Постанова

від 18.12.2014 по справі 826/17588/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 грудня 2014 року 09:30 справа №826/17588/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Транссервіс" доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Транссервіс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Інвест Транссервіс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі), в якому, з урахуванням подальшої зміни позовних вимог, просить: 1) зобов'язати відповідача надати ТОВ "Інвест Транссервіс" акт від 14 серпня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Транссервіс" (код ЄДРПОУ 38921716) за період з 01.06.14р. по 14.08.14р."; 2) визнати протиправними дії відповідача щодо складання акта від 14 серпня 2014 року №2475/26-55-22-08/38921716 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Транссервіс" (код ЄДРПОУ 38921716) за період з 01.06.14р. по 14.08.14р."; 3) зобов'язати відповідача вилучити з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" інформацію про результати проведення зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені актом від 14 серпня 2014 року №2475/26-55-22-08/38921716 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Транссервіс" (код ЄДРПОУ 38921716) за період з 01.06.14р. по 14.08.14р."; 4) визнати протиправним дії відповідача з анулювання реєстрації ТОВ "Інвест Транссервіс" свідоцтва платника податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01 жовтня 2013 року №200146237, видане ДПІ у Печерському районі 01 листопада 2013 року, індивідуальний податковий номер 389217126552) та зобов'язати відповідача поновити ТОВ "Інвест Транссервіс" у реєстрі платників податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17588/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 04 грудня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

09 грудня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивач подав заяву про зміну позовних вимог; однак, суд звертає увагу, що вказана заяву подана після початку судового розгляду справи по суті, що в силу вимог частини першої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, унеможливлює її прийняття.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Печерському районі здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "Інвест Транссервіс", за результатами яких складено акт від 14 серпня 2014 року №2475/26-55-22-08/38921716 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Транссервіс" (код ЄДРПОУ 38921716) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.14 по 14.08.14" (далі по тексту - акт про неможливість проведення зустрічної звірки).

У висновку акта про неможливість проведення зустрічної звірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з подати куна додану вартість у розмірі 10 524 750,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 10 261 631,00 грн. за період з 01 червня по 14 серпня 2014 року.

Вказані висновки мотивовані тим, що позивач є вигодотранспортуючим суб'єктом - транзитером, так як здійснювало маніпулювання податковою звітністю з податку на додану вартість та штучне формування технічного податкового кредиту для суб'єктів господарювання - покупців товарів/послуг, та не надав до перевірки первинних та податкових документів.

Позивач вважає протиправними дії відповідача по складанню акта про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки зустрічна звірка проведена з порушенням встановленого порядку; зазначення висновків про порушення підприємством норм Податкового кодексу України та коригування показників податкової звітності в базі даних "Податковий блок" здійснено за відсутності законодавчих підстав.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності оскаржуваних дій нормам Податкового кодексу України та зазначив, що дії по зазначенню в акті перевірки будь-яких висновків не порушують прав позивача.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, дії контролюючого органу по складанню актів перевірки чи неможливість проведення зустрічної звірки не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, є лише здійсненням функціональних повноважень посадової особи, що здійснила перевірку чи заходи по проведенню зустрічної звірки.

За таких підстав, дії відповідача складанню акта про неможливість проведення зустрічної звірки та викладенню будь-яких висновків у ньому самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, а тому, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог про зобов'язання вилучити із автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" інформацію про результати зустрічної звірки суд керується наступним.

Як свідчать обставини справи, інформацію про акт про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач вніс до інтегрованої автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" (далі по тексту - АІС "Податковий блок").

Згідно з інформаційним повідомленням на офіційному порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html), систему "Податковий блок" введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01 січня 2013 року згідно наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197.

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що сума грошового зобов'язання, яка зазначається у податковій декларації визначається платником податків самостійно, крім випадків, встановлених статтею 54 Податкового кодексу України.

Як свідчить форма податкової декларації з податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року №678, у рядку 10 платник податків зазначає обсяги придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій; при заповненні рядка 10 платник податку подає також додаток 5 до декларації - "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)", який містить, зокрема інформацію про операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту, в розрізі кожного контрагента.

Матеріали справи свідчать, що за перевірений період ТОВ "Інвест Транссервіс" подавало до ДПІ у Печерському районі податкові декларації з податку на додану вартість за червень та липень 2014 року, в яких декларувало відповідні показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, наприклад: за червень 2014 року позивачем задекларовано податкові зобов'язання на рівні 10 524 750,00 грн. та податковий кредит - 10 261 631,00 грн.; за липень 2014 року позивачем задекларовано податкові зобов'язання на рівні 775 592,00 грн. та податковий кредит - 756 202,00 грн.

