cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/16025/14 21.11.14 За позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
До Спільне підприємство з іноземними інвестиціями фірма "В.В. ХОЛДІНГ"
Про внесення змін до договору
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від прокуратури Степаненко К.Ю. - посвідчення № 022704
Від позивача Телицька В.А. - представник
Від відповідача не з?явився
Суть спору:
Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями фірма «В.В.ХЛДИНГ» про внесення змін до договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/16025/14 та призначено розгляд справи на 20.08.2014.
20.08.2014 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 20.08.2014 представник прокуратури з'явився підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання 20.08.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином.
Представник відповідача в судове засідання 20.08.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.
Ухвалою суду від 20.08.2014 розгляд справи відкладено на 21.11.2014.
В судове засідання 21.11.2014 представник прокуратури з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 21.11.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 21.11.2014 відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру", органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", визначено що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
На підставі зазначених положень, Заступник прокурора Подільського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави, в особі Київської міської ради до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями фірма "В.В. ХОЛДІНГ" про внесення змін до договору.
26.12.2003 між Київською міською радою, орендодавцем та Спільним підприємством з іноземними інвестиціями фірма "В.В", як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки.
Першим пунктом Договору сторони погодили, що орендодавець, на підставі рішення Київради від 10.07.2003 за № 638-8/798, передає, а орендар приймає у довгострокову оренду на 25 (двадцять п'ять) років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Ярославська, 17-а ( сімнадцять "а") у Подільському районі м. Києва, розміром 0,0610 (нуль цілих і шістсот десять десятитисячних) га для будівництва, обслуговування та експлуатації житлово-офісного будинку у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 2.2 Договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5% від її нормативної грошової оцінки.
Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін (шляхом внесення змін до договору), за винятком випадку передбаченим п. 5 Договору. Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал і розглядаються відповідно до законодавства. (п. 2.3 Договору)
Згідно до п. 2.4 Договору зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація провадиться без внесення змін та доповнень до договору у порядку та у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Пунктом 5 Договору сторони погодили, що Орендодавець (Київська міська рада) має право в односторонньому порядку шляхом надсилання Орендареві повідомлення через податкові органи або через інший уповноважений на це орган збільшити розмір орендної плати випадку, коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане меншою від розміру земельного податку.
Рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок; відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Пунктом 2 вказаного рішення передбачено орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.
Пунктом 3 вище зазначеного Рішення доручено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) проінформувати про прийняття цього рішення.
Представник Київської міської ради зазначив, рішення від 28.02.2013 № 89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу України" офіційно оприлюднено 02.04.2013 у газеті Київської міської ради «Хрещатик» та на офіційному веб-сайті Київської міської ради.
Представник позивача зазначив, що 18.05.2013 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу СПИ фірма "В.В. Холдінг" направлено лист №05704-9621, яким повідомлено орендаря про прийняття Київською міською радою Рішення від 28.02.2013 № 89/9146 та необхідність укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору. Проте відповіді відносно вище зазначеного листа отримано не було.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін» У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом»
Згідно із частиною першою ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Відповідно до п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Пунктом 5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до п. 288.5.2 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати: б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки землі.
Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з п. 2.19 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6:
"у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються піни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів та стягуються в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2003, укладеного між Київською міською радою та Спільним підприємством з іноземними інвестиціями "В.В. ХОЛДІНГ" та п. 2.2 Договору оренди земельної ділянки від 26.12.03 викласти в наступній редакції:
"Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три відсотки( від її грошової оцінки".
3. Стягнути з Спільного підприємства з іноземними інвестиціями фірма "В.В. ХОЛДІНГ" (01001, вул. Хрещатик/Зановецької, 15/4, код ЄДРПОУ14340722) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн - витрат по сплаті судового збору.
4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.11.2014.
Суддя Прокопенко Л.В.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2014 |
Оприлюднено | 25.12.2014 |
Номер документу | 41991113 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Прокопенко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні