Рішення

від 17.12.2014 по справі 910/25162/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25162/14 17.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорс - Групп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК ЦЕНТР»

про стягнення 66 147,84 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Богдар Е.А. - по дов. №б/н від 05.09.2014р.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорс - Групп» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Центр» 66 147,84 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/25162/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.12.2014р. за участю представників сторін.

В судовому засіданні 17.12.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення від 19.11.2014р. №0318900354592. Ухвалу суду отримав представник відповідача 08.12.2014р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хорс-Групп» (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК- ЦЕНТР» (надалі відповідач) був укладений договір поставки в усній формі.

Відповідно до якого відповідач зобов'язався поставити позивачу товар - Техноруф В 60 50мм у кількості 1002,24 квадратних метри на суму 66 147,84 гривень з податком на додану вартість.

Відповідачем було надіслано позивачу рахунок-фактуру № ТЦ-7036 від 26.11.2013 р.

Позивачем було здійснено перерахування грошових коштів відповідачу в сумі 66 147,84 гривень у якості попередньої оплати 29 листопада 2013 року, що підтверджується випискою банку.

29 листопада 2013 року відповідачем була видана позивачу податкова накладна № 230 на загальну суму 66 147,84 грн., з яких 55 123,20 грн. - ціна товару, а 11 024,64 грн. - сума податку на додану вартість. В податковій накладній в розділі товарів вказано техноруф В 60 50 мм у кількості 1002,24 квадратних метри. Відповідно до ст.. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань є одна з подій, яка настала раніше: або дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника, або дата відвантаження товару покупцю. В податковій декларації ТОВ «ТСК -ЦЕНТР» від 29.11.2013 р. датою виникнення податкових зобов'язань вказано 29 листопада 2013 року - дату перерахування грошових коштів позивачем на користь відповідача. Шляхом видачі податкової накладної № 230 від 29.11.2013 р. відповідач підтвердив отримання грошових коштів від позивача у сумі 66 147,84 гривень за техноруф В 60 50 мм у кількості 1002,24 квадратних метри.

Враховуючи, що відповідач товар не поставив, позивач звернувся до відповідача з листом від 10.02.2014 р. про повернення суми попередньої оплати. Вказаний лист відповідач залишив без задоволення та відповіді.

Відповідно до ст.. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ст.. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідач, прийнявши грошові кошти, підтвердив укладення договору на викладених вище умовах.

Відповідно до ст.. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно із ст.. 181 Господарського кодексу України Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Для договорів купівлі-продажу та поставки чинне законодавство України не встановлює спеціальної вимоги до форми та порядку укладення.

Відповідно до ст.. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі- продажу.

Відповідно до ст.. 693 Цивільного кодексу України, яка регулює договір купівлі- продажу, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не поставив позивачу товар на суму 66 147, 84 грн., тому вимоги позивача є обгрунтованими.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача: при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 49, ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК ЦЕНТР» (03191, м. Київ, вул.. Академіка Вільямса, 9, корп.. 3, кв. 181, код ЄДРПОУ 36791776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс- Груп " (83052, м. Донецьк, вул. Герцена, 40, код 36560922) 66 147 грн. 84 коп. - основного боргу та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.