Зокрема, згідно додатків 5 до вказаних податкових декларації - "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" по контрагенту ТОВ "Гамма Бізнес Груп" (індивідуальний податковий номер 390781710312) за червень 2014 року задекларовано податковий кредит у розмірі 10 261 631,00 грн., по контрагенту ТОВ "Камелія 2009" (індивідуальний податковий номер 380235505031) задекларовано податкових зобов'язань 10 004 670,00 грн.; за липень 2014 року по контрагенту ПАТ "Агрокомбінат Слобожанський" (індивідуальний податковий номер 8581420439) задекларовано податковий кредит у розмірі 754 202,11 грн.

З метою встановлення обставин коригування даних податкової звітності судом витребувано у ДПІ у Печерському районі відповідну інформацію.

Відповідач надав суду витяг з АІС "Податковий блок" (скріншот) щодо інформації по результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період червень-липень 2014 року, з я кого вбачається, що в частині задекларованої суми податкового кредиту по відносинам із контрагентами ТОВ "Гамма Бізнес Груп", ПАТ "Агрокомбінат Слобожанський" встановлено відхилення за перевірений період, а сума задекларованого податкового зобов'язання по контрагенту ТОВ "Камелія 2009" зменшена до 0; тобто, дані, внесені відповідачем до АІС "Податковий блок" на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки, відрізняються від показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Інвест Транссервіс" за перевірений період.

Наведене, на думку суду, фактично свідчить, що відповідач змінив дані, задекларовані ТОВ "Інвест Транссервіс" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період червень-липень 2014 року, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

ДПІ у Печерському районі, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

З урахуванням того, що висновки акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та, оскільки в АІС "Податковий блок" підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що ДПІ у Печерському районі зобов'язана вилучити з АІС "Податковий блок" інформацію про результати зустрічної звірки.

Таким чином позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що зміна контролюючими органами в автоматизованих базах даних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі актів перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни показників податкової звітності самим платником податків, безпосередньо порушує права та інтереси останнього, спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника податків, що підтримано Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 01 квітня 2014 року №К/800/39683/13, від 21 серпня 2014 року №К/800/30213/14 та постановах від 01 квітня 2014 року №К/800/47935/13, від 28 серпня 2014 року №К/800/35272/14.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача надати ТОВ "Інвест Транссервіс" акт про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки позивач не підтвердив факту звернення до ДПІ у Печерському районі із запитом про отримання примірника акта про неможливість проведення зустрічної звірки та доказів відмови у наданні такого акта.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на лист ТОВ "Інвест Транссервіс" від 19 вересня 2014 року №201409/03, адресований ДПІ у Печерському районі, так як матеріали справи не містять доказів відправлення такого листа засобами зв'язку або безпосереднього подання до служби діловодства контролюючого органу, та звертає увагу, що надана позивачем копія сторінок журналу реєстрації вихідної кореспонденції за 2014 рік не є належним доказом звернення до відповідача із запитом про надання інформації.

Суд також не погоджується із позовними вимогами про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі щодо анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Інвест Транссервіс" та зобов'язати поновити позивача у реєстрі платників податку на додану вартість.

Так, матеріали справи підтверджують, що відповідно до рішення ДПІ у Печерському районі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 25 вересня 2014 року №480/26-55-18-09-25 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Інвест Транссервіс" на підставі підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв'язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаною адресою (запис №10701430005051425 від 24 вересня 2014 року).

Разом з тим, позивач ніяк не мотивує позовні вимоги щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, не наводить жодних обґрунтувань стосовно протиправності дій чи рішень ДПІ у Печерському районі та не надає відповідних доказів, що вказує на необґрунтованість позовних вимог у цій частині та неможливість їх задоволення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі не доведено правомірність своїх дій щодо коригування даних податкової звітності відповідно до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Інвест Транссервіс" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини першої 163 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно), є складовою резолютивної частини постанови.

Оскільки дана постанова вимагає від ДПІ у Печерському районі вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб'єкта владних повноважень-відповідача строк для подання звіту про виконання вказаної постанови у п'ять днів з дня набрання нею законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Транссервіс" задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акта від 14 серпня 2014 року №2475/26-55-22-08/38921716 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Транссервіс" (код ЄДРПОУ 38921716) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.14 по 14.08.14".

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Транссервіс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки).

5. Встановити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві строк у п'ять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови.

6. Попередити Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко