Рішення

від 15.12.2014 по справі 910/21068/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/21068/14 15.12.14

За позовомІнститут надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України доДержавного госпрозрахункового підприємства «Алмазінструмент» НАН України простягнення 335045,10 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

Рішення прийняте 15.12.2014, у зв»язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 26.11.2014 до 15.12.2014, на підставі ст.77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Інституту надтвердих матеріалів ім В.М.Бакуля Національної академії наук України до Державного госпрозрахункового підприємства "Алмазінструмент НАН України про стягнення 335 045,10 грн. на підставі Договору №156 на відшкодування витрат по сплаті податку за землю від 01.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2014 порушено провадження у справі №910/21068/14, розгляд справи призначений на 27.10.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 12.11.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 26.11.2014.

У судовому засіданні 26.11.2014 було оголошено перерву до 15.12.2014.

Ухвалою від 26.11.2014 продовжено строк розгляду справи на 15 календарних днів.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2011 між Інститутом надтвердих матеріалів ім..В.М.Бакуля Національної академії наук України (Інститут) та Державним госпрозрахунковим підприємством «Алмазінструмент» НАН України (Платник) укладено договір № 156 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю, згідно з яким інститут є постійним користувачем земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №003954, площею 151298 кв.м. і приймає на себе зобов'язання на підставі Закону України «Про плату на землю» здійснювати сплату земельного податку відповідно до використовуваної виробничої площі, що перебуває у користуванні Платника

Обов'язки сторін визначені у розділі 2 договору, де згідно з п. 2.1 Інститут обчислює суму земельного податку Платника в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю», подає данні до податкової інспекції і сплачує земельний податок рівними частинами щомісячно, а згідно з п. 2.2. Платник відшкодовує щомісячно, до 15 числа наступного місяця за попередній місяць, Інституту у повному обсязі суму податку за землю, обчислену пропорційно тій частині площі, що знаходиться фактично у користуванні Платника.

Договір набуває чинності з моменту надання площі у користування і діє до 31.12.2012р. У разі розірвання договору одна із сторін надсилає іншій повідомлення не менш ніж за місяць до дати розірвання договору. (п. 3.1 договору).

За п. 3.2 договору вважається продовженим на черговий і наступні календарні роки без оформлення додаткових документів, якщо сторони не вжили дій до його розірвання, або повідомлення про мотивований строк закінчення договору згідно до п.3.1.

Спір у справі виник через наявність заборгованості відповідача з податку на землю: за період з березня 2012 року по серпень 2014 року, що складає 335 045,10 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи наявні податкові декларації з плати за землю, а також платіжні доручення, що підтверджують факт сплати позивачем податку на землю до місцевого бюджету за площі, що передані в орендне користування Державного госпрозрахункового підприємства «Алмазінструмент» НАН України.

Доказів оплати рахунків за період з 21.03.2012 по 31.08.2013 відповідач суду не надав.

Твердження відповідача викладені у відзиві, зокрема не надання актів прийому-передачі земельних ділянок відповідачу, акти на підтвердження фактичного використання відповідачем земельних ділянок відповідно до договору №156 від 01.11.2011 та інші первинні документи, не надання належним чином оформлених розрахунків сум земельного податку, судом визнано необґрунтованим, оскільки між сторонами укладений договір на відшкодування витрат по сплаті податку на землю від 01.11.2011 зі строком дії до 31.12.2012.

Доказів припинення чи розірвання вказаного договору сторони суду не надали, тому відповідно до п. 3.2 Договору, він вважається продовженим.

Договір підписаний відповідачем та скріплений його печаткою, тому з його умовами відповідач погодився підписавши його. Умовами цього Договору, передбачено обов'язок відповідача відшкодувати позивачу в повному обсязі витрати по сплаті податку на землю розрахованого за формулою відповідно до виробничих площ 9 336,9 кв.м., що перебувають у користуванні платника.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підстав вважати Договір недійсним немає, оскільки відповідачем не надано доказів визнання його недійсним.

З урахуванням викладеного та також згідно умов договору (п. 2.2.) строки сплати за відшкодування податку на землю з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення нарахованої суми в розмірі 335 045,10 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини на які відповідач посилається у відзиві, спростовані матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного госпрозрахункового підприємства «Алмазінструмент» НАН України (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, ЄДРПОУ 30153980) на користь Інституту надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля Національної академії наук України (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ЄДРПОУ 05417377) 335 045 (триста тридцять п'ять тисяч сорок п'ять) грн. 10 коп. відшкодування податку на землю, 6700 (шість тисяч сімсот) грн. 90 коп. судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання повного тексту рішення: 22.12.2014.

Суддя М.Є. Літвінова