Рішення

від 11.12.2014 по справі 910/22335/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22335/14 11.12.14

за позовом Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватан"

про розірвання договору та примусове виселення з нежитлового приміщення

Суддя К.В. Полякова

Представники:

від позивача: Вербовецька Я.І. (дов.№03 від 08.01.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватан" про розірвання договору та примусове виселення з нежитлового приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 порушено провадження у справі №910/22335/14 та призначено її до розгляду на 13.11.2014 року.

10.11.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документів для долучення до матеріалів справи.

За наслідками судового засідання 13.11.2014 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.12.2014 у зв'язку із неявкою відповідача до судового засідання.

Під час судового засідання 11.12.2014 представник позивача надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач повторно не з'явився до судового засідання, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи роздруківкою з інтернет-ресурсу пошукової системи відстеження поштових відправлень Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», з якої вбачається що поштове відправлення вручене 12.09.2014 року.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з рішенням сьомої сесії V скликання Дарницької районної в м. Києві Ради № 6 від 19 вересня 2007 «Про удосконалення структури Управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» створено комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва.

Відповідно до розпоряджень Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 105 від 11.02.2008 та № 274 від 17.03.2008 всі будівлі, споруди, вбудовані та прибудовані приміщення нежитлового фонду Дарницького району м. Києва передано з балансу комунальних підприємств «Управління житлового господарства» та «Господар» на баланс новоствореного підприємства, якому також було делеговано функції орендодавця.

01.08.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАТАН» (орендар) отримало у Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва (орендодавець), яке у подальшому перейменовано на Комунальне підприємство «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» за договором № 722 від 01.08.10 (далі - Договір) в оренду нежитлове приміщення загальною площею 22,8 кв.м. на першому поверсі будинку № 27 на вул. Драгоманова в м. Києві (згідно з розпорядженням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 464 від 29.07.2010 року).

За цим Договором, а саме відповідно до п.п. 3.1, 3.6, орендар зобов'язаний щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця незалежно від наслідків господарської діяльності сплачувати на рахунок орендодавця орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Дарницького р-ну м. Києва, затвердженої рішенням Дарницької райради № 13 від 19.12.2007. На день підписання договору орендна плата становила 296 грн. 40 коп. на місяць (Додаток 1 Договору).

Згідно з п. 3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», істотною умовою договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з п. 6.7 Договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Підставою для дострокового розірвання Договору є недотримання істотної умови Договору, а саме відповідно до п 5.2. Договору, при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець порушує справу в господарському суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря.

Порушуючи умови Договору TOB «ВАТАН» не сплачував орендні платежі протягом дев'яти місяців підряд внаслідок чого станом на 13.10.2014 виникла заборгованість по орендній платі за період з січня 2014 року по жовтень 2014 року перед КП «ДОНФ Дарницького району міста Києва» у розмірі 3 725,54 грн.

До того ж, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 у справі № 910/13990/14 позовні вимоги КП «ДОНФ Дарницького району міста Києва» про стягнення з орендаря ТОВ «ВАТАН» за період з січня 2014 року по червень 2014 року включно в розмірі 2 407,60 задоволено у повному обсязі.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У подальшому, КП «ДОНФ Дарницького району міста Києва» зверталось до орендаря з претензіями вих. № 615 від 30.05.2014, вих. № 448 від 29.04.2014, щодо сплати боргу, однак ні відповіді, ні грошових коштів на адресу позивача не надходило.

Листами КП «ДОНФ Дарницького району міста Києва» від 20.06.2014 № 690 від 13.10.2014 № 1465 направлено Акт звірки взаємних розрахунків, проте відповіді та підписаних актів орендарем повернуто не було.

Згідно з п. 5.2. Статуту КП «ДОНФ Дарницького району міста Києва», майно Підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 9.7. Договору на вимогу однієї із сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно п 9.5. Договору за невиконання або порушення істотних умов Договору він може бути припинений.

