Рішення

від 18.12.2014 по справі 917/2249/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 Справа № 917/2249/14

за позовом Тростянецької сільської ради, вул. Дзержинського, 9, с. Великий Тростянець, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38770

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна фінансова інспекція в Полтавській області, вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011

до Приватного багатопрофільного підприємства "Полтавагазтех", вул. Луценка, буд. 19, кв. 5, м. Полтава, 36000

про стягнення 7 400,00 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Сільнича К.І. (голова), посвідчення № 1 від 16.11.2010 р., паспорт серії КН № 871979, виданий Полтавським РВ УВМС України в Полтавській області 17.03.1999 р.;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи : не з'явилися.

18.12.2014 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Тростянецької сільської ради про стягнення з Приватного багатопрофільного підприємства "Полтавагазтех" 7 400,00 грн. як завищеної останнім вартості підрядних робіт, виконаних відповідно до умов укладених між сторонами 16.09.2011 р. договору підряду № 19 та 13.10.2011 р. договору підряду № 2020.

Відповідач процесу представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями) був належним чином та завчасно за місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Полтавській області - представництво у судове засідання вдруге не забезпечила, на виконання вимог суду надала пояснення вх. № 15128 від 14.11.2014 р., у яких підтримала висновки за ревізією виконання бюджету Тростянецькою сільською радою за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013р., що набрали форму акту від 23.05.2013 р. № 01-21/113, та заявила суду клопотання про розгляд справи за відсутності її представників.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив:

16.09.2011 р. між Тростянецькою сільською радою (замовник) та Приватним багатопрофільним підприємством "Полтавагазтех" (підрядник) було укладено Договір підряду № 19 (а.с. 13-14, далі - Договір підряду № 19), за умовами якого підрядник зобов'язувався виконати в порядку та на умовах, визначених цим договором, роботи з будівництва, а саме : реконструкція системи газопостачання теплогенераторної сільської ради по вул. Дзержинського, 9, в с. Тростянець, а замовник зобов'язувався прийняти і оплатити виконані роботи на умовах цього Договору.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Договірна ціна робіт тверда і є невід'ємною частиною даного Договору, визначається з урахуванням податку на додану вартість відповідно ДБН і складає 10 000,00 грн., договірна ціна може переглядатися за визначних п. 2 .2 Договору підряду № 19 умов (п. 2.1, п. 2.2 Договору підряду № 19);

- договір дійсний до 31.12.2011 р. з правом дострокового виконання (п. 3.2 Договору підряду №19);

- замовник оплачує вартість виконаних робіт з будівництва протягом 10-ти календарних днів після підписання акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2 (п. 4.1 Договору підряду № 19).

Крім того, 13.10.2011 року між Тростянецькою сільською радою (замовник) та Приватним багатопрофільним підприємством "Полтавагазтех" (підрядник) було укладено Договір підряду № 20 (а.с. 15-16, далі - Договір підряду № 20), за умовами якого підрядник зобов'язувався виконати в порядку та на умовах, визначених цим договором, роботи з будівництва, а саме : завершення будівництва теплогенераторної сільської ради по вул. Дзержинського, 9, в с. Тростянець, а замовник зобов'язувався прийняти і оплатити виконані роботи на умовах цього Договору.

При цьому сторони з урахуванням умов додаткової угоди № 1 (а.с. 17) узгодили, зокрема, наступне :

- договірна ціна робіт тверда і є невід'ємною частиною даного Договору, визначається з урахуванням податку на додану вартість відповідно ДБН і складає 162 000,00 грн., договірна ціна може переглядатися за визначних п. 2 .2 Договору підряду № 20 умов (п. 2.1, п. 2.2 Договору підряду № 20);

- термін дії договору - до моменту повного виконання зобов'язань обох сторін, але не пізніше 31.12.2013 р. (п. 1 Додаткової угоди № 1);

- замовник до початку робіт сплачує аванс 30% від вартості суми договору, а генпідрядник зобов'язується протягом одного місяця надати акт виконаних робіт форми КБ-2 на суму сплаченого авансу. Замовник оплачує вартість виконаних робіт з будівництва протягом 10-ти календарних днів після підписання акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2 (п. 4.1, п. 4.2 Договору підряду № 20).

