.79 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Приймаючи рішення у даній справі судом також враховується відповідні правові позиції Вищого адміністративного Суду України, які викладені в ухвалі від 29.04.2010р. №К-38733/06, а також в інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., в якому зазначено, що, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про відсутність з боку позивача обґрунтування належними доказами в розумінні ст. 70 КАС України незаконного та необґрунтованого характеру оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 р. №0019301703.

А відтак, викладене вище має наслідком наступне. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.09.2014 р. №0019301703 є прийнятим відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення від 06.10.2014 р. №3753 за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України. Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, суд не вбачає правових підстав і для стягнення зазначеної вище суми судового збору з Державного бюджету на користь позивача. Крім того, враховуючи сплату позивачем лише 10 % суми судового збору за подання даного адміністративного позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача решти судового збору в сумі 4 384,80 грн., відповідно до наведеної вище ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 р. №0019301703 - відмовити повністю.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 решту судового збору в сумі 4 384,80 грн. (чорити тисячі триста вісімдесят чотири грн., 80 коп.) до Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 12 листопада 2014 року.

Суддя Є.О. Жукова