Рішення

від 05.12.2014 по справі 910/20578/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20578/14 05.12.14 За позовом Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Сирець"

Про стягнення 159 587,92 грн., розірвання договору оренди та повернення майна

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від прокуратури Долгорук С.М. - прокурор

Від позивача Захарченко К.П. - представник

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся з позовною заявою Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Сирець" про стягнення 159 587,92 грн., розірвання договору оренди та повернення майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 порушено провадження у справі № 910/20578/14 та призначено розгляд справи на 17.10.2014.

В судове засідання 17.10.2014 представник прокуратури з'явився, надав суду усні поясненна по справі.

В судове засідання 17.10.2014 представник позивача з'явився, надав суду пояснення по справі.

В судове засідання 17.10.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Ухвалою суду від 17.10.2014 відкладено розгляд справи на 05.12.2014.

В судове засідання 05.12.2014 представник прокуратури з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 05.12.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.12.2014 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру", органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На підставі зазначених положень, Заступник прокурора Шевченківського району м Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради ( Київська міська державна адміністрація) про стягнення 159 587,92 грн., розірвання договору оренди та повернення майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2004, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2005 у справі №2/482, зобов'язано Головне управління комунальної власності м. Києва укласти договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатру ім. Ю.Гагаріна з ТОВ «Культурний центр «Сирець» на умовах поданого цим товариством проекту договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.06 №2/482 роз'яснено рішення Косподарського суду міста Києва від 14.12.2014 в частині порядку його виконання.

Зокрема, що договір оренди ЦМК кінотеатру ім. Ю.Гагаріна є укладеним на умовах, викладених в рішенні Господарського суду міста Києва від 14.12.2004 з моменту набрання останнім законної сили, тобто з дня прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови від 08.02.2005.

Між Головним управлінням комунальної власності м. Києва (перейменовано в Департамент) та Відповідачем укладено договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Кінотеатр ім. Ю.О. Гагаріна» від 01.08.2004 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Відповідачу було передано в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства «Кінотеатр ім. Гагаріна».

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за перший місяць оренди 2804,37 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата перераховується до бюджету міста Києва не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3, 5.6 Договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, забезпечувати збереження орендованого майна Підприємства, запобігати його пошкодженню і псуванню. Щомісяця, до 12 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує орендаря).

Позивач зазначає, що у зв'язку із неналежним виконання умов Договору у відповідача виникла заборгованість у розмірі 159 587,92 грн. До матеріалів справи додано листи позивача від 30.04.13 № 062/7/16-4454, від 29.03.13 № 062/7/15-3271, від 19.04.12 №042/11/15-4979, з яких вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача для отримання інформації про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує орендаря) та листом від 16.01.14 № 062/7/19-297 викликав представника відповідача для здійснення звірки нарахованої та сплаченої орендної плати.

Проте, як зазначає позивач, відповіді отримано не було.

12.02.14 відділом обліку та контролю за використанням нежитлового фонду Департаменту комунальної власності було здійснено обстеження використання майна комунальної власності м. Києва, що знаходиться на вул. Щусєва, 5.

Згідно з Інформацією про результатами перевірки стану збереження та цільового використання цілісного майнового комплексу переданого в орендне користування ТОВ «Культурний центр «Сирець», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щусєва,5, на момент обстеження спірні нежитлові приміщення були зачинені та не використовувались. Віконні отвори побиті, через них можна безперешкодно потрапити в будівлю. В окремих місцях будівлі спостерігається руйнування цегли стін. В середині будівлі розміщується побутове сміття. Ззовні будинок знаходиться в незадовільному стані, що свідчить про не виконання відповідачем у умов договору.

Згідно п. 10.1 Договору, його укладено строком на 15 років, що діє 3 01.08.2004 до 01.08.2019 включно.

Відповідно до п. 10.4 Договору, за ініціативою однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього. виникла заборгованість у розмірі 159587,92 грн.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 159 587,92 грн. боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Відносно розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства "Кінотеатр ім.. Ю.О. Гагаріна" від 01.08.2004, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктами 10.4 та 10.7. Договору передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Орендна плата є однією з істотних умов договору оренди (ст. 284 Господарського кодексу України), і зобов'язання відповідача щодо її сплати встановлено безпосередньо в Договорі та закріплено ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Як вбачається із матеріалів справи , відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором відносно чого утворилась заборгованість, в зв'язку із чим суд приходить до висновку, що не сплата орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 №3-26гс12.

Крім того суд бере до уваги повідомлені обставини позивачем, відносно перевірки стану збереження та цільового використання цілісного майнового комплексу переданого в орендне користування ТОВ «Культурний центр «Сирець», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, 5.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Аналогічні положення закріплені і в ч. 1 ст. 785 ЦК України.

Пунктом 5.7 Договору сторони погодили, що у разі припинення або розірвання цього Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно підприємства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів та стягуються в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Сирець" (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 5, код ЄДРПОУ 32621237) до бюджету м. Києва заборгованість з орендної плати в розмірі 159587 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 92 коп. Кошти перерахувати до бюджету м. Києва на рахунок: р/р33212850700011 у УДК у Шевченківському районі м. Києва, код банку 820019, ЄДРПОУ 37995466, код доходів 22080402.

3. Розірвати з 05.12.2014 договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства "Кінотеатр ім.. Ю.О.Гагаріна" від 01.08.2004, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Сирець".

4. Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Сирець" (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 5, код ЄДРПОУ 32621237) протягом 3 робочих днів з моменту вступу рішення суду в законну силу за актом приймання-передавання повернути Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) нерухоме майно - цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства "Кінотеатр імені Гагаріна", яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, 5.

5. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Сирець" (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 5, код ЄДРПОУ 32621237) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 5627 (п'ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 76 коп. - витрат по сплаті судового збору.

6. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2014.

Суддя Прокопенко Л.В.