На виконання умов Договору підряду № 19 відповідачем виконано підрядні роботи на загальну суму 10 000,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року ф. КБ-2в (а.с. 46-48,) та пред'явлено позивачеві рахунок № 19 від 19.09.2011 р. на оплату їх вартості (а.с. 44 на звороті). Розрахунок за отримані результати робіт проведено позивачем, що підтверджується наданою ним копією платіжного доручення № 466 від 21.09.2011 р. з відміткою державного казначейства від 22.09.2011 р. (а.с. 44).

На виконання умов Договору підряду № 20 відповідачем виконано підрядні роботи на загальну суму 144 600,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт ф. КБ-2в № 1 за листопад 2011 року на суму 48 600,00 грн. (а.с. 50-54), № 2 за листопад 2011 року на суму 42 000,00 грн. (а.с. 61-64), № 3 за листопад 2011 року на суму 21 000,00 грн. (а.с. 56-59), № б/н за січень 2012 року на суму 6 000,00 грн. (а.с. 66-68), № 5 за лютий 2012 року на суму 14 000,00 грн. (а.с. 69-70) та № б/н за лютий 2012 року на суму 13 000,00 грн. (а.с. 72-73) та пред'явлено позивачеві рахунки на оплату їх вартості : № 20 від 13.10.2011 р. (а.с. 49 на звороті), № 21 від 21.11.2011 р. (а.с. 60 на звороті), № 22 від 24.11.2011 р. (а.с. 55 на звороті), № 24 від 06.02.2012 р. (а.с. 65 на звороті), № 25 від 05.03.2012 р. (а.с. 71 на звороті). Розрахунок за отримані результати робіт проведено позивачем, що підтверджується наданими ним копіями платіжних доручень № 525 від 17.10.2011 р. з відміткою державного казначейства від 20.10.2011 р. (а.с. 49), № 586 від 23.11.2011 р. з відміткою державного казначейства від 23.11.2011 р. (а.с. 60), № 587 від 25.11.2011 р. з відміткою державного казначейства від 25.11.2011 р. та № 589 від 28.11.2011 р. з відміткою державного казначейства від 29.11.2011 р. (а.с. 55), № 44 від 07.02.2012 р. з відміткою державного казначейства від 08.02.2012 р. (а.с. 65), № 91та № 96 від 13.03.2012 р. з відміткою державного казначейства від 13.03.2012 р. (а.с. 71).

Полтавською міжрайонною державною фінансовою інспекцією з 11.04.2013 р. по 23.05.2013 р. було проведено планову виїзну ревізію виконання бюджету Тростянецькою сільською радою за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р., що набрали форму акту від 23.05.2013 р. № 01-21/113 (витяг - а.с. 37-42), в ході якої було встановлено завищення Приватним багатопрофільним підприємством "Полтавагазтех" вартості виконаних підрядних робіт за Договором підряду № 19 та Договором підряду № 20. Зокрема, звіркою правильності та достовірності відображення в акті виконаних робіт форми КБ-2в прямих витрат встановлено їх завищення на загальну суму 3 435,58 грн., а саме : вартості матеріальних цінностей, проведено шляхом порівняння цін на матеріали, які відображені в актах виконаних робіт з цінами, що рахуються за даними первинних документів підрядника; розбіжність між даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 3 та 4 квартал 2011 року і 1 квартал 2012 року та даними п. 2 локальних кошторисів на виконані роботи становить 17 860,81 грн..

Як зазначає позивач у позовній заяві, кошти в сумі 14 583,50 грн. були сплачені йому відповідачем.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 18.10.2013 р. та претензією № 2 від 03.12.2013 р. з вимогою щодо повернення переплаченої суми в розмірі 7 400,00 грн. внаслідок завищення вартості підрядних робіт.

