cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/16321/14 26.11.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінторг"
До Фізичної особи-підприємець Кваша Едуард Іванович
Про стягнення 46 815,86 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Іконнікова О.В.- представник (дов. б/н від 14.07.2014)
Від відповідача не з?явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Продінторг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємець Кваша Едуард Іванович про стягнення 46 815,86 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/16321/14 та призначено розгляд справи на 03.09.2014.
В судове засідання 03.09.2014 представник позивача з'явився, підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 03.09.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про місце та час судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином.
Ухвалою суду від 03.09.2014 відкладено розгляд справи на 26.11.2014.
В судове засідання 26.11.2014 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 26.11.2014 представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.11.2014 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 26.11.2014 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
ВСТАНОВИВ:
28.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продінторг" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємець Кваша Е.І. (орендар) було укладено Договір № 28/10/2013/01 оренди нежитлового приміщення.
Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування для розміщення продовольчого магазину нежитлове приміщення, загальною площею 216,30 кв. м, в тому числі: перший поверх - 127,00 кв. м, підвальне приміщення - 89,3 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 3-А.
Згідно п. 2.1 передання приміщення в оренду здійснюється за Актом приймання-передачі, що підписується сторонами в двох примірниках.
28.10.2013між сторонами було підписано Акт приймання-передачі приміщення.
Відповідно до п. 4.3 Договору орендна плата починає нараховуватися з моменту передачі приміщення за Актом приймання-передачі.
Ціна орендної плати за користування приміщенням за місяць оренди складає 90 грн.80 коп. за 1 м? загальної площі приміщення. Загальна вартість орендної плати за місяць за все приміщення становить 19 640 грн. 04 коп.
Орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно з 01 по 05 число поточного місяця. ( п. 4.4 Договору)
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі орендованого приміщення згідно Договору №28/10/2013/01 оренди нежитлового приміщення від 28.10.2013 відповідно до якого 31.01.2014 відповідач передав приміщення позивачу.
Позивач зазначає, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором утворилась заборгованість в розмірі 32 280,09 грн., яку просить стягнути в судовому порядку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як вбачається із матеріалів справи , позивач на виконання умов укладеного договору виконав свої зобов'язання. Відповідач свої обов'язки щодо своєчасної та повної сплати відповідно до договору не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість у розмірі 32 280,08 грн. Крім того про належне виконання позивачем своїх зобов'язань свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов надання спірних послуг.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що фактично отримані та спожиті відповідачем послуги підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, а обов'язок їх оплати встановлений законом, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в повному обсязі в розмірі 32 280,08 грн.
Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2027,24 грн., штраф у розмірі 9 684,03 грн., 2 219,55 грн. - інфляційної складової боргу, 604,96 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 5.2 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати, передбаченої договором, орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно п. 5.3 Договору, у випадку порушення орендарем з власної вини строків сплати орендної плати, більш ніж на 15 календарних днів, орендар крім пені передбаченої п. 5.2 Договору, сплачує орендодавцю штраф у розмірі 30% від суми простроченого платежу.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 2027,24 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Згідно розрахунку позивача сума штрафу складає 9684,03грн. Контррозрахунку суми штрафу відповідачем суду не надано. Розрахунок штрафу відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2 027,24 грн. та штраф у розмірі 9684,03 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2219,55 грн. -збитків від інфляції та 604,96 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути із Фізичної особи-підприємця Кваши Едуарда Івановича (02140, м. Київ, пр-т Бажана, буд. 32, кв. 25, ідентифікаційний код 2527900232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінторг" (02151, м. Київ, вул. Серафимовича, 3-А, код ЄДРПОУ 30183025) основну заборгованість у розмірі 32 280 (тридцять дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 08 коп., штраф у розмірі 9684 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 03 коп., пеня у розмірі 2027 ( дві тисячі двадцять сім) грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 604 (шістсот чотири) грн. 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 2219 (дві тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 55коп., судовий збір у розмірі 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання
повного рішення 01.12.2014.
Суддя Прокопенко Л.В.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2014 |
Оприлюднено | 24.12.2014 |
Номер документу | 41991695 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Прокопенко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні