Рішення

від 17.12.2014 по справі 910/23958/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23958/14 17.12.14

За позовом Комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації

до Приватного підприємства «Сервісний центр «Енікс»

про стягнення 10 735, 60 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Дугін О.С.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Сервісний центр «Енікс» про стягнення заборгованості за договором № 201 01.03.2009 р. з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 10 735, 60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем щодо своєчасної оплати комунальних послуг відповідно до вищевказаного договору.

Як вбачається зі змісту позову та доданого до нього розрахунку, заявлена до стягнення сума складається із суми боргу у розмірі 8 896, 65 грн., 3 % річних у розмірі 474, 56 грн., та 1 364, 39 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/23958/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.12.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 р. припинено провадження у справі № 910/23958/14 за позовом Комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації до Приватного підприємства «Сервісний центр «Енікс» в частині стягнення заборгованості у розмірі 8 896, 65 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому суд відзначає, що ухвала суду направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу відповідача та повернуті до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.12.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009 р. між Комунальним підприємством «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації та Приватним підприємством «Сервісний центр «Енікс» укладено договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 201, за умовами якого позивач зобов'язався надавати, а відповідач - приймати та оплачувати комунальні послуги за адресою: м. Київ, вул. М. Кривоноса, 21 у приміщенні загальною площею 48, 3 кв.м.

Відповідно до п.п, 2.1. договору відповідач щомісячно сплачує позивачу вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених табуляграм за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.

Відповідно до п. 2.6. договору відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати позивачу експлуатаційні витрати, а також сплачувати за встановленими тарифами відшкодування витрат на технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових мереж гарячого водопостачання та опалення.

Згідно з п. 2.8. договору відповідач повинен сплачувати всі платежі незалежно від наслідків господарської діяльності до 1-го числа місяця, наступного за звітним.

Договір, відповідно до п.п. 5.1.,5.2., діє з 01.03.2009 р. до 01.03.2010 р. та підлягає пролонгації у разі відсутності заперечень сторін.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи не місять доказів наявності заперечень сторін, суд дійшов висновку, що договір № 201 від 01.03.2009 р. пролонговувався та є чинним на даний час.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором № 201 від 01.03.2009 р. щодо оплати комунальних послуг та експлуатаційних витрат будинку та прибудинкової території за договором у зв'язку з чим позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 1 364, 39 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 474, 56 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" .

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Цивільний кодекс України у ст.ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно зі ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії. Абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника. Абонент зобов'язаний повідомити перелік субабонентів енергопостачальнику, який має право контролю енергомереж і приладів субабонентів та право контролю за додержанням субабонентами правил користування енергією. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.ст. 902, 903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем допущено прострочення оплати вартості послуг, обумовлених договором № 201 від 01.03.2009 р., що підтверджується випискою з банківського рахунку Комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації від 11.12.2014 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо оплати послуг, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів вжиття заходів для уникнення порушення умов договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно розрахунку позивача за період з 01.09.2011 р. до 30.09.2014 р. (період визначений позивачем самостійно та не суперечить загальним принципам законодавства) розмір 3 % річних становить 474, 56 грн., та 1 364, 39 грн. - інфляційні втрати від знецінення національної валюти.

Заявлені позивачем до стягнення суми 3 % річних, та інфляційних втрат не перевищують суми, розраховані судом, у зв'язку з чим суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених обґрунтувань, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сервісний центр «Енікс» (03037, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 21, код ЄДРПОУ 31202462), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві (02141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код ЄДРПОУ 35756966) 474, 56 (чотириста сімдесят чотири грн. 56 коп.) грн. - 3 % річних, 1 364, 39 (одна тисяча триста шістдесят чотири грн. 39 коп.) грн. - інфляційних втрат та 312, 96 (триста дванадцять грн. 96 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.12.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.