Рішення

від 08.12.2014 по справі 910/23663/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/23663/14 08.12.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Енергоресурс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Буд»

про стягнення 67 810,86 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

Від позивача - Стась І. Г. наказ №1-К від 27.03.13

Від відповідача - не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Енергоресурс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Буд» про стягнення заборгованості за Договором №9/2014 від 01.08.2014 у розмірі 67 810,86 грн., з яких 62 409,92 грн. - основної заборгованості та 5 400,94 грн. - пені, крім того просили судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.08.2014 між сторонами було укладено Договір №9/2014, на підставі якого позивач перерахував на користь відповідача аванс у розмірі 62 409,92 грн., відповідно до умов Договору, а останній свої зобов'язання стосовно виконання робіт не виконав, внаслідок чого, утворилась, як вказує позивач, заборгованість у розмірі 62 409,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2014 порушено провадження у справі №910/23663/14 та призначено розгляд справи на 17.11.2014.

17.11.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/23663/14 від 31.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2014 розгляд справи №910/23663/14 відкладався на 08.12.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 08.12.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких повністю підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 08.12.2014 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/23663/14 від 31.10.2014, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/23663/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.12.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Енергоресурс» (далі - Позивач, Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добро Буд» (далі - Відповідач, Субпідрядник) було укладено Договір №9/2014 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом даного Договору є організація будівельних робіт, які включають задіяння матеріалів, механізмів, обладнання тощо, що необхідні для виконання робіт, відповідно до технічної специфікації, наданої Підрядником.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що Підрядник доручає, а Субпіднядник бере на себе зобов'язання в строк до « 20» вересня 2014 року виконати зборку опор у кількості 21 шт. на П/1 750 КВ Ровенська АЕС - ПС Київська. Типи опор, їх кількість по типам, загальна кількість, вартість монтажу однієї опори кожного питу, загальна вартість монтажу всіх опор вказані в специфікації (додаток №1 до цього Договору), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Приписами п. 2.1. Договору передбачено, що загальна вартість всього обсягу робіт відповідно до п. 1.2. даного Договору складає 390 062,35 грн. (триста дев'яносто тисяч шістдесят дві гривні 35 коп.) у тому числі ПДВ 20% - 65 010,39 грн. (шістдесят п'ять тисяч десять гривень 39 коп.).

Згідно з п. 2.2. Договору оплата за цим Договором здійснюється наступним чином:

а) до шістнадцяти відсотків (16%) від вартості робіт, з урахуванням ПДВ 20% повинні бути сплачені авансом на прохання Субпідрядника протягом трьох (3) банківських днів після отримання від Субпідрядника рахунку-фактури.

б) до вісімдесяти чотирьох відсотків (84%) вартості робіт, виконаних Субпідрядником, з урахуванням ПДВ 20%, перераховується за кожен етап робіт, виконаних в кожному місяці, протягом 10 (десяти) календарних днів після отримання наступних документів:

- оригінал рахунку-фактури, виставленого Субпідрядником;

- оригінал Довідки про вартість наданих послуг, підписаної Підрядником та Субпідрядником;

- оригінал Акту приймання-передачі виконаних робіт, підписаного Підрядником та Субпідрядником;

- оригінал Податкової накладної, оформленої належним чином з підписом та печаткою Субпідрядника.

Відповідно до п. 4.2. Договору у разі порушення строків виконання робіт Субпідрядником він сплачує Підрядникові штрафні санкції (пеню) у розмірі 0,5% загальної вартості робіт за кожний тиждень прострочення, але максимальних розмір відрахування має становити не більше 10% від договірної вартості.

У подальшому сторони 11.09.2014 уклали Додаткову Угоду №1 до Договору, відповідно до якої внесли зміни до п. 2.1. Договору та виклали його у наступній редакції: «Загальна вартість всього обсягу робіт відповідно до пункту 1.2. даного договору складає 360 062,35 грн. (триста шістдесят тисяч шістдесят дві гривні 35 коп.) у тому числі ПДВ 20% - 62 343,73 грн. (шістдесят дві тисячі триста сорок три гривні 73 коп.)»

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є Договром підряду, а відтак правовідносини сторін регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осбі (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовник як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку (ч. 2 ст. 838 ЦК України).

Відповідно до пояснень Позивача, останнім виконані зобов'язання стосовно перерахування аваносовного птатежу відповідно до умов Договору №9/2014 від 01.08.2014 у розмірі 62 409,92 грн.

На підтвердження викладеного, Позивачем надані платіжні доручення №43 від 04.08.2014 на суму 32 409,92 грн. та №46 від 04.08.2014 на суму 30 000,00 грн. (копії розрахункових документів наявні у матеріалах справи). Крім того, відповідно до Акту звіряння №б/н від 10.10.2014, підписаного та скріпленого печатками уповноважених представників сторін, вбачається наявність заборгованості Відповідача за Договром у розмірі 62 409, 92 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як стверджує Позивач, станом на 29.10.2014 Відповідач свої зобов'язання стосовно виконання будівельних робіт не виконав, в результаті чого наявна сума заборгованості за невиконані будівельні роботи у розмірі 62 409, 92 грн.

Відповідно до Гарантійного листа №б/н від 10.10.2014 відправленого Позивачу, Відповідач зобов'язувався у зв'язку з невиконанням умов Договору повернути отриманий аванс у розмірі 62 409, 92 грн. до 30.10.2014.

Суд перевірив законність заявленої Позивачем суми основної заборгованості за Договором №9/2014 від 01.08.2014 у розмірі 62 409, 92 грн. та прийшов до висновку про її правомірність та обґрунтованість.

Таким чином, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 62 409,92 грн. є законною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання виконання будівельних робіт, Позивачем нараховано Відповідачу 5 400,94 грн. - пені.

Щодо стягнення штрафних санкцій судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як зазначалось вище, пунктом 4.2. Договору сторони передбачили, що у разі порушення строків виконання робіт Субпідрядником він сплачує Підрядникові штрафні санкції (пеню) у розмірі 0,5% загальної вартості робіт за кожний тиждень прострочення, але максимальних розмір відрахування має становити не більше 10% від договірної вартості.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з перерахування коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Судом враховано положення п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14, відповідно до якого щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встанолено, що передбачений пунктом 4.2. Договору розмір неустойки є вищим за максимально дозволений законодавчо. Звідси, відповідно до п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14 за приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Таким чином, враховуючи положення п. 1.2. Договору, п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14, ч. 5 ст. 254 ЦК України, суд приходить до висновку, що Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 23.09.2014. Враховуючи викладене, пеня повинна розраховуватися саме з цієї дати, втім не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу (20.09.2014 по 11.10.2014 - за три тижні згідно наведеного Позивачем розрахунку), протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у розмірі 5 400,94 грн. за період з 20.09.2014 по 11.10.2014 підлягають лише частковому задоволенню - за період з 23.09.2014 по 11.10.2014 і за розрахунком суду указана сума становить 4 685,74 грн. У задоволенні вимог стосовно стягнення решти суми пені у розмірі 715,20 грн. необхідно відмовити.

Факт невиконання Відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем не спростований.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості за Договором №9/2014 від 01.08.2014 є законними та обґрунтованими в частині стягнення 62 409,92 грн. - основного боргу, 4 685,74 грн. - пені. Указана сума заборгованості була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню з Відповідача.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задовленню, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача та Позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Буд» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5; код ЄДРПОУ 35644440) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Енергоресурс» (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160-Р; код ЄДРПОУ 38669253) заборгованість у розмірі: 62 409,92 грн. - основного боргу, 4 685,74 грн. - пені та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 807,73 грн.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5 . Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 17.12.2014

Cуддя А.В.Яковенко