Рішення

від 21.11.2014 по справі 910/14859/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14859/14 21.11.14 За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем і Ко"

Про стягнення 116 271,82 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Бриль П.О. - представник

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем і Ко» про стягнення 116 271, 82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/14859/14 та призначено розгляд справи на 20.08.2014.

В судове засідання 20.08.2014 представник позивача з'явився, надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 20.08.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 20.08.2014 відкладено розгляд справи на 21.11.2014.

В судове засідання 21.11.2014 представник позивача з'явився, надав суду додаткові документи по справі.

В судове засідання 21.11.2014 представник відповідача не з'явився повторно, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань, до суду не направив.

В судовому засіданні 21.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, вживши всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Тандем і Ко" є власником є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Якіра, 19 А та споживає комунальні послуги, які надає виконавець комунальних послуг КП «ЦОС Шевченківського району".

Позивач зазначає, що у період з 18.09.2010 по 28.02.2014 відбувалось фактичне споживання комунальних послуг Відповідачем, що підтверджується табуляграмами наданими виробниками послуг по факту надання комунальних послуг, проте, відповідно до розрахунку заборгованості та акту звіряння наданому позивачем оплати за комунальні послуги надходили не в повному обсязі.

Відповідно до розрахунку заборгованості за надані комунальні послуги по нежитловому приміщенню , власником якого є ТОВ "Тандем і Ко" за період з 18.09.2010 по 28.02.2014 (включно) заборгованість складає 116 271,82 грн.

Позивач також зазначив, від відповідача не надходило ніяких заяв з приводу відмови від споживання комунальних послуг чи актів претензій з приводу кількості чи якості надання комунальних послуг.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст.. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Враховуючи вище зазначене між позивачем та Відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується.

Статтею 1 ЗУ "Про житло-комунальні послуги" визначено, що споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 20 Закону споживач зобов'язаний:

1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;

2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;

3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;

4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;

5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;

7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.18. Порядку обліку та оплати послуг Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 «розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.»

Суд прийшов до висновку, що позивач правомірно здійснював нарахування коштів за надання послуг у розмірі 106 726,86 грн.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2411,00 грн. - збитків від інфляції та 7 133,96 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем і Ко" (04119, м. Київ, вул.. Якіра, 19А, код ЄДРПОУ 32163173) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" ( 03190, м. Київ, вул. М. Кирпоноса 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) основну заборгованість у розмірі 106 726 (сто шість тисяч сімсот двадцять шість) грн.. 86 коп., інфляційних втрат у розмірі 2411 (дві тисячі чотириста одинадцять) грн.., 3% річних у розмірі 7133 (сім тисяч сто тридцять три) грн. 96 коп., судовий збір у розмірі 2325 ( дві тисячі триста двадцять п'ять ) грн. 44 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання

повного рішення 26.11.2014.

Суддя Л.В. Прокопенко