Рішення

від 12.12.2014 по справі 910/25436/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25436/14 12.12.14 За позовом Комунального підприємства "Керуюча дирекція Шевченківського району"

До Приватного підприємства "Творча архітектурна майстерня "Агора"

Про стягнення 3 375,01 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Фісун Г.В. - представник

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Комунальне підприємство ""Керуюча дирекція Шевченківського району" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Творча архітектурна майстерня "Агора" про стягнення 3375,01 грн.

Ухвалою суду від 18.11.2014 прийнято вище зазначену позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 910/25436/14 та призначено розгляд справи на 12.12.2014.

11.12.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

В судове засідання 12.12.2014 представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 12.12.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.12.2014 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 12.12.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району» створене на підставі рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 187 від 19.02.2007 р. «Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського ррчону». Пунктом 1.8 рішенняза КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» було закріплено на праві господарського відання майно територіальної громади Шевченківського району м. Києва (жилий та нежитловий фонд). Зазначене майно згідно акту приймання-передачі справ по договорах оренди ліквідаційної комісії з припинення Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради від 14.02.2011р. передано КП «Керуюча дирекція Шевченківського району».

Згідно статуту КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» створене з метою забезпечення професійного управління комунальним житловим фондом, ефективної експлуатації жилих і нежилих приміщень, будинків, споруд, об'єктів благоустрою, тощо.

Відповідно до п. 4.3. Статуту все майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Відповідно до п.1. розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011р. №80 за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція Шевченківського району» закріплено майно на праві господарського відання.

22.10.2009 р. між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Архітектурною майстернею «Агора» укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 331/3, відповідно до якого Відповідачу було надане в оренду нежиле приміщення площею 43,9 кв. м., що розміщене за адресою: вул. Тургенівська, 16 у м. Києві.

Відповідно до рішення Шевченківської районної у м. Києві ради «Про вирішення питання щодо відшкодування податку на землю» від 24.02.2008 № 433, п.6.5 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням VIII сесії VI скликання Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 між Сторонами було укладено типовий договір на відшкодування витрат балансоутримувача пов'язаних зі сплатою ним податку на землю від 01.01.2012 № 8.

Відповідно до п. 2.2.1 договору відповідач зобов'язався, щомісячно, на підставі наданого позивачем рахунку, сплачувати у термін, визначений у рахунку, та в повному обсязі витрати, пов'язані із сплатою балансоутримувачем земельного податку.

Як зазначено у підпункті 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 розділу V Земельного кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок, а також постійних землекористувачів.

У відповідності до статті 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, о йотується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 797 Цивільного кодексу України передбачено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню витрат балансоутримувача пов'язаних зі сплатою ним податку на землю за період з січня 2012р. по червень 2014р. у розмірі 3375.01 грн. (розрахунок земельного податку за вказаний період додається).

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином тоді як відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим у нього. виникла заборгованість у розмірі 3375,01 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути із Приватного підприємства "Творча архітектурна майстерня "Агора" ( 01034, м. Київ, вул.. Б. Грінченка, 7, код ЄДРПОУ 21561777) на користь Комунального підприємства "Керуюча дирекція Шевченківського району" ( 04050, м. Київ, вул.. Білоруська, 1, код ЄДРПОУ 34966254) заборгованість у розмірі 3375 ( три тисячі триста сімдесят п'ять) грн. 1827 ( одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн..

3. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.2014.

Суддя Прокопенко Л.В.