Рішення

від 02.12.2014 по справі 910/13030/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13030/14 02.12.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський м'ясокомбінат №1"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофінвест"

Про стягнення 76 875,22 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

від позивачаФедоренко Л.Б. - представник від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з з обмеженою відповідальністю "Миргородський м'ясокомбінат №1"

звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофінвест" про стягнення 76 875,22 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.07.2014

29.07.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано телеграму про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання 29.07.2014 представник відповідача з'явився, зазначив про неможливість розгляду справи без участі представника позивача.

За таких обставин, а саме в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача та не виконання сторонами вимог ухвали суду від 01.07.2014, відклав розгляд справи на 12.09.2014.

В судове засідання 12.09.2014 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, а саме в зв'язку із неявкою представників сторін, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 12.09.2014 розгляд справи відкладено на 19.11.2014.

29.10.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 19.11.2014 розгляд справи призначено на 02.12.2014.

В судовому засіданні 02.12.2014 представник позивача надав суду усні пояснення по справі..

В судове засідання 02.12.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні 02.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №2/01-2014/0833 від 01.01.2014, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується систематично доставляти і передавати у власність покупцю м'ясну сировину, надалі - "товар", в покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату за нього на умовах договору. Предметом поставки є: м'ясо свинини та яловичини охолоджене та заморожене, а також субпродукти першої, другої категорії та інші м'ясопродукти. ( п. 1.1-1.2)

Відповідно до п. 2.1 Договору, товар поставляється партіями згідно замовлень покупця, в яких зазначаються асортимент, кількість, ціна, строк та умови поставки. Замовлення на суму що не перевищує 100 000 грн., приймається в усній формі. Замовлення на суму що перевищує 100 000 грн., приймається виключно у письмовому вигляді. Письмове замовлення складається покупцем у 2 примірниках і підписується сторонами або уповноваженими на це особами. Письмове замовлення складається покупцем в 2 -х примірниках і підписується сторонами або уповноваженими на це особами. Письмове замовлення оформлене та передане сторонами за допомогою факсимільного зв'язку має юридичну силу і тягне за собою усі правові наслідки.

Згідно. 2.4 постачання товару покупцю здійснюється за умови поставки СРГ, згідно "Міжнародних правил по тлумаченню комерційних термінів" ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Місце поставки товару: м. Київ, вул.. Степана Сагайдака, буд. № 114а або інше місце вказане в замовленні.

Ціна на товар яка постачається є договірною і встановлюється відповідно до погоджених покупцем та постачальником замовлень. Погоджена ціна на товар вказується в накладних на кожну партію і містить у собі податок на додану вартість. Загальна вартість Договору складається з вартостей усіх поставок за період дії Договору. ( п. 3.1 Договору)

Згідно п. 4.1-4.2 Договору оплата кожної партії товару здійснюється на протязі 5 календарних днів з моменту отримання товару. Загальна сума договору визначається як сума проданого товару по видатковим накладним на протязі дії даного договору.

Позивач зазначає, що відповідно до видаткових накладних № № 177, 285, 357, 632, 1130 ним було поставлено відповідачеві товар на суму 126 622,60 грн. Відповідачем частково сплачено борг у розмірі 90 950,00 грн.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 126622,60 грн.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 90950,00 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 90 950,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 401,92 грн., 713,92 грн. - 3% річних , 37 086,78 грн. - штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором .

Відповідно до п. 7.5 Договору за несвоєчасну оплату Товару який поставлений, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня розраховується від вартості недопоставленої за замовленням Товару за кожен день прострочення поставки, але не більше ніж вартість товару за замовленням.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 3401,92грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Відповідно до розрахунку суду суми що підлягай стягненню становить 3401,92 грн.

Відповідно до п. 7.6 Договору за прострочення оплати товару який поставлений більше ніж на десять календарних днів з моменту настання платежу покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 30 % від суми неоплаченого в строк товару.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача штрафу та 3% річних з простроченої суми, суд задовольняє його в розмірі 37 086,78грн. - штраф та 713,92 грн. - 3% річних, Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофінвест" (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 114 а, код ЄДРПОУ 38514181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський м'ясокомбінат №1" (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 25, код ЄДРПОУ 38939769) основний борг в розмірі 35 672 (тридцять п'ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 60 коп., 3 % річних в розмірі 3401 (три тисячі чотириста одну) грн. 92 коп., штраф у розмірі 37 086 (тридцять сім тисяч вісімдесят шість) грн. 78 коп., судовий збір у розмірі 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2014.

Суддя Л.В. Прокопенко