У зв'язку з викладеним, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватан» порушує інтереси Комунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» у частині раціонального управління комунальною власністю та недоотримання плати за користування майном комунальної власності, що зумовило звернення орендодавцем із даним позовом про розірвання договору та виселення з нежитлового приміщення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Як передбачено нормами ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, у відповідності до вищезазначених вимог законодавства, між сторонами укладено Договір № 722 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Маючи намір відмовитись від договору №1136, Департамент комунальної власності м. Києва направило листи 04.12.2013 (вих. № 062/7/13-11570) та повторно КП «Київжитлоспецексплуатація» 11.11.2014 (вих. № 155/1/03-4671). Однак, відповіді про результати розгляду на адресу позивача не надходило, що зумовило звернення КП «Київжитлоспецексплуатація» із даним позовом до суду.

Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України визначені підстави зміни або розірвання договору, зокрема, у частині 2 вказаної статті зазначено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 6.7 договору оренди при невиконанні або порушенні однією із сторін умов договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Крім того, п. 9.6 договору оренди передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Дана умова передбачена також ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено право зміни договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про втрати та збитки, які вказана сторона понесла внаслідок порушення іншою стороною договору.

Під шкодою в контексті ч. 2 ст. 651 ЦК України слід розуміти комплекс негативних наслідків, які виникають у зв'язку з порушенням. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору має довести наявність істотного порушення та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Така шкода може бути виражена як у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди, так і моральної (немайнової) шкоди.

Однією з підстав розірвання договору найму є несплата орендарем орендної плати. У межах даного господарського спору, як встановлено судом та не спростовано сторонами, орендар не виконував свого обов'язку щодо внесення орендної плати з квітня 2013 року, у зв'язку із чим позивач збавлений прибутку у вигляді орендної плати, на який міг розраховувати, укладаючи договір.

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати є істотним порушенням договірного зобов'язання, що є підставою для розірвання договору оренди.

Згідно з ч.1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Норми ч. 3 ст. 133 Господарського кодексу України гарантують рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Положеннями статті 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що договір №722 підлягає розірванню, та між сторонами відсутні договірні відносини, то користування відповідачем нежилими приміщеннями на першому поверсі будинку № 27 на вул. Драгоманова в м. Києві, які йому не належать, є протиправним.

Вказана позиція викладена у п. 5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 02.04.1994 № 02-5/225, у якому вказано, що незаконним є володіння чужим майном без законних підстав або коли такі підстави були, а потім відпали.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду даного господарського спору, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, а тому вимога КП «ДОНФ Дарницького району міста Києва» про виселення ТОВ «Ватан» підлягає задоволенню.

За приписами частини 3 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Однією із позовних вимог є зобов'язання відповідача передати балансоутримувачу нежилі приміщення, тобто позивачем, як однією із сторін договору № 722, заявлено вимогу про застосування наслідків розірвання договору, яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватан" про розірвання договору та примусове виселення з нежитлового приміщення - задовольнити повністю .

Договір №722 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва від 01.08.2010, укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району міста Києва (02121; місто Київ, вулиця Вербицького, 32; ідентифікаційний код 35660296) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАТАН» (01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 18/А; ідентифікаційний код 22971773) розірвати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАТАН» (01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 18/А; ідентифікаційний код 22971773) з нежитлового приміщення загальною площею 22,8 кв.м. на першому поверсі будинку № 27 на вулиці Драгоманова, у місті Києві виселити .

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАТАН» (01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 18/А; ідентифікаційний код 22971773) нежитлові приміщення загальною площею 22,8 кв.м. на першому поверсі будинку № 27 на вулиці Драгоманова, у місті Києві передати Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району міста Києва (02121, місто Київ, вулиця Вербицького, 32; ідентифікаційний код 35660296).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТАН» » (01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 18/А; ідентифікаційний код 22971773) на користь Комунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» (02121, місто Київ, вулиця Вербицького, 32; ідентифікаційний код 35660296) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 11.12.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 16.12.2014 року

Суддя К.В. Полякова