З огляду на відсутність реагування на вказані претензії та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом з вимогою про стягнення з Приватного багатопрофільного підприємства "Полтавагазтех" 7 400,00 грн. як завищеної останнім вартості підрядних робіт, виконаних відповідно до умов укладених між сторонами 16.09.2011 р. договору підряду № 19 та 13.10.2011 р. договору підряду № 2020.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Позовна заява не містить правового обґрунтування підстав позву, у судовому засіданні представник позивача кваліфікував пред'явлену до стягнення суму як нанесені збитки.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.12 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Загальні умови виконання підрядних робіт врегульовуються ст. 837 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 844 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Згідно ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Укладання сторонами по справі договорів підряду, дії сторін по виконанню їх умов, в тому числі проведенню відповідних робіт відповідачем, їх прийняття та оплата позивачем є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах підряду. Таким чином, обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних робіт та договорами, залученими до матеріалів справи.

Відповідно п. 3 ст. 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2011 р. та 13.10.2011 р. між Тростянецькою сільською радою (замовник) та Приватним багатопрофільним підприємством "Полтавагазтех" (підрядник) було укладено Договір підряду № 19 та Договір підряду № 20, ціни в яких встановлені за домовленістю сторін.

Частини 2 та 3 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачає, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно п. 8.4 Договорів підряду № 19 та № 20, всі зміни та доповнення до них складаються у письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємною частиною договорів. Як підтверджується матеріалами справи та не спростовується учасниками провадження, додаткових угод про зміну договірної ціни Договорів підряду № 19 та № 20 не укладалося.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані роботи були прийняті, зазначені акти перевірені та підписані, претензії щодо якості виконаних робіт та ціни відсутні.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 849 Цивільного кодексу України замовник за договором підряду має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи. Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, Договори підряду укладалися у формі вільного волевиявлення сторін та виконані сторонами. Дані договори не є розірваними або визнаними недійсними в судовому порядку. Акти приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в були складені у двосторонньому порядку та підписані представниками обох сторін. Жодних зауважень або заперечень під час прийняття виконаних відповідачем робіт позивачем не заявлено. Вказані обставини не спростовуються сторонами та третьої особою.

Посилання в обґрунтування підстав позову на висновки планової виїзної ревізії виконання бюджету Тростянецькою сільською радою за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р., що набрали форму акту Полтавської міжрайонної державної фінансової інспекції від 23.05.2013 р. № 01-21/113 на завищення відповідачем у даній справі вартості робіт по актам приймання виконаних підрядних робіт судом як правомірне не оцінюється.

При цьому суд виходить з того, що акт Полтавської міжрайонної державної фінансової інспекції є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Зазначена довідка не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто довідка ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Щодо посилання представника позивача на нанесення відповідачем збитків внаслідок завищення ціни на підрядні роботи суд дійшов наступного висновку.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є : втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі. За приписами ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України).

Крім того, відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст. 224, 225 Господарського України, ст. 623 Цивільного кодексу України) або внаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення : протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди) : за приписами п. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З матеріалів справи вбачається, що обсяги та вартість робіт, відображених в актах виконаних робіт, підписаних позивачем та відповідачем, відповідають обсягам та вартості, визначеним у відповідній проектно-кошторисній документації, позивачем не надано суду документальних доказів, які б свідчили про неправомірні дії відповідача в завищенні вартості послуг та нанесенні збитків позивачу, а тому суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено вчинення відповідачем протиправних дій у вигляді завищення ним вартості підрядних робіт, що виключає притягнення останнього до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків у вигляді майнової шкоди з огляду на відсутність повного складу правопорушення. Крім того, предметом доказування в даній справі, враховуючи зміст позовних вимог, є встановлення наявності або відсутності факту порушення відповідачем вимог законодавства при виконанні зобов'язань за договорами підряду. Однак, акт ревізії державної фінансової інспекції не є належним і допустимим доказом на підтвердження порушення відповідачем зобов'язань за договорами і завдання позивачеві збитків, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На наявність будь-яких інших правових підстав позову позивач не посилається.

За викладеного, позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача, не обґрунтований і розмір пред'явленої до стягнення суми, а тому суд дійшов висновку про відмову в позові.

Понесені позивачем при пред'явленні позову судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Повне рішення складене 19.12.2014 р..

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.